Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
  • Відвідувань: 4
  • Переглядів: 5

Стартап-культура (1): Що таке стартап? Це не те, що ви думали (+аудіо)

Категорія:

Особлива привабливість стартапів полягає в тому, що для їх створення не потрібно багато матеріальних ресурсів, зате потрібно багато любові, творчості, часу і терпіння.

180315startap.jpg

Стартап - зерно нового життя
Стартап - зерно нового життя

Аудіоверсія статті: Стартап-культура (1): Що таке стартап? Це не те, що ви думали

Слово стартап (англ. startup) найточніше перекладається як «зерно, насіння». Якщо насіння кинути у сприятливий ґрунт, то воно самостійно, власною силою проросте і розмножиться. Для цього йому не потрібне зовнішнє управління: воно розвивається під керування внутрішнього «програмного забезпечення», душі, психіки. Зерну не потрібні й додаткові зовнішні ресурси – досить того, що є природне навколишнє середовище.

Подібним чином працює стартап. Головна ідея в тому, що стартап – це соціальний організм, який спроможний рости і розмножуватися власною силою, під керуванням внутрішньої програми.

Цим стартап-діяльність відрізняється від звичайного підприємництва. Наприклад, щоб запустити якесь велике виробництво, підприємець розробляє інженерний проект, бере кредит, набирає тисячі працівників і будує виробничі потужності, які виробляють потрібний масовий продукт.

Стартапер діє по-іншому: він зосереджує всі зусилля на створенні невеликої організації, яка, після досягнення стану життєспроможного зерна, починає самостійно розмножуватися і виробляти той самий масовий продукт.

Умовно кажучи, якщо підприємець формує велике дубове дерево, то стартапер формує маленького жолудя, який самостійно виростає у великий дуб.

Що посієш, те й пожнеш
Що посієш, те й пожнеш

У цьому й захована особлива привабливість стартапів: для їх створення не потрібно багато матеріальних чи фінансових ресурсів, зате потрібно багато любові, творчості, інтелектуальних зусиль, часу і терпіння.

Якщо підприємець створює «машину», то стартапер створює живу істоту. Жива істота відрізняється від машини тим, що має душу (психіку). Машина не має власної душі, тому може діяти тільки завдяки зовнішньому керуванню. Стартапом керує його власна душа.  

Душа стартапу і його оточення

Душа стартапу – це його місія, цінності, спеціальні знання, технології,   корпоративна культура. Завдяки душі стартап, подібно до живої істоти, спроможний до пристосування (адаптації), наслідування (запозичення) і відтворення (тиражування).

Середовище стартапу – це спільнота його прихильників, яка поділяє цінності стартапу, користується його продуктом і підтримує цей стартап грошима, роботою, даруваннями, рекомендаціями, рекламою, молитвами, думками, позитивними емоціями тощо. Середовище – це ринок споживачів. 

Отже, стартап – це соціальна істота. Для її створення треба докласти чимало зусиль. Тож коли говорять, що хтось заснував стартап, то насправді це означає лише те, що хтось має намір створити стартап. Чи завершиться цей намір створення стартапу, покаже життя.

Сім’я як різновид стартапу

Природним «стартапом» є сім’я (насіння, зерно, сíм’я). Коли чоловік і жінка одружуються, то цим самим вони висловлюють намір створити сім’ю. Критерієм того, що сім’я успішно створена, є народження дітей, внуків, правнуків. Сім’я, опираючись на власну силу, виростає, розмножується і перетворюється на великий рід.

У чому відмінність сім’ї і компанії? Якщо сім’я діє переважно на біосоціальному рівні, то компанія – на економічному рівні.

Що вищий рівень, то більше свободи і можливостей. Наприклад, якщо сім’ю засновують двоє осіб, то стартап – зазвичай від однієї до п’яти осіб. Якщо для народження дитини треба 9 місяців, то для народження стартапу треба рік, два, п’ять, десять чи більше років. Головне завдання сім’ї – розмноження осіб свого виду. Головне завдання стартапу – розмноження самокерованого виробничого процесу, продуктом якого є товари чи послуги.

