Сьогодні Україна використовує передове західне озброєння, яке містить сучасні мікрочипи. Росіяни не в змозі протидіяти цим українським перевагам тому, що в Росії нема власних сучасних чипів, необхідних для високоточного озброєння.
Сьогодні я хочу звернути увагу на один з уроків російсько-української війни. Це велика стратегічна цінність напівпровідників у сучасній війні. Ці дрібненькі кремнієві або германієві чипи забезпечують величезну перевагу в бойових діях.
Сьогодні українські війська використовують невеликі, відносно недорогі озброєння, такі як протитанкові ракети Javelin і NLAW, безпілотники Switchblade та протиповітряні комплекси Stinger, щоб знищити сотні російських танків, бронетранспортерів, гелікоптерів і реактивних літаків. Кожен Javelin, NLAW, Switchblade і Stinger коштує у багато разів менше, ніж знищений ним танк або літак.
Це було б неможливо без сучасних чипів, які присутні в кожному сучасному озброєнні, зокрема в системах наведення ракет і боєприпасів. Наприклад, один Javelin містить близько 250 мікросхем.
Однією з причин, чому росіяни не можуть протидіяти цим українським перевагам, є те, що в Росії нема власних сучасних чипів. А санкції перекрили Росії канали постачання сучасних напівпровідників. В Росії є своє виробництво мікросхем, але його відверто не вистачає, до того ж це виробництво старих примітивних мікросхем, і без імпорту сучасних мікрочипів Росія не в змозі виробляти сучасне високоточне озброєння. Тому російські війська все частіше використовує старі «тупі» боєприпаси, які не мають потрібної точності.
І ось тут необхідно звернути увагу на потенційну вразливість західних країн. Хоча США і є лідером у розробці нових мікросхем, але виробляють тільки 12 відсотків від світового виробництва. Частка США постійно зменшувалася протягом останніх трьох десятиліть, і може стати ще меншою. А вся сучасна електроніка сьогодні залежить від виробництва мікросхем в Азії.
Демократичний Тайвань, а не комуністичний Китай, на цей час зберігає лідерство в цьому найважливішому продукті для інформаційної економіки. На частку Тайваню припадає близько 50 % світового виробництва мікрочипів. Проте Тайвань є найбільш вірогідною мішенню агресії з боку Пекіна. І якщо Китай почне агресію проти Тайваню, до чого він активно готується останні роки, то зі світового ринку зникне одразу половина мікрочипів. Точніше, ще більше, бо якщо почнуться бойові дії навколо Тайваню, то це переріже світові морські шляхи у цьому регіоні, а тому значно ускладнить постачання на світовий ринок мікрочипів з Південної Кореї, В’єтнаму, Японії. Подібно тому, як російська агресія проти України завдала потужного удару по постачанню українського зерна на світовий ринок.
Зникнення такої значної частки світового ринку мікрочипів поставить під удар усі галузі – і автомобільну, і побутову техніку, і високотехнологічні виробництва. І, певна річ, це сильно вразить оборонну промисловість. Тому, з одного боку, Тайвань настільки важливий для світу, що колективний захід буде робити все, щоб вберегти Тайвань. З іншого боку, все одно треба підстрахуватися.
От тільки виробництво мікрочипів – це не той випадок, коли можна швидко відтворити таке виробництво де інде. Заводи з виробництва мікрочипів коштують мільярди доларів і будуються роками. Тому вже зараз постає питання: де будуть створюватися нові виробництва.
На мій погляд, одним з місць, де світові гіганти могли б створити нове виробництво мікрочипів, може стати Україна. Незабаром нас очікує інвестиційний бум, оскільки багато світових, насамперед американських та європейських фірм прийдуть відбудовувати України. Їх приваблюватиме сюди не стільки мода на Україну, скільки великі кошти сучасного «плану Маршалла». Проте, щоб це сталося, в Україні необхідно терміново здійснити низку реформ, які, по-перше, максимально спростять ведення бізнесу, а по-друге, гарантуватимуть збереження капіталів. Раджу вам прочитати оцю статтю Валерія Пекаря.
Так ось. Виробництво мікрочипів – це така критично важлива галузь, що нам варто «заманити» її до себе. І тут потрібно не просто спростити ведення бізнесу, але й включити низку додаткових заохочувальних факторів. Як, наприклад, пільгове оподаткування на тривалий термін, або взагалі звільнення від податків на кілька років. Досвідчені економісти можуть написати цілий перелік дій, які є дуже привабливими для світових інвесторів. Україна може стати одним з ланцюгів світового ринку мікрочипів, чим покращить і свою безпеку, і стане ще важливішою для світу.
