У наш час медицина контролює не лише здоров’я, а й багато інших сфер нашого життя. Сильні світу цього давно вже використовують її як ефективну зброю для досягнення своїх цілей. З її допомогою здійснюється контроль над народжуваністю і в окремих державах, і на планеті в цілому, не гребують використанням медицини і в руйнуванні економіки (пташиний грип тощо).
«Лікар — такий же добрий консультант з питань щеплень, як м’ясник — з питань вегетаріанства». (Джордж Бернард Шоу — драматург, член Комітету охорони здоров’я Лондонського округу).
«Вакцинація належить до числа найбільших оман і обманів медичної науки» (Йозеф Герман, професор, головний лікар Віденської міської лікарні.)
Цілком очевидна роль медицини і в політиці. Скількох інакомислячих було запроторено до психіатричних лікарень. Цей спосіб застосовувся у всі часи. Саме тому Громадянська Комісія з Прав Людини в 1969 році склала Декларацію прав людини в психіатрії.
Згідно з «Журналом Американської медичної асоціації », серед причин, які призводять до смерті 250 000 чоловік на рік, перше місце займають серцево-судинні захворювання, друге — онкологічні, а третьою причиною смерті є сама діяльність лікарів (!)
Що ж такого відбулося, що медики, одна з найповажніших професій у світі, все більше відповідають визначенню римського цілителя Галена: «Єдина різниця між медиками й розбійниками Риму в тому, що медики вбивають у місті, а розбійники — в лісі».
У книзі «Фармацевтична і продовольча мафія» Луї Броуер наводить такі дані: за 25 років кількість лікарів потроїлася, збільшившись на 40% у 1980 — 1985 рр. І це не межа! Зараз один лікар припадає на 360 мешканців.
Подібна ситуація не специфічна для Франції. В Європі 900 тис. лікарів на 323 млн мешканців. Беручи до уваги той факт, що щорічно випускають близько 50 тис. лікарів, до 1993 р. у Європі буде близько 1 млн лікарів. Тобто один лікар на 323 мешканця країн ЄС.
На перший погляд, тут є цілком закономірний зв’язок. Зростає кількість хворих і, як наслідок, виникає необхідність у збільшенні медичного персоналу. Але все не так однозначно, як здається.
Як показала історія, збільшення чисельності лікарів розпочалося після запровадження обов’язкових щеплень проти натуральної віспи (1865 р., Англія).
У ті часи лікарі користувалися неабиякою повагою, бо більше переймалися служінням народу, ніж власною кишенею. Вони були відомими далеко за межами своєї країни. Їх було мало. Навіть існувала своєрідна книга обліку — так звана «Синя книга».
Але з 1867 р., коли став чинним новий закон про обов’язкові щеплення, що передбачав санкції за його невиконання, ситуація кардинально змінилася.
Лікар Стоувелл з 25 річним досвідом щеплень ще у 1870 р. сказав: «Щеплення — це не просто ілюзія, а прокляття для людства. Як можна стверджувати, що гнила матерія, яку взято з пузирів органічного походження, може якимось чином впливати на людський організм? Спочатку говорили, що щеплення захищає на все життя. Коли зрозуміли, що це не так, запропонували вакцинацію кожний сьомий рік. І це не вийшло. Тоді стали шукати коров’ячу віспу. Коровам робили укол людської віспи і гниль, яка виділялася в результаті цієї операції, називали вісповою лімфою. Цю отруту вносили в людський організм, байдуже, які хвороби були у тварини і людини. Зараз це називається «істинною вакциною». Ця чиста лімфа переносить від дитини до дитини хвороби. Госпіталів і аптек стало більше на 80%, і їх зростання триває. Які там 450 лікарів в «Синій книзі», коли тільки в одному Лондоні 3 000 лікарів».
Отже, існує явний зв’язок між запровадженням обов’язкових щеплень, зростанням захворюваності та збільшенням госпіталів, аптек і лікарського персоналу.
