Про це в інтерв'ю ZN.UA розсказала Ірина Чудовська, доктор соціологічних наук, викладач Ягеллонського університету (м. Краків) і Європейського університету (м. Київ). 

У 2016 році вона заснувала ліцензовану школу за фінською моделлю в невеликому містечку Коростишів, що недалеко від Житомира. Назвала її іменем польського педагога та письменника Януша Корчака. Але через коронавірусну пандемію і посилення тенденції до онлайн-навчання школу вирішили закрити. До заснування школи Ірину Чудовську підштовхнуло те, що її синові потрібно було йти до першого класу. В Києві є чудові приватні школи, каже вона, але вони дуже дорогі – від 500 до двох тисяч доларів на місяць (це дорожче за річну вартість навчання в багатьох вишах України).

На її думку, зараз в Україні ми маємо справу з тотальною глобальною кризою освіти на всіх рівнях. Це стосується як доступності освіти, так і її якості.

Вона каже, що результати міжнародного тестування 15-річних підлітків із математики, природничих наук і читання – PISA – показали, що близько третини українських підлітків не мали базових навичок читання, а саме здатності аналізувати інформацію.

Дослідження, що їх координує Організація економічного співробітництва та розвитку, проводяться раз на чотири роки. Перший замір в Україні було здійснено 2018 року, другий – 2022-го. Єдиний в історії PISA замір, здійснений в країні, що стала жертвою агресії.

І якщо 2018-го Україна, набравши від 453 (із математики) до 469 балів (із природничих наук), була «середнячком», десь між Туреччиною та Люксембургом, то 2022-го очевидним є відкочування на 12–19 балів. Причини зрозумілі: пандемія, широкомасштабна російська агресія та… система освіти, що слабко працює.

Загальна тенденція характерна й для інших країн, але для нас вона драматичніша. Тобто стара, радянська, система освіти відійшла, а нова, досконаліша, не прийшла.

Від міністра до міністра додавались якісь елементи з європейських освітніх систем, і тепер узагалі незрозуміло, до якої системи ми ближчі. Маємо якогось чудернацького кентавра.

Перші місця у замірах PISA мають КНР, Сінгапур. До десятки входять, зокрема, Естонія, Фінляндія, Південна Корея, Японія, Ірландія, Нідерланди, Польща. США, до речі, в «середнячках».

Якими є тренди в системі вищої освіти України

Ірина Чудовська бачить тренд у бік капіталізації вишів на англо-американський манер. Для бідної країни, якою є Україна, це означає дедалі меншу доступність вищої освіти для більшості й дедалі більше розшарування нації не лише за матеріальною, а й, скажімо так, за інтелектуальною та культурною ознаками. Це також означає відплив талановитої молоді до країн Європи, де вища освіта безплатна. Зокрема до Німеччини, Чехії, Словаччини. А це загрожує ще й посиленням демографічних проблем в Україні.

Про фінські школи ми неодноразово писали раніше.