Політична бомба Трампа: конституційний рубікон пройдено

Нічого не віщувало сенсацію, коли він запросив на сцену губернатора Західної Вірджинії Джима Джастіса. Губернатор довго говорив про те, який хороший президент Трамп, а потім оголосив про те, що він виходить з Демократичної партії і реєструється республіканцем. 

Природно, вся про-республіканська аудиторія вибухнула оплесками. Довгими і тривалими.

А багато, дуже багато вашингтонських «демократів» виявилися в передінфарктному стані. І справа тут зовсім не в тому, що хтось перейшов з однієї партії в іншу. Справа ця в Америці цілком буденна і звичайна. 

Сам губернатор Західної Вірджинії ще півтора роки тому - в 2015 році - був республіканцем, а потім став демократом. Проблема полягає в тому, що вони миттєво все підрахували і отримали магічну цифру 34. Жах полягає в тому, що 34 - це як раз 2/3 від всіх п'ятдесяти штатів.

34 - це конституційна більшість.

Саме губернатор Західної Вірджинії став 34-м губернатором-республіканцем.

П'ята стаття Конституції США визначає два методи прийняття поправок до Конституції. Перший метод - це прийняття поправок конституційною більшістю в Конгресі з подальшою ратифікацією 3/4 всіх штатів (тобто для ратифікації потрібно 38 штатів).

Другий метод був задуманий батьками-засновниками США для того, щоб вийти з потенційної конституційної кризи в тому випадку, якщо Конгрес з якої-небудь причини виявиться недієздатним. 

Він полягає в тому, що 2/3 законодавчих зборів штатів, тобто 34, мають право скликати так звану «Конституційну Конвенцію». І змінити Конституцію голосами 3/4 всіх штатів прямо під час Конвенції, навіть якщо Конгрес, Президент, або Верховний Суд проти.

В даний час диспозиція сторін в США така.

губернатори:

- Республіканці 34 
- Демократи 15 
- Незалежні 1

Законодавчі збори штатів:

- Республіканці 33 
- Демократи 14

Решта 4 штати мають «змішані» законодавчі збори, коли одна з палат належить республіканцям, а інша палата - демократам.

За всю історію США спроб скликати Конституційну Конвенцію було досить багато, але жодного разу вона так і не була скликана. Справа в тому, що навіть проста загроза скликання такої Конвенції миттєво «протвережує» Конгрес і робить його цілком працездатним. Саме так було прийнято багато поправок до Конституції США - Конгрес швиденько зкумекав, і не довів справу до гріха.

За губернаторами конституційна більшість вже є (Конституція нічого не говорить про губернаторів, але реальність така, що обійти губернаторів в цій справі ніяк не вдасться). А по законодавчим зборам республіканцям не вистачає всього одного штату.

І навіть якщо республіканці не зможуть завоювати один-єдиний штат з чотирьох «змішаних» на виборах 2018 року, загроза скликання Конституційної Конвенції велика як ніколи. 

Подумайте тільки - всього один голос відокремлює жителів вашингтонського Олімпу болота від неминучої катастрофи позбавлення політичної влади тими, кого вони бояться найбільше - американськими громадянами. Причому без революцій, стрільби та інших жахів, а цивілізованим шляхом.

Чому губернатор Західної Вірджинії перейшов на бік республіканців? Тому що у нього не було іншого виходу. На виборах 2016 року його штат вибрав Трампа з астрономічною перевагою в 42% голосів (Трамп 68% проти Хілларі 26%). Хілларі повинна дякувати за це Обамі, який планомірно знищував вугледобувну промисловість Західної Вірджинії протягом 8 років.

А на виборах 2018 року 10 сенаторів будуть переобиратися з тих штатів, де переміг Трамп. Ці штати такі (вказаний відсоток переваги Трампа):

WV + 42% 
ND + 36% 
MT + 22% 
MO + 19% 
IN + 19% 
OH + 8% 
FL + 1% 
PA + 1% 
WI + 1% 
MI <1%

Тобто республіканці цілком резонно можуть розраховувати на 5 або 6 додаткових сенатських місць в 2018 році. А якщо пощастить, то й на всі 10.

 Крім сенаторів, в 2018 році 12 конгресменів будуть переобиратися в округах, які виграв Трамп.

Республіканська партія має повний контроль у 26 штатах (губернатор + всі палати законодавчих зборів). У цих штатах проживає 48% населення США.

Демократи мають повний контроль тільки в 6 штатах, в яких проживає не більше 17% населення країни. У цьому, власне, і полягає основна спадщина Обами, яку він залишив товаришам по партії.

Сам по собі перехід одного-єдиного політика з однієї партії в іншу не грає вирішальної ролі. 

Але в контексті динаміки політичних уподобань американців рішення губернатора Західної Вірджинії рівносильно переходу політичного Рубікону.

Конституційний Рубікон - це точка, з якої нема вороття до минулого. Є тільки майбутнє, де вашингтонське болото знаходиться під загрозою знищення методом, який був продуманий далекоглядними батьками-засновниками США.

 І проти цього методу нема ніяких законних способів боротьби.

Тому що «Ми, народ ...»