П.Тейлор, почесний президент Лондонського товариства за скасування обов’язкових щеплень, на парламентських дебатах (1883 р.) затаврував жадібність і нерозбірливість медичної професії та зневагу до методів санітарії й гігієни на догоду прибуткам. У своїй статті автор показує, що щеплення були чудовим засобом для медичного співтовариства, яке стрімко розвивалося, підвищити свої прибутки і різко підсилити суспільний вплив (О. Коток ).
Отже, прибутки, прибутки і ще раз прибутки!
Неодноразово преса повідомляла про те, що щорічні прибутки компанії «Мерк » від реалізації однієї тільки вакцини проти гепатиту В перевищують 1 мільярд доларів, всього ж ринок цієї вакцини приносить її виробникам більш як 2 млрд на рік. І «Мерк» — не одна така компанія на цьому ринку.
Отже, до появи «рятівника» людства Е.Дженнера (1749–1823), головного гуру вакцинаторів, якого Чарльз Крейтон, один з найвидатніших істориків епідеміології, відкрито назвав жадібним шахраєм і шарлатаном, загальне невдоволення медиками полягало лише в некомпетентності деяких представників цієї професії, а після такого чудового винаходу, як щеплення, яке одразу ж було поставлено на службу всій професії, на перший план вийшла жадоба збагачення.
Особисто мені діяльність медицини нагадує механізм, який працює за такою схемою: щеплення — хвороби — лікування — хвороби.
Ось деякі матеріали, які підтверджують це припущення. Зі згаданої вже вище книги Л.Броуера дізнаємося: в семи країнах Центральної Африки, в яких найбільш поширений СНІД, вакцинація проти віспи мала найінтенсивніший характер. В Бразилії — єдиній країні Латинської Америки, в якій компанія з ліквідації віспи охопила найширші верстви населення, зафіксовано найбільше число випадків СНІД. Передача клітинних культур від одного виду іншому є сприятливою для настання патогенних наслідків.
У 1960 р. було відкрито мавпячий вірус SV- 40 в клітинних культурах нирок мавп підвиду резус, які використовувалися для приготування живої поліомієлітної вакцини. Цей вірус обов’язково проявлявся у всіх вакцинованих.
11 травня 1987 року газета Times (Лондон), одна з найвпливовіших у світі, торкнулася у своїй передовиці проблеми СНІД. Вона писала: «Чимало експертів побоюються, що, знищивши одну хворобу, створимо передумови для іншої хвороби стати сучасною пандемією, тоді як вона в країнах Третього світу була лише другорядною ендемічною хворобою. Хоча сьогодні медики й визнають, що вірус коров’ячої віспи може активізувати інші віруси, але вони розходяться в тому, чи є цей вірус головним пусковим механізмом епідемії СНІД.
Радник ВОЗ, який ініціював подібну дискусію, заявив нашій газеті: Я вважав, що йшлося тільки про простий збіг до тих пір, поки ми не вивчили всі останні відкриття, в основу яких лягли спостереження за реакціями на вірус коров’ячої віспи. Зараз я впевнений, що пік захворюваності на СНІД пов’язаний з вакцинацією проти віспи».
У журналі Science за 4 жовтня 1985 р. американські професори Ессекс і Алрой з групи професора Галло заявили, що поліомієлітна вакцина, виготовлена на основі культури клітин нирок зелених мавп, винна в поширенні СНІД.
З 1926 р. доктор Тіссо, професор загальної фізіології Музею історії природи, виступав проти пастерівських помилок щодо наслідків вакцинації. У 1946 р. він писав про протидифтерійну вакцинацію: «Нині всупереч істині Інститут Луї Пастера продовжує стверджувати, що ця вакцинація нешкідлива й ефективна. Подібне твердження не відповідає істині. Чинячи так, він бере на себе серйозну відповідальність за стан здоров’я французів, з якими має намір поводитися, як з піддослідними морськими свинками. Примусова вакцинація небезпечними, вірулентними живими мікробами, які до того ж неефективні, є серйозним посяганням на свободу людини, проголошену в Декларації прав людини 1789 р. Закон від 25 червня 1938 р. є посяганням на свободу і основні права людини. Він має неконституційний характер. Безумовно, цей закон був надто ефективний для фінансового процвітання Інститу Луї Пастера, проте здоров’я французів, успіхи у сфері гігієни і медичних наук не можуть бути надовго підпорядковані інтересам Інституту, що має в своєму складі комерційну фірму».
