Важливість: 
1
Мозок у череві, або Ентеральна нервова система

Мозок у череві, або Ентеральна нервова система

Людина — це сотні генів, мільйони нейронів та мільярди бактерій
Хтось із науковців

Більшість знає, що основою головного мозку є безліч нейронів. А втім, окрім нейронів головного мозку, в нашому тілі є ще одна велика мережа нервових клітин, яку декотрі науковці називають «другим мозком». Мова йде про ентеральну нервову систему, яка розташована не у нашій голові, а більшою мірою в животі.

ЗНАЙОМСТВО
Ще у 1907 р. John Newport Langley ввів в обіг термін «ентеральна нервова система», у 1940-х роках почали широко використовувати назву «мозок кишечнику», в наш час частіше йдеться про вісь «кишечник—мозок». Кишечник має спільне з центральною нервовою системою філогенетичне походження і тісно пов’язаний з нею, в тому числі за допомогою блукаючих нервів і нейротрансмітерів (кишечник продукує близько 90 % усього серотоніну в організмі людини, крім того – ацетилхолін, дофамін та інші)
У той же час, за даними вчених, унікальна особливість шлунково-кишкового тракту полягає в тому, що він є єдиним внутрішнім органом з власною нервовою системою. Ця система периферійна і працює автономно від центральної (ЦНС), яка складається з головного і спинного мозку.
"Це насправді сам собі мозок", - заявив професор Університету Флиндерса Нік Спенсер, додавши, що внутрішню нервову систему можна назвати і "першим мозком", оскільки ця система з'явилася раніше центральної нервової системи в ході еволюції.
Щоб перетворити їжу на енергію, організм має запустити безліч процесів і докласти неабияких зусиль. Тож закономірно, що наш мозок доручає нагляд майже за всім процесом травлення ентеральній нервовій системі.
Ентеральна система надзвичайно складна, хоча й значно простіша, ніж головний мозок. У людини ця система складається з близько 500 мільйонів нейронів, що складає одну двохсоту від кількості нейронів у головному мозку людини та у п'ять разів більше ніж у людському спинному мозку (в ньому близько ста мільйонів нейронів). Для порівняння, така кількість нейронів складає близько 2/3 кількості клітин у всій нервовій системі домашнього улюбленця –кота.
Ентеральна (кишкова) нервова система (ЕНС) – один з основних відділів нервової системи і складається з сіткоподібної системи нейронів, яка регулює роботу шлунково-кишкового тракту та є вбудованою в його слизову оболонку.
Шлунково-¬кишковий тракт є «черевним мозком», а кишкова мікробіота здатна значною мірою впливати на поведінку людини та її реакції на стрес. Загальна маса бактерій в кишечнику приблизно дорівнює масі головного мозку і від них в нервову систему надходить значна кількість сигналів

«ХІМІЧНИЙ ЗАВОД»
Для процесу травлення необхідно, щоб різні хімічні сполуки утворювалися в потрібний час і надходили в потрібне місце. Професор Гарі Мо влучно порівняв травну систему з «хімічним заводом». Вражає те, як злагоджено працює цей «завод». Наприклад, кишкова стінка вкрита спеціальними клітинами-детекторами, або смаковими рецепторами, які визначають хімічний склад того, що ви з’їли. На основі цієї інформації ентеральна нервова система виробляє ферменти (або ензими), необхідні для розщеплення їжі на прості речовини, які засвоюються організмом.
Травний тракт — це такий собі конвеєр, яким здебільшого керує ентеральна нервова система. Наш «другий мозок» просуває їжу по травній системі, змінює силу і частоту м’язових скорочень так, щоб травна система працювала, як конвеєрна стрічка.
До того ж ця система виконує захисну функцію. Разом з їжею в організм людини можуть потрапити шкідливі бактерії. Тож не дивно, що 70—80 відсотків лімфоцитів, основних клітин імунної системи, які борються з інфекцією, міститься в кишечнику. Якщо в їжі дуже багато шкідливих бактерій, ентеральна система намагається викинути її з організму — вона посилює м’язові скорочення і викликає блювання чи діарею.

