Йога-сутри відомі як найдавніший і авторитетний трактат з йоги — системи психофізичного регулювання свідомості. Відомості про існування певного набору методик, що допомогають покращити здоров’я, надовго зберегти красу і працездатність, набути надзвичайних душевних здібностей, підтримують інтерес до йоги, який став елементом євроатлантичної масової культури. Це також спричинило появу низки містифікованих уявлень про духовну культуру Бгарати і можливість її прикладного використання.

Спроби розглянути Йога-сутри як інструкцію, настанову для опанування йогою, призводять до невдачі. Адже текст Патанджалі не є передачею методики. Довгий час про нього не було відомо і він був повернутий в обіг завдяки зусиллям Свамі Вівекананди у дев’ятнадцятому столітті.

Традиція спиралась на сукупність положень, котрі висували метою духовне перетворення людини — звільнення. І вказувала спосіб досягнення цього стану — послідовну практику психофізичних методик регуляції свідомості. Кожна школа йоги володіла певними трактатами і коментарями до них, котрі викладали концепцію вихідних ідей і досвіду перетворення свідомості. Все це справедливо і для школи самкхйа-йоги. Відомий історик класичної філософії Суредранатх Дасґупта характеризував Патанджалі як теоретика саме самкхйа-йоги, котрий “зібрав різноманітні форми йогічних практик і пересадив їх на метафізику самкхйі”.

Система, зафіксована в Йога-сутрах Патанджалі коментарях Вйаси не тотожна тій, що знайшла вираження в Самкхйа-кариках Ішваракрішни (5 століття хрестової ери). Але можна казати, що це дві гілки одного дерева, котре має більш давнє коріння, котре має початок в певних розділах Магабгарати, зокрема в Анугіті.

Важливим є питання, в якому контексті треба розглядати Йога-сутри і коментарі до них. Датування текстів Патанджалі досі не є однозначним. Найдавніше датування другим століттям до хрестової ери мотивується ототожненням автора Йога-сутр з граматистом Патанджалі. Такий погляд сформовано в бгаратійській культурній традиції. Мішель Десмарес узагальнює висновки сучасних вчених і стверджує, що сутри Патанджалі могли бути написані у період між 500 років до Хреста і третім століття нашої ери. Коментарі Вйаси прийнято датувати четвертим століттям нашої ери, хоча це досить умовно. Тож Йога-сутри і коментарі до них розділенні часом у кілька століть. При цьому звісно виникає питання про те чи правильно коментатор передає початковий текст?

Сутри є конспективним викладом ключових положень системи у вигляді афоризмів, які не володіють повнотою висловлювання. До періоду, коли жив і працював Вйаса, школа самкхйі здійснила певну еволюцію, особливо під впливом полеміки з буддизмом. Тому не треба переоцінювати його лояльність до Патанджалі. Вйаса намагається інтерпретувати смисл сутр згідно із сучасною йому традицією. Це усвідомлюють такі дослідники давніх текстів, як Дойсен, Дасґупта, Штраус.

У тексті сутр нема чіткої термінологічної системи. На правах філософських понять функціонують метафори, буквальний переклад яких може призводити до непорозумінь. Але саме метафори є традиційними кодами для позначення філософських концепцій в даній системі. Їх можна наповнити термінологічним змістом завдяки коментарям Вйаси, котрі надають концептуальне розшифрування. Тож доречно застосувати методологічну ідею Леві-Строса: “У термінів нема внутрішнього притаманного їм значення. Таке значення визначають позиція, функція і контекст з одного боку, а також структура системи, де вони використані, з другого.” Тож первісна система набуває оформлення тільки в коментарях Вйаси. Щоб прослідкувати долю інтерпретованим ним ідей, можна звернутись до тексту Таттва-вайшараді, написаним Вачаспаті Мішрою у дев’ятому столітті. В українському перекладі йоґа-сутри з коментарями можна знайти на сайті Чтиво.

Хоча відомий дослідник історії релігій Мірча Еліаде присвятив свій час порівнянню санкхйі і буддизму, моїм інтересом є виявленням схожостей між надзвичайними здібностями, котрих може набути йог, і тими дивами, котрі творив Ісус Хрестос згідно тексту Пшениці без куколю. Деякі з них прямо таки очевидні.

Продовження в наступній статті.