Жорж Конан Делбос недавно написав з цього приводу: «Але як могли бути почуті такі попередження, якщо процвітаюча комерція на вакцинах збагачувала не тільки Інститут Луї Пастера, а і його конкурентів. Крім того, всі вони виступали в ролі рятівників людства, а також впливали на уряди для отримання великих державних субсидій за рахунок платників податків (нагадаємо, що бюджет Інституту Луї Пастера сформовано на 47% державою). Вершиною цинізму є те, що політичні діячі, майже всі неосвічені та недалекі, мають намір виділити додаткові фінансові засоби Інституту для боротьби зі СНІД».
Було доведено, що вірус SV40 провокує утворення пухлин, перетворює нормальні людські клітини на канцерогенні. Крім того, формалін не вбиває вірус SV 40. Він зберігає всі свої властивості у процесі обробки формаліном, тобто при обов’язковому процесі виготовлення вакцини з інактивованого вірусу поліомієліту. Це стало відомо нам з публікацій у журналі Аmerican Review of respiratory diseases (том 88, 3 вересня 1963 р.) та журналі Postgraduate Medieine ( том 35, 5 травня 1964 р. ).
Доктор Б.Дюпперант із госпіталю Святого Луї наголосив у статті, опублікованій 12 березня 1955 р. в журналі «Медична преса»: «Крім усього, вакцинація провокує вибух лейкемії».
О. Коток у своїй роботі «Безжальна імунізація» згадує книгу лікаря Елеонор Мак-Бін, яка наводить такі висловлювання фахівців: «Головною, якщо не єдиною, причиною жахливого зростання заворюваності раком, є щеплення» (лікар Роберт Белл, провідний спеціаліст Лондонського ракового госпіталю); «Я впевнений, що близько 80% всіх смертей від раку обумовлено щепленнями. Останні відомі своїм небезпечним і незворотним впливом і на серце» (лікар Герберт Сноу, хірург Лондонського ракового госпіталю); «Я не соромлюся заявити, що, на мою думку, найчастіша причина розвитку раку вноситься в кров вакцинаціями і ревакцинаціями» (лікар Деніс Тернбул, дослідник раку після 30 років вивчення проблеми).
Дедалі більше вчених виявляли вірус SV40 у різних злоякісних новоутвореннях, і у квітні 2001 р. при Чиказькому університеті зібралася конференція з SV40, на якій були присутні понад 60 вчених з різних країн. Практично всі, хто виступив, підтвердили, що вірус SV40 виявляється в людських пухлинах. Цікаво, — пише О.Коток , — що на конференції пролунала пропозиція... створити вакцину проти SV40».
У О.Котка дізнаємося, що в статті, опублікованій у 2002 р., дослідники з англійської Лабораторної служби суспільної охорони здоров’я вказали, що зниження кількості дітей, хворих на вітряну віспу, неминуче призведе до збільшення числа хворих, що хворіють на герпес. Ця хвороба у дощепленеву еру була «привілеєм» людей похилого віку і вкрай рідко з’являлася за вітряною віспою у дітей, вона викликається реактивацією вірусу вітряної віспи й може стати причиною смерті в п’ять — а з госпіталізацією у три — разів частіше, ніж сама вітряна віспа. За підрахунками вчених, якщо всі діти в трьохсотмільйонній популяції отримують щеплення від вітряної віспи, це призведе до додаткового 21 млн випадків захворюваності на герпес і смерті 5 000 осіб, старших 60 років. Як було зазначено в статті, можна врятувати життя 5 000 дітей. На думку дослідників, треба щепити тепер і дорослих, або взагалі відмовитися від проекту щеплень від вітряної віспи.