Наші інтереси:
Мікрочипи критично потрібні для всіх сучасних галузей, зокрема й для оборонної промисловості.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Мікрочипи – критичний складник світової безпеки. Новим центром їх виробництва має стати Україна
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Сьогодні Україна використовує передове західне озброєння, яке містить сучасні мікрочипи. Росіяни не в змозі протидіяти цим українським перевагам тому, що в Росії нема власних сучасних чипів, необхідних для високоточного озброєння.
20220523chip.jpg
Сьогодні я хочу звернути увагу на один з уроків російсько-української війни. Це велика стратегічна цінність напівпровідників у сучасній війні. Ці дрібненькі кремнієві або германієві чипи забезпечують величезну перевагу в бойових діях.
Сьогодні українські війська використовують невеликі, відносно недорогі озброєння, такі як протитанкові ракети Javelin і NLAW, безпілотники Switchblade та протиповітряні комплекси Stinger, щоб знищити сотні російських танків, бронетранспортерів, гелікоптерів і реактивних літаків. Кожен Javelin, NLAW, Switchblade і Stinger коштує у багато разів менше, ніж знищений ним танк або літак.
Це було б неможливо без сучасних чипів, які присутні в кожному сучасному озброєнні, зокрема в системах наведення ракет і боєприпасів. Наприклад, один Javelin містить близько 250 мікросхем.
Однією з причин, чому росіяни не можуть протидіяти цим українським перевагам, є те, що в Росії нема власних сучасних чипів. А санкції перекрили Росії канали постачання сучасних напівпровідників. В Росії є своє виробництво мікросхем, але його відверто не вистачає, до того ж це виробництво старих примітивних мікросхем, і без імпорту сучасних мікрочипів Росія не в змозі виробляти сучасне високоточне озброєння. Тому російські війська все частіше використовує старі «тупі» боєприпаси, які не мають потрібної точності.
І ось тут необхідно звернути увагу на потенційну вразливість західних країн. Хоча США і є лідером у розробці нових мікросхем, але виробляють тільки 12 відсотків від світового виробництва. Частка США постійно зменшувалася протягом останніх трьох десятиліть, і може стати ще меншою. А вся сучасна електроніка сьогодні залежить від виробництва мікросхем в Азії.
Демократичний Тайвань, а не комуністичний Китай, на цей час зберігає лідерство в цьому найважливішому продукті для інформаційної економіки. На частку Тайваню припадає близько 50 % світового виробництва мікрочипів. Проте Тайвань є найбільш вірогідною мішенню агресії з боку Пекіна. І якщо Китай почне агресію проти Тайваню, до чого він активно готується останні роки, то зі світового ринку зникне одразу половина мікрочипів. Точніше, ще більше, бо якщо почнуться бойові дії навколо Тайваню, то це переріже світові морські шляхи у цьому регіоні, а тому значно ускладнить постачання на світовий ринок мікрочипів з Південної Кореї, В’єтнаму, Японії. Подібно тому, як російська агресія проти України завдала потужного удару по постачанню українського зерна на світовий ринок.
Зникнення такої значної частки світового ринку мікрочипів поставить під удар усі галузі – і автомобільну, і побутову техніку, і високотехнологічні виробництва. І, певна річ, це сильно вразить оборонну промисловість. Тому, з одного боку, Тайвань настільки важливий для світу, що колективний захід буде робити все, щоб вберегти Тайвань. З іншого боку, все одно треба підстрахуватися.
От тільки виробництво мікрочипів – це не той випадок, коли можна швидко відтворити таке виробництво де інде. Заводи з виробництва мікрочипів коштують мільярди доларів і будуються роками. Тому вже зараз постає питання: де будуть створюватися нові виробництва.
На мій погляд, одним з місць, де світові гіганти могли б створити нове виробництво мікрочипів, може стати Україна. Незабаром нас очікує інвестиційний бум, оскільки багато світових, насамперед американських та європейських фірм прийдуть відбудовувати України. Їх приваблюватиме сюди не стільки мода на Україну, скільки великі кошти сучасного «плану Маршалла». Проте, щоб це сталося, в Україні необхідно терміново здійснити низку реформ, які, по-перше, максимально спростять ведення бізнесу, а по-друге, гарантуватимуть збереження капіталів. Раджу вам прочитати оцю статтю Валерія Пекаря.
Так ось. Виробництво мікрочипів – це така критично важлива галузь, що нам варто «заманити» її до себе. І тут потрібно не просто спростити ведення бізнесу, але й включити низку додаткових заохочувальних факторів. Як, наприклад, пільгове оподаткування на тривалий термін, або взагалі звільнення від податків на кілька років. Досвідчені економісти можуть написати цілий перелік дій, які є дуже привабливими для світових інвесторів. Україна може стати одним з ланцюгів світового ринку мікрочипів, чим покращить і свою безпеку, і стане ще важливішою для світу.
Мікрочипи критично потрібні для всіх сучасних галузей, зокрема й для оборонної промисловості.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта