Від президента до школяра, від військового до вчителя – нині всі в Україні використовують гасло «Слава Україні! Героям слава!». 

Та звідки воно? Як народилося? Хто вигукував його першим? І чи нема в ньому ідеї «вищості»?

«У всіх рушниці, у декого шаблі і револьвери, у одного шабля старовинна, оправлена в срібло. Під’їжджаю до них:

– Добридень хлопці!

– Слава Україні! – відповідає декілька голосів.

Це мене трохи змішало. Я не знав, що у холодноярців заведено замість «Здоров» вітатися «Слава Україні», а відповідається – «Україні слава».

Це спогади військового, письменника, громадського діяча Юрія Горліс-Горського. У 1919 році він приєднався до боротьби за Холодноярську республіку і став одним із осавулів гайдамаків.

Юрій Горліс-Горський пройшов всю революцію. Історики кажуть: саме завдяки його спогадам гасло поширилося українськими землями.

Водночас, під час визвольних змагань фраза «Слава Україні» в різних інтерпретаціях з’являється в різних військових формуваннях та звучить у багатьох регіонах України та українських етнічних земель. Її використовують різні підрозділи УНР та інших українських державних утворень.

Гасло та вітання «Слава Україні! – Козакам Слава!» в часи УНР використовували чорні запорожці. Про це йдеться зокрема і в спогадах Петра Дяченка, командира 1-го кінного полку чорних запорожців.

«Йшлося насамперед про сердюків, які добре марширували, голосно вигукували «Слава Україні, Гетьманові Слава», – пише у своїх спогадах генерал Всеволод Петрів.

Пізніше гасло підхопили наступні борці за незалежність України.

Гасло в такому вигляді, як українці використовують його зараз, з’являється в націоналістичній організації «Легія українських націоналістів», що діяла у 1925–1929 роках.

«Коли виникло питання про організаційне вітання, схоже на те, що саме Юрій Артюшенко запропонував використати вітання чорношличників: «Слава Україні!» – «Козакам слава!». Пропозицію товариство прийняло, але з уточненням – відповідати треба було: «Героям слава!», йдеться в спогадах Петра Дяченка.

Пізніше бандерівське крило ОУН підхопило це гасло і затвердило його як офіційне привітання організації у 1941 році – на Зборах: «Обов’язуючі слова повного привіту: «Слава Україні» – відповідь – «Героям слава». Допускається скорочення привіту – «Слава» – «Слава».

Також в ОУН використовували й інше, схоже гасло: «Слава Україні – вождеві слава». Вождем називали спочатку – Євгена Коновальця, а потім Андрія Мельника.

Пізніше, після придушення збройного спротиву ОУН-УПА, в СРСР гасло було забороненим довгі роки.

Наступні яскраві згадки про гасло датуються вже 90-ми роками, коли Україна отримала відносну свободу слова. Тоді воно почало звучати на мітингах і демонстраціях.

Тоді ж з’явилося і продовження фрази, яке звучить як: «Слава нації! Смерть ворогам!» і «Україна понад усе!», чого не було раніше. Таке продовження використовувала Українська націоналістична самооборона (УНСО) – силовий підрозділ партії УНА.

Є навіть версія, що з’явилася ця фраза завдяки фільму 1995 року «Хоробре серце» про боротьбу Шотландії проти Британської імперії.

Гасло «Слава Україні – Героям слава» в масовій свідомості міцно асоціюється з Революцією гідності і Помаранчевою революцією; з Майданом і війною на Донбасі.

Однак, саме на сході до гасла досі ставляться з пересторогою. Раніше радянська, а тепер російська пропаганда змальовує борців за незалежність України і все, що пов’язано з ОУН чи УПА, як пособництво нацизму.

Крім того, гасло поширилося в лавах ЗСУ і добровольчих підрозділах саме під час російської збройної агресії проти України.

Офіційно ж в армії зараз використовують взяте з радянських часів і перекладене з російської «Бажаємо здоров’я, товаришу генерал-полковнику» чи «До побачення, товаришу адмірале». До Верховної Ради ще в 2014 році був поданий законопроект, що пропонував нове вітання в армії. Але змін поки немає.

Через десятиліття після повстання у Холодному Яру та партизанської боротьби УПА на Західній Україні гасло «Слава Україні! Героям слава!» поширилося на всю країну. Так сучасні українці згадують і вшановують героїв минулих днів та героїв днів нинішніх.