Моя подія свідчить, що люцифери живуть в серці

Поділюсь подіями, які сталися зі мною, коли я писала останню статтю про ангелів Люциферів.

Цілий день я перебувала в творчості. Слухала гіпнотранс від Олександра Дуккарта “Названі Люциферами”, записувала, а потім треба ще й в комп'ютер занести.

Буду деталізувати, бо і сама хочу зрозуміти те, що сталося далі.

Коли я слухала це відео про ангелів пітьми, які нам допомагають і оберігають, але самі вони грають роль, яку взяли як роль жертви, щоб прийняти удар на себе, то думки почали працювати.

Бо рік тому я мала барвисту сновидну картину, ясно записану в моїй голові. Це тоді, коли мені приснилась людина, яка лежала як кіт на дивані. Цей чоловік взяв на себе  роль блазня, нерозумного. І в той же час у сні було сказано і показано, що з минулого можна прикликати кота, який надалі перетворюється у мовчазного водія при польоті, стає супутником подорожі.

Ця дивовижна подія зі сном сталась після читання вірша про Місяць і його сяйво. Про все це, якщо комусь цікаво, то можете почитати ось тут https://www.ar25.org/article/pro-misyactota-germesa-i-kota-virsh-i-son-1-chast.html Про Місяць,Тота-Гермеса і Кота (вірш і сон - 1 част)

І сталось так, що після опису свого сну, я в НО не заглядала, бо треба було розгрібати купу подій, які стосувалися близьких мені людей. Це був неприємний екзамен на витримку і я усвідомлювала, що треба пройти, а не втікати. Наша справа на Землі в даний час- це стійко, відповідально, позитивно приймати неприємності і відпускати для вирішення ангелам те, що не можна зробити. 

 У поданому відео, ангели вібрацій, названі люциферами, постійно повторювали деякі фрази. І я розуміла їх як коди і складалась чітка картина. Тепер то я розумію, що цей мовчазний водій є серцем. Розмова з люциферами- розмова з серцем.

Вони повторювали: ми граємо роль свою, а ви грайте свою, наша роль і т.д. Я згадала, як у сні мені показали чоловіка на дивані, який грав роль покірливого прислужника, хоч він не такий. І тепер я розумію, що господарем ми вважаємо мозок, а серце виконує роль слуги мозку, роль притворця.

Все, про що люцифери постійно повторювали, в мене викликало резонанс заглиблення у суть. Що вони хочуть донести? Що це гра, яку вони змушені грати, бо такий договір? І ми повинні навчитися не слова говорити. Зверніть увагу: слова, це все слова! А ось ця правда-матінка-серце перебуває в ролі блазня. І людям треба відчути вібраціями правду, розпізнати її. Серце  почуттями фільтрує інформацію.

Нам люцифери, ангели вібрацій,  підказують розрізнити і творити все почуттями, а не словами, бо інакше наша матінка до нас не достукається, ми її вібрацій не чуємо. Це показ того шляху, яким чином до нас донесуться  вібрації. Бо люцифери не можуть втягуватися у гру мозку. А наш мозок грається, вони невтомно це повторювали.

А ще існує така петля Мебіус, це той інтелект Розуму, який все програмує. І люцифери  говорили, що вони поза грою, це значить, що нас треба вивести з цієї петлі через відчуття вібрацій серця. Люцифери живуть в серці кожного, ось де вони. І я вам це продемонструю, бо записала стук свого серця. Ви послухаєте цей звук і зможете аналізувати це надзвичайне явище. Я його подаю нижче. Там де я хекаю, то це я так видихала, бо думала зупинити ці вібрації. Ці мої видихи абсолютно свідомі, хоч потреби в цьому не було. Де чути тріск — то це зашкал на лінії звуку телефону, бо я спостерігала за ним, коли записувала.

voce_055.m4a  <span class="file media-element file-wysiwyg" data-fid="94155" data-media-element="1"><img alt="Audio icon" class="file-icon" src="/modules/file/icons/audio-x-generic.png" title="audio/mpeg"> </span>

Пояснення. Я сіла до комп'ютера і вже писала стрічки як налаштуватися на люциферів. І тут ніби з-під моєї грудної клітини вверх піднімається щось невидиме і величезне, я відчуваю приступ нудоти, хоч це миттю проходить. Я відкидаюсь на спинку крісла, бо моє серце, здається, ніби вилізло з грудей або збільшилось в якихось повітряних розмірах. Вся грудна частина ходить ходуном, як великий міх у коваля.

Звук биття серця такий гучний, що здається ніби кімната наповнилась звуком поїзда, що їде на великій швидкості: чих-чах. Абсолютно безболісно.

Я прихожу до тями, хоч все це діється миттєво, сижу і жду, що ж далі буде. І приходить думка, що якщо мені зробили активацію, то в такому ритмі неможливо жити, швидкість надзвичайна. Ще думаю, якщо це експеримент -то я його витримала. І ще думаю, що треба записати, бо факти треба реєструвати. Усвідомлюю, що мені абсолютно нічого не болить при таких вібраціях, встаю і йду шукати телефон для запису.

Принесла його з іншої кімнати, сіла в крісло і приставила до грудей. Через трошки ритм почав спадати і все ввійшло в звичний ритм, про що можна догадатись зі звуку. Запис вам посилаю як маніфестацію. Тепер всі ми можемо зрозуміти, що і в хаті знайдуть кожного, якщо дозріємо усвідомлювати. Мій стан здоров'я хороший. Нічого не змінилось від цього. Вся операція активного серця тривала  5-7 хвилин.

А сьогодні ще прийшла думка, що це могла бути інтеграція частинки душі, як розказує С. Рейчел. Може вона прилетіла на мою любов, яку я відчувала до ангелів протягом дня. Бо ще напередодні я подивилась фільм про ангелів 2009 року- "Чернила/ Інк". Хороший, наглядний, рекомендую всім.