В останніх повідомленнях журналу «Вакцина» американський дослідник лікар Гаррі Голдмен показав, що при скороченні захворюваності вітряною віспою на тлі масових щеплень раптово різко зросла захворюваність на герпес і у дітей, які раніше перенесли вітряну віспу! Голдмен прогнозує, що ми незабаром зможемо стати свідками спалаху цієї хвороби і у дітей, і у дорослих, наслідки якої можуть бути куди серйознішими, ніж наслідки вітряної віспи. У відповідь на це компанії зі щепленння заявили, що... мають намір розробити вакцину і проти герпесу! Голдмен просто взяв на глум цю абсурдну ідею, заявивши, що це вже своєрідне колесо «хвороба — лікування — хвороба». «Спочатку завдяки щепленням люди заражаються новими хворобами або починають хворіти на небезпечні старі, потім проти цих хвороб винаходять вакцину, що, своєю чергою, також стає причиною якихось недуг, і для їхнього запобігання також буде потрібне щеплення». ( О. Коток, доктор філософії Єврейського університету в Єрусалимі, член Європейської асоціації історії медицини з 1996 р.).
На жаль, сьогодні лікарі, звісно, не всі, а більшість, захищають інтереси фармацевтичних компаній і вже нагадують їхніх дистриб’ютерів. А фармацевтичні кампанії і не приховують своїх аморальних планів, вони лише вживають всіх можливих і неможливих методів тиску на органи влади та ЗМІ для приховування інформації, яка поставила б їхні прибутки під загрозу. Наведу лише один приклад.
У квітні 1956 року в США стартувала компанія зі щеплення від поліомієліту. Всього за кілька тижнів було шеплено понад 5 млн людей. 26 квітня з’явилося перше повідомлення про 6 дітей, які захворіли на поліомієліт після щеплень. Всі вони були щеплені вакциною фірми «Каттер». Вакцину негайно відкликали, але було вже пізно. Захворювання продовжували реєструвати, і кілька випадків належали компанії «Вієт». 12 травня щеплення від поліомієліту було тимчасово припинено. Пізніший розгляд встановив, що з вакцинами було пов’язано 260 випадків поліомієліту; 94 у щеплених (59 у паралітичній формі), 126 випадків у родинах щеплених (101 у паралітичній формі ) і 40 випадків припадали на контакти з оточенням (32 у паралітичній формі ). У низці випадків носіями інфекції ставали батьки, що доглядали за своїми хворими дітьми. Заразившись від них і не захворівши, вони заражали інших. Померло 10 людей (5 щеплених і 5 тих, хто контактував зі щепленими), деякі залишилися з важкими паралічами. Провину було покладено на 2 серії з 8, зроблених «Каттер». З 60 позовів, поданих проти «Каттер», 54 на загальну суму понад 3 млн доларів було задоволено. Журналіст Джеймс Сполдінг написав у «Мілуокі Джорнел» 15 травня 1955 р.: «Національний Інститут дитячого паралічу і Служба суспільної охорони здоров’я США використали в історії з поліовакциною політику приховувань та обману. У результаті американські лікарі не мали можливості ознайомитися з вкрай важливою інформацією про проблеми, пов’язані з тестуванням і виробництвом вакцини Солка. Якби лікарі отримали доступ до такої інформації, то їхня думка могла б змусити ці організації вжити заходів які здатні запобігти випадкам зараження дітей поліомієлітом через вакцини. Американська медична асоціація промовчала, що дорадчий комітет Служби суспільної охорони здоров’я майже цілком складається з людей, що отримують гроші від Національного Фонду дитячого паралічу, і саме вони прискорювали запровадження в практику вакцини Солка, навіть після того, як було доведено що вона небезпечна... Коли в травні представники організацій охорони здоров’я зібралися в Атланті, вони розраховували почути про проблеми, пов’язані з вакциною Солка. Замість цього вчений зі Служби суспільної охорони здоров’я заявив, що йому не дозволено говорити про те, що відбулося, бо це небезпечно для інвестицій фармацевтичних компаній у розробці вакцин».