ТІСНА СПІВПРАЦЯ
Хоча ентеральна нервова система може працювати автономно, все ж вона тісно співпрацює з нашим мозком. Для прикладу, ентеральна система бере участь у регуляції гормонів, які посилають у мозок людини інформацію про те, коли і скільки їй їсти. Нейрони нашої ентеральної системи повідомляють мозку, що ми уже наситились, а якщо ми переїли, вони можуть викликати нудоту.
Давно помічено, що певна їжа піднімає настрій. Як показують дослідження, це ентеральна система посилає до мозку «сигнали щастя», запускаючи ланцюгову реакцію, яка впливає на самопочуття. Ось чому людей, які перебувають у стресовому стані, часто тягне на щось смачненьке.
Ще одним прикладом співпраці мозку з травною системою є спазми в животі. Ці болючі відчуття можуть виникати через те, що ентеральна нервова система спричиняє відтік крові зі шлунка, коли мозок перебуває у стані напруження чи стресу. Окрім спазмів, може з’являтися нудота, адже в стресовому стані мозок змушує ентеральну систему змінити нормальну моторику шлунка. Тепер стають зрозумілішими «метелики в животі» та «чуття нутром».

СЛОВО НАУКИ
Через потребу більш детального вивчення роботи ЕНС виник новий розділ науки –нейрогастроентерологія (neurogastroenterology) у якому досягнуто вже певних позитивних результатів.
У 2010 році виявлено, що надмірний рівень серотоніну сприяє розвитку остеопорозу, хвороби, що руйнує кісткову тканину. Також, вчені виявили двосторонній зв’язок між травмами головного мозку та розладами роботи шлунково-¬кишкового тракту.
Вченими з Університету Північної Кароліни було показано, що при нервовій анорексії відбуваються зміни кишкової мікрофлори, а корекція мікробіому сприяє позитивній динаміці захворювання. Іншими дослідниками виявлено, що стерильні миші більш схильні до поведінки з високим ступенем ризику. Існують припущення, що відсутність кишкових бактерій може призводити до видозмінення генів та провідних шляхів, пов’язаних із навчанням, пам’яттю, моторикою.
Кишковий мікробіом визначає психічне здоров’я — це підтверджується доведеним зв’язком із депресією, аутизмом, синдромом хронічної втоми, також припускається наявність зв’язку з шизофренією, хворобою Альц¬геймера, Паркінсона, погіршенням комунікабельності людини та її здатності до адекватної оцінки ризиків. Цілком можливо, що у людей із проблемами у спілкуванні, конфліктних, тих, хто погано адаптуються в соціумі, наявний дисбіоз кишечнику.
Живі бактерії, які чинять позитивний вплив на шлунково-¬кишковий тракт і сприяють нормалізації поведінки, отримали назву «психобіотики». Крім того, доведено, що усунення з кишечнику деяких штамів мікроорганізмів із застосуванням селективних протимікробних агентів, може значно покращувати психічне здоров’я пацієнтів.

НАСАМКІНЕЦЬ
Хоча ентеральна нервова система здатна викликати внутрішні відчуття, вона не може думати і приймати за нас рішення, не допоможе написати пісню чи виконати домашнє завдання. Іншими словами, вона не є повноцінним мозком. Все ж ця система продовжує дивувати вчених своєю складністю. Тож наступного разу, поклавши до рота першу порцію улюбленої страви, уявіть, скільки інформації зараз обробить ваша травна система, скільки складних процесів запустить і скільки зусиль затратить, щоб вони протікали злагоджено.

ДОВІДКА
Серотонін - регулятор настрою та поведінки. Завдяки йому ми радіємо і добре спимо, відчуваємо себе прекрасно і довше живемо.

Ацетилхолін пов'язаний з відчуттям задоволення, допомагає людині відчувати себе добре під час внутрішнього діалогу, допомагає рефлексувати, концентруватися на меті, плідно працювати тривалий час - справжній порятунок і допомога для інтроверта

Дофамін - один з хімічних факторів «системи винагороди» мозку – викликає почуття задоволення. Коли дофамін вивільняється, ми стаємо уважнішими до оточуючих, більш балакучими і активними, навіть більш ризикованими – джерело енергії для екстраверта.

Гравець: 
Ромко Чемний

Новини від RedTram - для популяризації НО

 
Форум Підтримати сайт Довідка