Складається таке враження, що в незалежній Україні цілеспрямовано знищують саму високорентабельну сільськогосподарську культуру, яка приносила Української РСР золотовалютні дивіденти нарівні з нафтодоларами.
Складається таке враження, що в незалежній Україні цілеспрямовано знищують саму високорентабельну сільськогосподарську культуру, яка приносила Української РСР золотовалютні дивіденти нарівні з нафтодоларами.
Після розпаду Союзу у спадок незалежній Україні дісталася частина конопляної промисловості колишньої наддержави. Зокрема, єдиний на території СРСР профільний інститут, десять заводів первинної переробки конопель з сотнями кваліфікованих аграрних господарств, які вирощують для них сировину, необмежений світовий ринок споживачів, контрольований нашою країною до 1991 року на 60%!
Як же розпорядилися "золотою жилою" економіки - конопляної галуззю, можновладці? Замість того, щоб підсилити позиції і налагодити систему стабільного отримання валюти шляхом розвитку і вдосконалення промислових потужностей, що дозволяють постачати кінцевий і конкурентоспроможний продукт світовим споживачам, українські чиновники практично втратили контроль і інтерес до всіх існуючих заводів з переробки конопель. Крім того, під приводом турботи про здоров'я нації була створена така система адміністративного тиску на приватний капітал, що українська конопля перестала бути конкурентоспроможною на світовому ринку.
До чого все це призвело? У 2010 році кількість підприємств, що займаються культивацією конопель, і площі посівів для внутрішнього споживання зменшилися більш ніж у десять разів порівняно з 2000 роком. З десяти високорентабельних заводів з її переробки у поточному році хоч якусь господарську діяльність проводить лише один, та й то - з нульовою рентабельністю. Ще два сільгосппідприємства вирощують промислову коноплю для переробки, але, на жаль, за кордоном. Профільний Глухівський інститут луб'яних культур, який був для всього світу орієнтиром щодо новітніх розробок у даній сфері сільського господарства, змушений виживати, вирощуючи ексклюзивний посівний матеріал замовникам з Китаю, Північної Америки та Європи.
Незважаючи на все це, за останнє десятиліття українськими вченими і технологами запатентовані сотні ноу-хау в сфері переробки конопель. За цими відкриттями полюють всі економічно розвинені країни світу... І тільки чиновникам рідної держави новітні технології переробки конопель не цікаві. Така деградація галузі без негайного перегляду ставлення з боку держави в найближчі п'ять років призведе до її повного знищення. Навіть при найсприятливішому збігу обставин Україна перетвориться в аграрний придаток цивілізованого світу, де буде вирощуватися сировину на експорт. Одержуваний з нашої сировини кінцевий продукт у вигляді ексклюзивних товарів навряд чи повернеться в Україну, так як сьогодні західний ринок готовий споживати 100 % промислової продукції з конопель.
Ось вже, воістину, дивні діла твої, уряд мій! В період світової кризи і жахливого становища економіки України наші владні мужі з останніх сил намагаються добити курку яка несе золоті яйця, перетворюючи "золоту жилу" - коноплярство в "золотоносний слід".
Ми попросили прокоментувати ситуацію в галузі директора того самого єдиного вцілілого підприємства (ТОВ "Агро-Ханф") Едуарда Тяна.
"Протягом останніх п'яти років наше підприємство намагається будувати замкнутий цикл виробництва тканин з промислової коноплі, - зазначає пан Тян. Вибраний раніше напрямок переробки функціонує тільки за рахунок зовнішніх фінансових вливань з інших сфер бізнесу. Важко спостерігати за колегами, які створювали напрямки переробки цієї високорентабельної культури в папір, екологічно чисті меблі, будівельні матеріали, продукти харчування, брали участь у проектах "Зеленої енергетики"... І при всьому цьому надмірна "увага" з боку державних структур не дозволила їм в цьому році запустити первинний цикл виробництва - посівну кампанію. У той же час рентабельним напрямком діяльності сільгоспвиробників став експорт насіння конопель в Європу. Контракти вигідні навіть при тій умові, що конопля повністю (окрім самого насіння) знищується через неможливість подальшої переробки стебла і листя. Хоча, звичайно, таке нераціональне використання потенціалу рослини викликає співчуття у фахівців".
З Едуардом Тяном згоден завідувач відділу маркетингу Інституту луб'яних культур Ігор Маринченко. Він зазначає, що "динаміка зміни посівних площ Інституту наочно свідчить, що за останні десять років насіннєвий матеріал промислової коноплі перестав користуватися попитом у українського виробника. Виведені нашою установою протягом останніх 50 років ексклюзивні сорти продаються закордонним партнерам, за рахунок чого ще живе Інститут. Система адміністративних бар'єрів в Україні, з одного боку, губить підприємства, що займаються культивацією і переробкою конопель, а з іншого - робить непотрібними і неможливими наукові дослідження в даному напрямку. Так, витрати на охорону експериментальних майданчиків Інституту, на яких ростуть сорти конопель з нульовим вмістом тетрагидронаннабинола (відсутність наркотичних речовин підтвердило МВС) складають суми, порівнянні з річним фондом заробітної плати всіх наукових співробітників, задіяних у дослідженнях".
