Можливо для вас стане відкриттям, але більшість наших відомих стартапів, які звучать у медіа, зараз пов’язують з Україною лише біографії засновників – юридично й фізично вони перебувають за кордоном, піднімають інвестиції там і відповідно платять податки. Але доки чиновники працюють над оновленням законодавства щодо авторського права, захисту інвестицій та інших норм ведення венчурного бізнесу, в українських стартапів все ж таки є шляхи розвитку і лайфхаки як працювати тут, аби не шукати кращої долі за кордоном.
Денис Гурський. Співзасновник ГО SocialBoost і некомерційного інкубатору 1991 Open Data Incubator
Гроші – не головна проблема
У стартапу більше шансів успішно залишитися в Україні, якщо він почне тут пілотне тестування. Звичайно в Україні є проблеми на внутрішньому ринку – низька платоспроможність людей, слабкий ринок мобільних додатків, але повірте – є компанії, які готові бути платними першими клієнтами.
В Україні реально проводити пілотне тестування стартапу як з великими компаніями, так і з державними структурами, що одразу підніме рівень проекту в очах суспільства, і дасть можливість уникнути слабкого роздрібного ринку. Крім того, достатньо швидко можна створити проект на базі так званих «відкритих даних».
Щодо відсутності у нас так званого «посівного капіталу» – парадоксально, але насправді складно знайти маленькі суми типу 30-50 тис. доларів, а 500 тис. доларів – легше.
Правда, знайдуться вони дійсно за межами країни. Щоб ці гроші отримати, стартапу запропонують виїхати за кордон і вимагатимуть реєстрацію закордонної юридичної особи, а також план розвитку, який не буде пов'язаний з Україною.
Є два способизнайти базові кошти на стартап в Україні:
Перший – вищезгадане пілотне тестування у великих компаніях, але вже на комерційній основі.
Готові платити за інноваційні сервіси для себе аграрії, енергетичні чи транспортні компанії.
Корпораціям вигідно користуватися українськими сервісами, бо це дешевше, ніж у закордонних розробників. А якщо цей сервіс буде розвиватися з врахуванням стратегії бізнесу, то вони готові вкластися на старті. Приміром, у нашому Інкубаторі є проекти, які вийшли й тепер працюють з великими компаніями, зокрема АгроМонітор і Аgri eye.
Також, звісно, варто знати про учасників асоціації венчурного та приватного капіталу UVCA. Так, за її даними за минулий, 2016 рік загальна сума інвестицій в стартапи становила 88 млн дол, та понад 400 млн.дол. загалом за останні 5 років.
Другий – грантове фінансування. Зараз у країні присутня чимала кількість грантових грошей, пов’язаних із допомогою у реформах, відповідно, цим варто користуватися.
Такі Фонди якWestern NIS Еnterprise, «Відродження», британський UKAID, звісно американський USAID дотують гранти у межах 10-15 тис доларів, при чому на маленькі проекти-початківці.
Наприклад, зараз ми з частиною вищезгаданих організацій впроваджуємо конкурс для стартапів на відкритих даних Open Data Challenge із призовим фондом 1.5 млн грн. Гріх не користуватися такими ресурсами і не варто плутати їх з грантожерством (численними круглими столами та конференціями «на тему»). Адже самі міжнародні структури хочуть бачити реальні результати своїх, нехай навіть невеликих, інвестицій.
Перспектива: реформа законодавства, що дозволить інвестувати фізичним особам
Зараз набирає обертів новий вид краундфандингу – crowdinvesting – це можливість зробити онлайн не пожертву, а інвестицію. Законодавчу реформу такого характеру вже провели в США та Британії, ЄС. Йдеться про частку в компанії: до прикладу за 500 доларів он-лайн можна зробити не просто пожертву, а купити 5% компанії – це перспективно. Якщо ви бачите в стартапі потенційний успіх – інвестуєте!
На жаль, за українським законодавством поки фізична особа не має можливості інвестувати в стартапи. Тому наші краудфандингові платформи, типу «Велика ідея» чи проект Urban Space – це про cоціально відповідальні пожертви, а не інвестиції.
Поки наші стартапи збирають гроші на Kickstarter, США. Там люди без проблем можуть віддати 200-300 доларів, для них ця сума, як для нас 200-300 гривень.
Краудінвестмент діє на рівні від 1 тис. до 10 тис. доларів он-лайн. Тобто, фактично нова компанія збирає гроші й продає свої акції великій кількості фізосіб. Наприклад, у компанії 1 тис. інвесторів і кожен вклався по 1 тис. доларів, то так збирається вагомий статутний капітал в 1 млн.
Вірю, така реформа в найближчі кілька років відбудеться в Україні. Податкове законодавство та юстиція мають забезпечити можливість вкладати кошти таким чином, аби інвестору не залишитися обманутим, а своє право на власність акцій можна було б відстояти в суді.
Отже, пілотне тестування, мікро-гранти, краудінвестінг – базові складові для розвитку стартапів, це можливість розвинути проект в Україні й почати експортувати, підкорювати нові ринки.