Відомо, що доходи фармацевтичних компаній за останні 25 років перевищували доходи всіх останніх галузей промисловості в середньому на 500%. Словом, бізнес на хворобах — найвигідніший бізнес у світі.
23 червня 1997 р. журнал Fortune, один з провідних тижневиків Wall Street, опублікував інтерв’ю з консультантом фармацевтичних компаній з інвестицій, який, зокрема, заявив: «Усі втратять, якщо буде знайдено спосіб звільнитися від хвороб» (Матіас Рат «Оголосити «бізнес на хворобах» поза законом»)
Фармацевтичні компанії продовжують фінансувати політиків, що представляють їхні інтереси. Ті ж самі компанії впродовж 1950–1960 рр. фінансували політичну кар’єру Гельмута Коля. У 1957 — 1967 рр. молодий Гельмут Коль був оплачуваним лобістом Verband Chemischen Industrie, центральної лобістської організації німецького фармацевтичного та хімічного картеля.
Таким чином, німецькі фармацевтична і хімічна промисловість створили власного політичного представника, який залишив німецькому народу лише можливість погодитися. Результат всім відомий: Гельмут Коль був канцлером Німеччини впродовж 16 років, фармацевтична і хімічна промисловість стала провідним світовим експортером з дочірніми підприємствами в 150 країнах світу. Коментарі, як-то кажуть, зайві.
Сьогодні ми бачимо, що фармацевтичні компанії зробили все можливе для здійснення своєї мрії, а держава відтепер цілком відповідає визначенню відомого російського юриста М.Коркунова: держава — це громадянський союз, де вчиняється примус над вільними людьми.
Але, як вчить народна мудрість, не було б щастя, то нещастя допомогло. Вже давно назріла необхідність у переоцінці сформованих уявлень. Потрібно усвідомити, що ні в кого, крім нас самих, немає ключів від вашого здоров’я, і ті часи, коли все сприймалося на віру (жираф великий, йому видніше — тобто лікар знає краще), безповоротно минули. Жоден лікар так не зацікавлений у вашому здоров’ї і здоров’ї ваших дітей, як ви самі. Отже, перед тим, як покірно, без зайвих запитань, виконувати призначення лікаря, намагайтеся дізнатися якомога більше, щоб прийняти справді свідоме рішення, бо йдеться про найцінніше — здоров’я. І не переймайтеся тим, що ви не спеціаліст з цього питання — батьки повинні бути для своїх дітей і вчителями, і психологами, і лікарями.
А що ж до щеплень, то чи потрібно бути лікарем, аби зрозуміти, що отрута шкідлива для організму? А в склад вакцин входять такі речовини, як формальдегід — відомий канцероген (речовина, що викликає рак), ртуть — одна з найтоксичніших у світі хімічних речовин, фенол — відома протоплазматична отрута, токсична для всіх без винятку клітин організму, алюміній — досвід показує, що тривалий контакт солей алюмінію з тканиною мозку призводить до неможливості навчання, зокрема, алюміній був виявлений у мозку померлих від хвороби Альцгеймера.
З тим, чиї інтереси захищає медицина, більш-менш все зрозуміло. Хотілося б кілька слів сказати про юриспруденцію. Низка статей Закону України надає щепленням характер обов’язковості, через що вони сприймаються як благо. Але якщо звернути увагу на історію рухів проти щеплень у різних країнах, дослухатися до іншої думки представників медицини з протилежного табору, то виникає цілком логічне запитання: а на сторожі чиїх інтересів стоїть право? Чи не використовують адвокати щеплень право задля власної вигоди, чи не ганебну роль відіграє юриспруденція в цій справі, яка мала б захищати права людини?! Як сталося, що право стало чи не єдиним доказом необхідності і безпечності щеплень?! Ось теми для вивчення нашим і закордонним юристам.