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Золотоносний слід України
Складається таке враження, що в незалежній Україні цілеспрямовано знищують саму високорентабельну сільськогосподарську культуру, яка приносила Української РСР золотовалютні дивіденти нарівні з нафтодоларами.
Складається таке враження, що в незалежній Україні цілеспрямовано знищують саму високорентабельну сільськогосподарську культуру, яка приносила Української РСР золотовалютні дивіденти нарівні з нафтодоларами.
Після розпаду Союзу у спадок незалежній Україні дісталася частина конопляної промисловості колишньої наддержави. Зокрема, єдиний на території СРСР профільний інститут, десять заводів первинної переробки конопель з сотнями кваліфікованих аграрних господарств, які вирощують для них сировину, необмежений світовий ринок споживачів, контрольований нашою країною до 1991 року на 60%!
Як же розпорядилися "золотою жилою" економіки - конопляної галуззю, можновладці? Замість того, щоб підсилити позиції і налагодити систему стабільного отримання валюти шляхом розвитку і вдосконалення промислових потужностей, що дозволяють постачати кінцевий і конкурентоспроможний продукт світовим споживачам, українські чиновники практично втратили контроль і інтерес до всіх існуючих заводів з переробки конопель. Крім того, під приводом турботи про здоров'я нації була створена така система адміністративного тиску на приватний капітал, що українська конопля перестала бути конкурентоспроможною на світовому ринку.
До чого все це призвело? У 2010 році кількість підприємств, що займаються культивацією конопель, і площі посівів для внутрішнього споживання зменшилися більш ніж у десять разів порівняно з 2000 роком. З десяти високорентабельних заводів з її переробки у поточному році хоч якусь господарську діяльність проводить лише один, та й то - з нульовою рентабельністю. Ще два сільгосппідприємства вирощують промислову коноплю для переробки, але, на жаль, за кордоном. Профільний Глухівський інститут луб'яних культур, який був для всього світу орієнтиром щодо новітніх розробок у даній сфері сільського господарства, змушений виживати, вирощуючи ексклюзивний посівний матеріал замовникам з Китаю, Північної Америки та Європи.
Незважаючи на все це, за останнє десятиліття українськими вченими і технологами запатентовані сотні ноу-хау в сфері переробки конопель. За цими відкриттями полюють всі економічно розвинені країни світу... І тільки чиновникам рідної держави новітні технології переробки конопель не цікаві. Така деградація галузі без негайного перегляду ставлення з боку держави в найближчі п'ять років призведе до її повного знищення. Навіть при найсприятливішому збігу обставин Україна перетвориться в аграрний придаток цивілізованого світу, де буде вирощуватися сировину на експорт. Одержуваний з нашої сировини кінцевий продукт у вигляді ексклюзивних товарів навряд чи повернеться в Україну, так як сьогодні західний ринок готовий споживати 100 % промислової продукції з конопель.
Ось вже, воістину, дивні діла твої, уряд мій! В період світової кризи і жахливого становища економіки України наші владні мужі з останніх сил намагаються добити курку яка несе золоті яйця, перетворюючи "золоту жилу" - коноплярство в "золотоносний слід".
Ми попросили прокоментувати ситуацію в галузі директора того самого єдиного вцілілого підприємства (ТОВ "Агро-Ханф") Едуарда Тяна.
"Протягом останніх п'яти років наше підприємство намагається будувати замкнутий цикл виробництва тканин з промислової коноплі, - зазначає пан Тян. Вибраний раніше напрямок переробки функціонує тільки за рахунок зовнішніх фінансових вливань з інших сфер бізнесу. Важко спостерігати за колегами, які створювали напрямки переробки цієї високорентабельної культури в папір, екологічно чисті меблі, будівельні матеріали, продукти харчування, брали участь у проектах "Зеленої енергетики"... І при всьому цьому надмірна "увага" з боку державних структур не дозволила їм в цьому році запустити первинний цикл виробництва - посівну кампанію. У той же час рентабельним напрямком діяльності сільгоспвиробників став експорт насіння конопель в Європу. Контракти вигідні навіть при тій умові, що конопля повністю (окрім самого насіння) знищується через неможливість подальшої переробки стебла і листя. Хоча, звичайно, таке нераціональне використання потенціалу рослини викликає співчуття у фахівців".
З Едуардом Тяном згоден завідувач відділу маркетингу Інституту луб'яних культур Ігор Маринченко. Він зазначає, що "динаміка зміни посівних площ Інституту наочно свідчить, що за останні десять років насіннєвий матеріал промислової коноплі перестав користуватися попитом у українського виробника. Виведені нашою установою протягом останніх 50 років ексклюзивні сорти продаються закордонним партнерам, за рахунок чого ще живе Інститут. Система адміністративних бар'єрів в Україні, з одного боку, губить підприємства, що займаються культивацією і переробкою конопель, а з іншого - робить непотрібними і неможливими наукові дослідження в даному напрямку. Так, витрати на охорону експериментальних майданчиків Інституту, на яких ростуть сорти конопель з нульовим вмістом тетрагидронаннабинола (відсутність наркотичних речовин підтвердило МВС) складають суми, порівнянні з річним фондом заробітної плати всіх наукових співробітників, задіяних у дослідженнях".
Інформація по темі:
Конопля - заборонений рецепт здоров'я
Всесвітня змова проти конопель
Історія української коноплі
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта