Українці всього світу, читачі газети The New York Times і просто чесні люди збирають підписи за відкликання Пулітцерівської премії, якою в 1932 році був нагороджений кореспондент цього видання Волтер Дюранті. Його обвинувачують в тому, що, будучи спеціальним кореспондентом у СРСР, він повідомляв у своїх матеріалах свідомо неправдиву інформацію про ситуацію в Україні, заперечуючи факт Голодомору.
Нагадаємо, після численних протестів, що надійшли в редакцію The New York Times, видання найняло професора історії, щоб той оцінив роботи журналіста. Професор Марко фон Хаген з Колумбійського університету дійшов висновку, що статті Дюранті були незбалансованими та містили cталінську пропаганду.
“Вальтер Дюранті – найбільший брехун з-поміж усіх журналістів, яких я коли-небудь зустрічав”, – так сказав про Дюранті Малькольм Муггерідж, журналіст журналу “Manchester Guardian”, який працював разом з ним в Радянському Союзі.
У книзі С. Дж. Тейлора «Апологет Сталіна. Вальтер Дюранті — людина «Нью-Йорк таймс» у Москві» йдеться про те, що Дюранті збрехав навіть про власне походження.
Закінчивши університет, він вирушив до Парижа, “де присвятив себе сатанізму, опіуму та сексу”.
На початок Першої світової Дюранті працював репортером у «Нью-Йорк таймс» і таким чином зміг уникнути призову. Після війни його відправили до нових незалежних прибалтійських держав, а в 1921-ому він став одним із перших журналістів, допущених до Радянського Союзу. Західний репортер у СРСР завжди знав, що якщо написати будь-що неугодне радянській владі, – тебе негайно виженуть з країни.
А Дюранті хотів слави. І зробив ставку на самого Сталіна. Тому у його інтересах було писати те, що хотіла радянська влада. Завдяки надзвичайній поступливості, настільки безглуздій і фальшивій, що вона була об’-єктом насмішок інших кореспондентів і навіть радянських цензорів, у Дюранті ніколи не було проблем із фешенебельним житлом (крім коханки, з якою нажив сина, він навіть мав прислуг для куховарства і прибирання), візою чи отриманням інтерв’ю, у кого він хотів. У 1929 році ексклюзивне інтерв’ю з Йосифом Сталіним зробило його одним із найвідоміших журналістів світу.
Він навіть першим вжив термін “сталінізм” – на позначення “нової передової світової системи” - повідомляє газета Волинь.
Готові дізнатися, чому ваше життя – це як метаморфоз гусениці, але з купою екзистенційних криз і без кокона? У новому подкасті ми розбираємо сім стадій розвитку людини – від крихітного плоду до...
Збір підписів за позбавлення американського журналіста, що працював в Україні, Пулітцерівської премії
Світ:
08121401e.jpg
Підписи під петицією збирають ТУТ. Додай свій голос на захист правди!
Нагадаємо, після численних протестів, що надійшли в редакцію The New York Times, видання найняло професора історії, щоб той оцінив роботи журналіста. Професор Марко фон Хаген з Колумбійського університету дійшов висновку, що статті Дюранті були незбалансованими та містили cталінську пропаганду.
“Вальтер Дюранті – найбільший брехун з-поміж усіх журналістів, яких я коли-небудь зустрічав”, – так сказав про Дюранті Малькольм Муггерідж, журналіст журналу “Manchester Guardian”, який працював разом з ним в Радянському Союзі.
У книзі С. Дж. Тейлора «Апологет Сталіна. Вальтер Дюранті — людина «Нью-Йорк таймс» у Москві» йдеться про те, що Дюранті збрехав навіть про власне походження.
Закінчивши університет, він вирушив до Парижа, “де присвятив себе сатанізму, опіуму та сексу”.
На початок Першої світової Дюранті працював репортером у «Нью-Йорк таймс» і таким чином зміг уникнути призову. Після війни його відправили до нових незалежних прибалтійських держав, а в 1921-ому він став одним із перших журналістів, допущених до Радянського Союзу. Західний репортер у СРСР завжди знав, що якщо написати будь-що неугодне радянській владі, – тебе негайно виженуть з країни.
А Дюранті хотів слави. І зробив ставку на самого Сталіна. Тому у його інтересах було писати те, що хотіла радянська влада. Завдяки надзвичайній поступливості, настільки безглуздій і фальшивій, що вона була об’-єктом насмішок інших кореспондентів і навіть радянських цензорів, у Дюранті ніколи не було проблем із фешенебельним житлом (крім коханки, з якою нажив сина, він навіть мав прислуг для куховарства і прибирання), візою чи отриманням інтерв’ю, у кого він хотів. У 1929 році ексклюзивне інтерв’ю з Йосифом Сталіним зробило його одним із найвідоміших журналістів світу.
Він навіть першим вжив термін “сталінізм” – на позначення “нової передової світової системи” - повідомляє газета Волинь.
В тему:
В єдності сила! Українці для України! — Концепція Української Національної Громади (УНГ)
Зверніть увагу
Від гомо сімплекс до гомо триплекс: невідомі стадії людського розвитку – подкаст на Радіо Гартленд