Влада в Україні має належати шляхетній меншості, інакше нас доконають дегенерати
Влада в Україні має належати шляхетній меншості, інакше нас доконають дегенерати
Трохи про біологічні перспективи людства. За деякими даними, чоловіки з асоціальною поведінкою є плідними батьками: британське дослідження показало, що вони становлять 10 % від загальної кількості, але породжують до 27 % дітей. При цьому слід зауважити, що асоціальна поведінка є надзвичайно спадковою, пише Kulturkampf.
Згідно з дослідженням американських вчених, спадковість такої риси характеру становить 0.96. (Спадковість 1 означає, що всі відмінності у певній ознаці пояснюються генетикою, спадковість 0 – що все пояснюється середовищем.)
Загалом існує негативна кореляція між інтелектом та фертильністю. Ця негативна кореляція працює як на рівні окремих людей, так і на рівні країн. Що меншим є IQ країни, то більш фертильною вона на цей момент є. Звісно, тут далеко не все пояснюється суто генетикою. Однак, навіть якщо певна риса поведінки не є спадковою в генетичному сенсі, вона може бути "спадковою" в плані соціальної передачі способів життя від покоління до покоління.
Таку історичну інерцію теж непросто розірвати. При цьому мова йде здебільшого про країни у нормальних обставинах. Україна перебуває у стані війни, яка загрожує перейти в затяжну. Війна має особливість: люди з серйозними хворобами, які роблять їх непридатними для служби, матимуть підвищений шанс виживання. Чимало засуджених за злочини людей також не будуть мобілізовані. До того ж деякі люди з гарними інтелектуальними здібностями вже виїхали/виїдуть з країни.
Неважливо, з якого боку ми дивимося на ситуацію – з точки зору генетики чи соціальних факторів. Такі процеси загрожують радикально змінити характер населення наших земель.
Як саме розв'язувати це питання – важко сказати. Цілком може бути, що для України найближчим часом воно не буде вирішене і доведеться просто змиритися зі зростанням соціальних проблем та зниженням інтелектуального потенціалу.
Саме обговорення можливих дисгенічних (несприятливих) генетичних ефектів є табуйованим – воно одразу викликає асоціації з нацистами. Тому обговорюватися будуть, швидше за все, соціальні проблеми та соціальні способи виправлення ситуації.
Варто усвідомити, що на нас чекають непрості часи.
Нарешті почали говорити про те, хто житиме в майбутній Україні, обережно зауважуючи, що найкращі молоді представники нації загинуть на війні, самодостатні й забезпечені покинули Україну і невідомо, чи повернуться, а в Україні після війни залишиться переважно баласт, що утримується державою (а для цього держава буде вичавлювати з тих, хто не живе коштом держбюджету, все більше і більше податків та зборів для їхнього утримання).
Автор цієї публікації пише з Простору боротьби, тому розглядає найгірший варіант. Проте погляд цікавий, адже приводить до думки, що нова демографічна ситуація вимагає переходу до іншого державного устрою. Керувати Україною мають право лише ті, що її захищають і розвивають. Ми йдемо до держави добровольців та волонтерів – Республіка демосів – зрілий етап волонтерського руху: ідея, організація, колективний розум (+аудіо)