У Києві презентують книгу відомого філософа, композитора, дослідника Валерія Курінського

Є люди, для яких самовдосконалення та розкриття потенціалу особистості стають життєвим покликанням, незалежно від професії. Вони стають поліфонічними у виборі того, чим займаються. Вони досягають глибини та успіхів у тому, що беруться вивчати та досліджувати. Такою людиною був і Валерій Курінський.

Якщо просто прочитати список книг, музичних та поетичних творів і підручників, які він залишив, то ця спадщина могла б належати, які мінімум кільком дослідникам. Але все це зробила одна людина, яка максимально використала свій Божий дар — життєвий час і здібності.

Валерій Курінський народився на Донбасі, у місті Покровськ, за два роки до початку Другої світової.

У війну його сім’я опинилась в Австрії, вони жили у містечку Аустерліц, у трудовому таборі.

Сам Курінський про цей період життя відгукувався так: «…війна зробила з мене інтернаціональну дитину. Окрім жахів, які я зазнав, у мене була можливість вивчати польську, німецьку, угорську мови, оскільки табір був багатомовним. Саме там я й почав перші самодослідження та дослідження свого мовного апарату, які потім, через десятки років, розвинулись у цілу систему».

Батьки багато часу та зусиль витратили на освіту Валерія і його брата. Культ освіти став для вченого важливим на все життя. Одна з найвідоміших його праць називається «Автодидактика».

А далі — праці про самовдосконалення — «Самоосвітні роздуми» та «Коли немає гувернантки». Вони стали популярними з перших днів видання. Це книги-путівники для шукачів духовної складової свого життя, для тих, хто прагне якісної самоосвіти. Вони також про «філософію та морфологію руху» як базис для опановування різними навичками.

Валерій Курінський вищу освіту отримав у Київській музичній академії. Був скрипалем.

У юнацькі роки, доля звела Валерія з особистостями, які прославляли нашу державу на теренах науки, мистецтва, музики.

Навчаючись в консерваторії, він познайомився з композиторами Леонідом Грабовським, Володимиром Губою, Миколою Полозом, Валентином Сильвестровим, Євгеном Станковичем, Мирославом Скориком, Ігорем Лапінським, пізніше — з Ігорем Шамо, Анатолієм Навроцьким, Євгеном Сабчуком.

У музичному спадку Курінського — понад 500 пісень, включаючи пісні до близько 60 художніх кінофільмів.

Лібрето опер та балетів, зокрема до опери «Мати» за однойменним твором Карела Чапека, зонги до спектаклів київських театрів.

Понад 100 статей в наукових збірниках, газетах та журналах, виступів на наукових конференціях та конгресах, наукова кореспонденція

У неділю, 11 грудня, в Києві відбудеться презентація україномовного перекладу книги Валерія Курінського «Коли немає гувернантки…», яка вийшла у видавництві «Саміт-книга».

До слова, у трудовій біографії Валерія Курінського є і робота журналістом у виданні «Вечірній Київ». Тож — чекайте на репортаж з презентації нового видання легендарного автора.

Відомі краєзнавці презентували книгу про розбудову київського лівобережжя. Друковані праці є продовженням досліджень «Невідомих периферій Києва» Семена Широчіна та Олександра Михайлика. Серія видань розповідає про історію розбудови колишніх київських околиць, які вже давно сприймаються як органічні частини нашого міста. Окрім трьох нових книг, присвячених лівобережному Києву, автори вже видали п’ять книг: про Святошинський, Голосіївський і Солом’янський райони, Північне Правобережжя та Новий Печерськ.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»