Показати свій винахід вчені змогли за допомогою джерела радіації (нікель-63), який в майбутньому хочуть замінити радіоактивним ізотопом вуглець-1. Його використовують на атомних електростанціях, в графітових блоках. 

«Це чудовий приклад того, як можна робити гроші буквально зі сміття, – розповідає професор матеріалознавства Том Скотт. – У Великобританії налічується понад 95 тис. тонн відпрацьованих радіоактивних відходів – потрібного для таких батарейок графіту».

Батарейки на ядерних відходах можна порівняти з лужними. Звичайна батарейка типу АА важить близько 20 грамів. Її енергетична щільність оцінюється в 700Дж/г. Цієї енергії вистачає на 24 години роботи. Батарейки на радіоактивних відходах містять 1 грам вуглецю 14 і можуть виробляти 15 Дж щодня.

Цей рівень вироблення теоретично розрахований на 5,730 років. Тобто загальна енергетична ємність такої батарейки налічує 2,7 Тераджоулів.

Вірогідно, що подібні батарейки не використовуватимуть в телефонах, але їх створення буде корисним для космічних супутників, кардіостимуляторів і дронів.