P.S. Ще до початку кампанії зі щеплень від кору та краснухи інтернет замайорів усілякими статтями на цю тему. Мою увагу привернула одна суперечлива статейка «В Дніпропетровську здіймається хвиля «антищепленевих» настроїв». Написана вона була в дусі жовтої преси. Крім дифірамбів на адресу щеплень і «переконливих» доводів, я знайшла там таке. На зустрічі із журналістами самим медикам не вдалося уникнути незручних запитань і переконливо відповісти на них.
«Вакцина протипоказана людям з онкозахворюваннями, захворюваннями крові, важкими вродженими імунодефіцитами, хворими на СНІД, з алергійними та анафілактичними реакціями на компоненти вакцини, — заявила Сичева. — Є протипоказанням і вагітність».
«Всі ці стани будуть ретельно відслідковуватися у підлеглій вакцинації групі, — завірив начальник відділу лікувально-профілактичної допомоги дорослому населенню управління охорони облдержадміністрації Леонід Гінкота. — Люди зможуть отримати будь-які консультації. Вакцина виправдала себе у всьому світі і ускладнень не передбачається».
Але з приводу безпеки та доцільності щеплень все ж таки виникли сумніви. Як буде визначатися відсутність алергійних реакцій? Як бути з невиявленими раковими захворюваннями? Чи слід прищеплювати людей, які вже перехворіли на краснуху та кір і, ймовірно, мають у крові достатньо антитіл?
На останнє запитання досить агресивно відреагував заступник головного обласного санітарного лікаря, керівник програми вакцинації Євген Курилов: «Ви можете мати свою думку, але тут ви не як приватна особа. Журналісти повинні інформувати громадськість про необхідність вакцинації. Кожний має право визначити в себе антитіла та відмовитися від щеплення. Але світова практика показала, що ніякі лабораторні тести перед вакцинацією не потрібні».
Наслідки кампанії з викорінювання кору й краснухи в Україні, яка розпочалася у травні, були сумними: 98 осіб потрапили до лікарень, один юнак помер. Привертає увагу те, що ще до з’ясування причин смерті юнака пролунали заяви високопосадовців про те, що це трагічний збіг обставин і щеплення не може бути причиною смерті. Після тимчасового припинення кампанію пообіцяли відновити.
На результати розслідування чекаємо цього часу, як чекаємо на результати розслідування трагедії, яка сталася в 2007 році через проби манту. У червні 1986 р. троє малолітніх дітей померли у Франції в результаті введення їм вакцини BCG. Міністр охорони здоров’я заявив: «Розслідування буде ефективним». Французи до цього часу чекають результатів його розслідування… Схоже, так само буде і в нас, українців.
В статті широко використані матеріали з книг:
Л.Броуэр «Фармацевтическая и продовольственная мафия»,
Олександр Коток. «Безжальна імунізація»
М. Рат «Объявить «бизнес на болезнях» вне закона»
В тему:
ЗМІ: Вакцина від свинячого грипу зробила інвалідами десятки дітей
Неприхований геноцид: Назар Клоченко впав у кому після щеплення і вмер
«Інтер» попереджує: Обережно: небезпечні вакцини!
Фармацевтичне лоббі не вгамовується
Вакцинація від краснухи, яка призвела до смерті дитини, – злочин
Вакцинація є прихованою кампанією зі скорочення населення
Вакцина “КаКа”: Ложь, наглая ложь и статистика
Невичерпне джерело. Розмови про Україну з Ігорем Каганцем на ТБ «Галичина» (відео)
У Запоріжжі пройшла акція «Вакцинація - геноцид нації»
Створюється громадянський центр з контролю за вакцинами
Нардеп Віктор Корж про вакцинацію: «Ми є свідками жахливого злочину»
Позапланова вакцинація – планова стерилізація
Масові вакцинації провокують епідемії
На Вінниччині без довідки про щеплення дітей не пускають у дитсадок (відео)
Чим ширша вакцинація, тим більша смертність
Суперечності між медичною наукою і політикою вакцинації
І уряд, і Президент лобіюють інтереси транснаціональних фармацевтичних корпорацій
Щеплення – величезні гроші на масштабній брехні
Щеплення мають робити лише за медичними показами і за письмової згоди батьків
Антона Тищенка проголосять святим
Безжальна імунізація, або правда про щеплення
Вітаю, мамо! Я вже труп. Помер учора від вакцинації.