Три рівні зерна: сім’я, компанія, демос

Для кращого розуміння феномену стартапів варто мати на увазі, що є три рівня складності організаційного зерна:

1. Біосоціальний рівень: сім’я. Це найпростіший різновид «зерна», тому його доволі просто, майже «на автоматі» створюють здорові чоловік і жінка, які подобаються один одному. 

2. Економічний рівень: компанія. Складність його створення на кілька порядків вища, тому зі 100 стартап-компаній лише одна досягає успіху.

3. Політичний рівень: демос. Складність ще вища, адже йдеться про створення зерна, яке розвивається в державу і «засіває» у світі нову державну модель.

Характерні особливості стартапів

Уявлення про стартап як соціальний організм організм дозволяє пояснити такі його особливості як інноваційність, реалістичність, економічна ефективність, технологічність та інші. Ці особливості дозволяють стартапу бути життєспроможним і перемагати в еволюційній змагальності з наявними економічними структурами.         

Інноваційність дозволяє стати монополістом у певній галузі і завдяки цьому отримати монопольну перевагу. Тобто інноваційність – це не внутрішня сутність стартапу, а вимушена умова виживання.

Побічним ефектом інноваційності є незрозумілість стартап-ідеї для більшості людей. Такого роду початкова незрозумілість є перевагою, оскільки дозволяє уникнути конкуренції.  

Реалістичність – це обов’язкова умова здійснення будь-чого практичного.

Актуальність – обов’язкова умова економічної самодостатності, адже стартап, володіючи вельми обмеженими ресурсами, може пропонувати тільки такий продукт, за який люди захочуть платити.  

Висока технологічність дає переваги в конкурентній боротьбі, проте стартап зовсім не зобов’язаний використовувати передові технології. Наприклад, своєрідними стартапами можна вважати середньовічні релігійні ордени та монастирі. Кожен такий «стартап» міг успішно тиражуватися завдяки тому, що мав гарно сформульовану місію і ефективну систему правил, по-суті – «душу організації», «програмне забезпечення», «софт».

Внутрішня система цінностей, що поділяється усіма членами стартапу, і корпоративна культура («те, що культивується») є обов’язковою умовою формування колективної душі – головного рушія організації-зерна.

Прагнення зробити світ кращим надає потужну мотивацію для невтомної роботи протягом багатьох років. Стартап – це завжди вирішення певної глибинної духовної потреби його засновників, засіб їх самореалізації.

Ось саме про це ми й поговоримо у наступній статті.

Продовження: Стартап-культура (2): Як стати сіячем, або Перший крок до успішного стартапу

Наші інтереси: 

Досліджуємо науку стартапів, формуємо цивілізаційне зерно. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Визначаємо формування прекрасних світів! (Джерело Повноти)

Перехід-IV, або палінгенезія: сім кроків до Homo triplex і універсальної нації нового циклу

Добра Новина дає дороговказ для заснування нового світу та переходу в режим керованої молодості – «вічного життя», по-науковому – біологічного безсмертя. Починати треба вже сьогодні, а діяти...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Ія Подолянка.
0
Ще не підтримано

Ігоре, ти дивишся у корінь!

Коментарі

Зображення користувача Ія Подолянка.
0
Ще не підтримано

Ігоре, ти дивишся у корінь!

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Характерна особливість сформованого (повноцінного) стартапу в тому, що він може діяти без участі його засновників. Подібним чином чернечі ордени і монастирі діяли і множилися протягом століть після смерті їх фундаторів.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Володимир Світлий.
0
Ще не підтримано

Стартап можливість іншої реальності у відповідному світі. Іноді процес цікавіший ніж матеріалізація. А можливо ,іноді, сам процес і є стартап.

Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Так і є, адже стартапами називають процес створення стартапів.

Володимир Світлий каже:
Стартап можливість іншої реальності у відповідному світі. Іноді процес цікавіший ніж матеріалізація. А можливо ,іноді, сам процес і є стартап.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Додав аудіоверсію цієї статті. Запрошую послухати!

Вона також доступна на нашому каналі Культура.

Все, що робиться з власної волі, – добро!