Таку суму збитків від митних махінацій на зерновій угоді озвучили правоохоронні органи ще на початку року. Мережа фіктивних фірм, задіяних у зерновому схематозі, нараховувала майже 400 комерційних структур, через яких ділки скупляли злаки у фермерів, а потім через прокладки-посередників збували за кордон, пише у своєму дописі на Фейсбук Остап Дроздов.

Він пише: "1 млн тонн збіжжя по такій схемі (без декларування доходу від експортних операцій) було прокручено лише за два літні місяці торік. Обсяги, масштаб і величина зернової схеми не можлива без покровительства влади, адже зерновий експорт іде під егідою ООН і міжнародних зобов’язань, виконання яких монопольно лежить у компетенції найвищої влади.

5,2 млрд грн – це сума, на якій спалилися їхні зерноділки.

Коли почала діяти зернова угода, всі говорили про валютний бенефіт, про дітей чорного континенту, про міжнародне продовольство – і ніхто до зерна не прив’язував ні війну, ні кастрацію полонених, ні масові вбивства на окупованих територіях, ні щоденні обстріли міст. Це був просто бізнес, а війна була в ролі небажаного пункту про форс-мажор.

Хоча, перепрошую, під час війни інші вигоди взагалі мали б не розглядатися – лише безпекова. Яку БЕЗПЕКОВУ вигоду мала Україна від деблокації портів і вивозу збіжжя? Яким чином наша роль сировинного донора була конвертована в безпекову вигоду? Валюта – це панятно, це харашо. Але якось воно дивно виглядає, коли економіка всередині країни повністю залежна від війни, а експортна зовнішня економіка ніяк не прив’язана до неї. Внутрішній бізнесмен хай банкрутує через війну, а зовнішній експортер під зеленим дахом хай далі заробляє попри війну.

Якби вони державний інтерес так само захищали, як свій…"