Антон Тищенко помер після щеплення проти кору
«Всі щеплення небезпечні! ВООЗ — на передньому краю боротьби за депопуляцію»
СПИД — мистификация мирового масштаба
Взірець заяви з відмовою від вакцинації від кору та краснухи
Примусова вакцинація: Ну, й навіщо нам ця «КаКа»?
Вакцинація від кору і краснухи загрожує генофонду української нації
Чи виживуть українці після програм ООН?
Вторгнення чужих буде катастрофою
Небезпечна вакцинація (підбірка актуальних статей)
Завантажити книгу: Олександр Коток. Безжальна імунізація (2008) bi-2_ukr.pdf (206.44 МБ)
У цій книзі докладно досліджується вакцинація як медична процедура та як складна соціальна проблема, що й донині не знаходить свого виваженого рішення. Кожна хвороба, щеплення проти якої входить до календаря вакцинації у Російській Федерації, розглядається у окремому розділі, де стисло викладаються її етиологія, патогенез, способи лікування, що застосовуються у сучасній алопатичній практиці та альтернативних напрямках гомеопатія та натуропатія), а також методи профілактики. Додатково обговорюються деякі хвороби, щеплень проти яких поки що немає у календарі вакцінації Росії, але є у інших країнах. Докладно аналізується склад вакцин та можливі післявакцинальні ускладнення, наводяться факти, що дозволяють побачити іншу сторону «медалі» вакцинації та дізнатися про точку зору людей, що виступають проти щеплень. Окремий розділ присвячено натуральній віспі, перемога людства над якою й дотепер вважається головним доказом успіху вакцинації. Особливу цінність являє те, що у книзі пильна увага приділяється історії виникнення профілактичних щеплень та впровадження їх у медичну практику, що дотепер практично не висвітлювалося у літературі українською мовою. Книга містить багатий апарат посилань, цитат та коментарів; використана велика кількість матеріалів, що малодоступні пересічному читачу. У додатках наведено документи, що гарантують права громадян України на свободу вибору у ставленні до щеплень. Незважаючи на складність питань, що обговорюються, книга написана живою легкою мовою та спрямована на широке коло читачів, що цікавляться проблемами медицини та здоров'я.
Зміст книги:
Передмова до українського видання - 6
Передмова до 1-го видання - 7
Передмова до 2-го видання - 11
Щеплення: основні проблеми - 12
Післявакцинальні ускладнення - 48
Відомості про токсикологію речовин, що входять до складу вакцин - 72
Про натуральну віспу і не тільки: з чого все починалося - 88
Вітряна віспа - 164
Гепатит А - 185
Гепатит B - 196
Грип - 229
Дифтерія - 254
Кашлюк - 309
Кір - 341
Краснуха - 384
Поліомієліт 401
Правець - 448
Туберкульоз - 468
Шкірний туберкуліновий тест (проба Манту) - 476
Епідемічний паротит (свинка) - 510
Висновки - 524
Додатки до російського видання - 530
Додатки до українського видання:
Додаток 1 - 534
Додаток 2 - 553
Додаток 3 - 562
Додаток 4 - 564
Додаток 5 - 566
Захистити себе і ближніх від каліцтва.
Насамперед треба визначитися з варіантом палітурки книжки (тверда чи м’яка) і кількістю примірників, порахувати загальну вартість, надіслати переказ на картку Приватбанку і повідомити ел. поштою своє ім’я, адресу Нової пошти і номер моб. телефону.
Коментарі
Фільм "Крапля" - про
Фільм "Крапля" - про шкідливість вакцинації. Будь-якої.
https://www.youtube.com/watch?v=9nnxcJpbn8U (рос.)
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Вакцинація - засіб масового
Вакцинація - засіб масового знищення https://www.youtube.com/watch?v=xhRK2yiuLlA
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!