Питання виборів порушується і воно має значення, але не в цьому полягає головна причина того, що війна досі триває, – Марко Рубіо

На запитання про те, як США можуть покласти край війні в Україні, державний секретар США Марко Рубіо (Marco Rubio) у своєму інтерв'ю Breitbart News почав з питання "дизельної угоди" Трампа: 

«Почну з найважливішого: зрештою, завдання президента Сполучених Штатів і всіх нас, хто працює на нього, полягає в тому, щоб переконатися, що національні інтереси Сполучених Штатів стоять понад усе. Гаразд, важливіше за те, що вигідно іншій країні, важливіше за те, що вигідно іншому континенту, є те, що вигідно Америці. Так має бути, бо якщо ми не дбатимемо про наші національні інтереси, ніхто інший цього не зробить. До речі, я очікую, що кожна країна дивитиметься на речі саме так. Так само, як я очікую, що уряд Колумбії ставитиме національні інтереси Колумбії на перше місце, тож і ми маємо ставити наші національні інтереси на перше місце, вище за все інше. Це не означає, що ми навмисно шукаємо те, що є шкідливим для інших країн, і, сподіваємося, те, що відповідає нашим національним інтересам, відповідає й їхнім національним інтересам. Але якщо справа доходить до конфлікту між тим, що вигідно їм, і тим, що вигідно нам, ми завжди маємо відстоювати те, що вигідно нам. Наразі, з огляду на те, що відбувається у світі, наша економіка потребує більшого постачання дизельного палива на світовий ринок, і ми вже робили це раніше. Президент вирішив зробити це знову – оголосив 30-денний мораторій на санкції, щоб дозволити збільшити поставки російського дизельного палива на світовий ринок. Це матиме позитивний вплив і допоможе Сполученим Штатам. Це допоможе й іншим країнам, і це рішення він ухвалив не тому, що це погано для України чи добре для Росії, а тому, що це добре для Америки і важливо для Америки».

Щодо припинення війни в Україні, він зазначив, що бойові дії зосередилися лише на невеликій частині східної України, і українці, за його словами, справедливо стурбовані можливістю відкриття росіянами військового коридору прямо до Києва, якщо вони захоплять контроль над тією частиною східної провінції, що залишилася.

«Ось у чому полягає реальність: ця війна, чесно кажучи, точиться за одну частину України, яка називається Донецьк. Росіяни окупували майже всю цю територію, за винятком приблизно 11 відсотків. У цій області, Донецьку, або в цьому регіоні Донецька, українці мають оборонну лінію, на якій вони закріпилися. Вони стверджують, – і військові стратеги погоджуються з цим – що це остання лінія, яку можна утримати. Якщо вони її віддадуть, не залишиться нічого, що могло б захистити Київ. Звідти до Києва – просто прямий шлях. Суть цього конфлікту полягає в тому, що Росія вимагає приєднання всього Донецька, включаючи цю оборонну лінію, до своєї території. Саме це вони визначають як перемогу. А Україна заявила: «Ми не можемо віддати ті 11 відсотків, що залишилися від Донецька, бо ця оборонна лінія – наша остання лінія оборони». 

Отже, саме це є сутністю цього конфлікту. Зараз існує багато інших питань, але, зрештою, саме за це вони й воюють. Як вони за це воюють? Росіяни не змогли просунутися на полі бою й захопити цей регіон. Тому вони завдають надзвичайних страждань українському народу за допомогою ударів дронів та балістичних ракет, намагаючись знищити енергетичну інфраструктуру, електропостачання – здатність України виробляти електроенергію, особливо напередодні зими. Як відреагувала Україна? Вона відповіла ударами по російських нафтопереробних і газопереробних заводах, які є основою фінансування російської економіки, і вперше перенесла війну на їхню територію. Росіяни бачать вибухи, що відбуваються в Москві, у Санкт-Петербурзі, глибоко на їхній території. Це вже не далека війна. 

Отже, саме в такій ситуації ми опинилися – ситуації, в якій нелегко вести переговори і яку нелегко вирішити. Сполучені Штати, як і раніше, готові, здатні та налаштовані відігравати посередницьку роль, якщо з’явиться можливість завершити цю війну шляхом переговорного врегулювання, і саме так, на нашу думку, ця війна врешті-решт закінчиться. Але це не було легко – не через брак зусиль, не тому, що Джаред [Кушнер], Стів [Віткофф] та інші не приділили цьому багато часу, а тому, що динаміка, яку я щойно вам описав, наразі здається глибоко вкоріненою. 

Ми будемо продовжувати намагатися, наскільки це можливо, щоб побачити, що ми можемо зробити. Ми хотіли б, щоб війна закінчилася, але, зрештою, у нас є й інші пріоритети по всьому світу, на яких ми також зосереджуємося».

Президент України Володимир Зеленський вже майже на два з половиною роки перевищив термін, на який його було демократично обрано, а Україна, як це дозволяє її конституція у разі оголошення воєнного стану, призупинила вибори з початку війни, зазначає Breitbart News. На запитання, чи не настав час Україні оголосити вибори, щоб українські виборці могли висловити свою думку з цього приводу, Рубіо відповів, що питання виборів є важливим і релевантним, але, по суті, воно не вирішить динаміку проблем, що там існують.

«Послухайте, питання виборів піднімається, і я не кажу, що воно нерелевантне, але це не є основною причиною того, чому війна досі триває. Я б сказав, що головним є розчарування, і ми вже публічно говорили про це. Наприклад, кілька місяців тому ми стали свідками ударів по суднах, що перевозили енергоносії, у Чорному морі, і було багато скарг, оскільки американські компанії дзвонили нам і казали: «Гей, на тому судні, яке було вражене Україною, була наша нафта». Я не вірю, що Україна навмисно націлювалася на них, але ці судна все ж були уражені, а ми й так вже маємо світ, який стикається з енергетичною кризою через події в Ормузі, у Червоному морі та в інших місцях. Нам не потрібні ситуації, що ще більше загострюють ситуацію, і існує розчарування тим, що, незважаючи на ці прохання, це все одно сталося. Тож це вийшло на поверхню. Це не означає, що ми не відчуваємо розчарування й щодо російської сторони. Президенту не подобається бачити картину, як балістична ракета влучає в житловий будинок у Києві, і внаслідок цього гинуть невинні цивільні особи. Йому це теж не подобається. Ось чому спроби знайти вирішення цієї ситуації викликають таке розчарування».