Наші інтереси:
Україна багата талантами. Варто прикладати зусилля, щоб не допускати витоку "світлих голів" за кордон.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Як залишити стартап в Україні? Поради експерта
Світ:
Спецтема:
Можливо для вас стане відкриттям, але більшість наших відомих стартапів, які звучать у медіа, зараз пов’язують з Україною лише біографії засновників – юридично й фізично вони перебувають за кордоном, піднімають інвестиції там і відповідно платять податки. Але доки чиновники працюють над оновленням законодавства щодо авторського права, захисту інвестицій та інших норм ведення венчурного бізнесу, в українських стартапів все ж таки є шляхи розвитку і лайфхаки як працювати тут, аби не шукати кращої долі за кордоном.
denysgurskyy.jpg
Гроші – не головна проблема
У стартапу більше шансів успішно залишитися в Україні, якщо він почне тут пілотне тестування. Звичайно в Україні є проблеми на внутрішньому ринку – низька платоспроможність людей, слабкий ринок мобільних додатків, але повірте – є компанії, які готові бути платними першими клієнтами.
В Україні реально проводити пілотне тестування стартапу як з великими компаніями, так і з державними структурами, що одразу підніме рівень проекту в очах суспільства, і дасть можливість уникнути слабкого роздрібного ринку. Крім того, достатньо швидко можна створити проект на базі так званих «відкритих даних».
Щодо відсутності у нас так званого «посівного капіталу» – парадоксально, але насправді складно знайти маленькі суми типу 30-50 тис. доларів, а 500 тис. доларів – легше.
Правда, знайдуться вони дійсно за межами країни. Щоб ці гроші отримати, стартапу запропонують виїхати за кордон і вимагатимуть реєстрацію закордонної юридичної особи, а також план розвитку, який не буде пов'язаний з Україною.
Є два способи знайти базові кошти на стартап в Україні:
Перший – вищезгадане пілотне тестування у великих компаніях, але вже на комерційній основі.
Готові платити за інноваційні сервіси для себе аграрії, енергетичні чи транспортні компанії.
Корпораціям вигідно користуватися українськими сервісами, бо це дешевше, ніж у закордонних розробників. А якщо цей сервіс буде розвиватися з врахуванням стратегії бізнесу, то вони готові вкластися на старті. Приміром, у нашому Інкубаторі є проекти, які вийшли й тепер працюють з великими компаніями, зокрема АгроМонітор і Аgri eye.
Також, звісно, варто знати про учасників асоціації венчурного та приватного капіталу UVCA. Так, за її даними за минулий, 2016 рік загальна сума інвестицій в стартапи становила 88 млн дол, та понад 400 млн.дол. загалом за останні 5 років.
Другий – грантове фінансування. Зараз у країні присутня чимала кількість грантових грошей, пов’язаних із допомогою у реформах, відповідно, цим варто користуватися.
Такі Фонди як Western NIS Еnterprise, «Відродження», британський UKAID, звісно американський USAID дотують гранти у межах 10-15 тис доларів, при чому на маленькі проекти-початківці.
Наприклад, зараз ми з частиною вищезгаданих організацій впроваджуємо конкурс для стартапів на відкритих даних Open Data Challenge із призовим фондом 1.5 млн грн. Гріх не користуватися такими ресурсами і не варто плутати їх з грантожерством (численними круглими столами та конференціями «на тему»). Адже самі міжнародні структури хочуть бачити реальні результати своїх, нехай навіть невеликих, інвестицій.
Перспектива: реформа законодавства, що дозволить інвестувати фізичним особам
Зараз набирає обертів новий вид краундфандингу – crowdinvesting – це можливість зробити онлайн не пожертву, а інвестицію. Законодавчу реформу такого характеру вже провели в США та Британії, ЄС. Йдеться про частку в компанії: до прикладу за 500 доларів он-лайн можна зробити не просто пожертву, а купити 5% компанії – це перспективно. Якщо ви бачите в стартапі потенційний успіх – інвестуєте!
На жаль, за українським законодавством поки фізична особа не має можливості інвестувати в стартапи. Тому наші краудфандингові платформи, типу «Велика ідея» чи проект Urban Space – це про cоціально відповідальні пожертви, а не інвестиції.
Поки наші стартапи збирають гроші на Kickstarter, США. Там люди без проблем можуть віддати 200-300 доларів, для них ця сума, як для нас 200-300 гривень.
Краудінвестмент діє на рівні від 1 тис. до 10 тис. доларів он-лайн. Тобто, фактично нова компанія збирає гроші й продає свої акції великій кількості фізосіб. Наприклад, у компанії 1 тис. інвесторів і кожен вклався по 1 тис. доларів, то так збирається вагомий статутний капітал в 1 млн.
Вірю, така реформа в найближчі кілька років відбудеться в Україні. Податкове законодавство та юстиція мають забезпечити можливість вкладати кошти таким чином, аби інвестору не залишитися обманутим, а своє право на власність акцій можна було б відстояти в суді.
Отже, пілотне тестування, мікро-гранти, краудінвестінг – базові складові для розвитку стартапів, це можливість розвинути проект в Україні й почати експортувати, підкорювати нові ринки.
Україна багата талантами. Варто прикладати зусилля, щоб не допускати витоку "світлих голів" за кордон.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта