Аудіоверсія: Карт-бланш для постіндустріальної еліти: що нам заважає творити новий світ

Коронавірусна криза виявилася надзвичайно продуктивним часом для творців постіндустріального майбутнього. За півроку ми побачили те, про що раніше лише здогадувалися або й навіть не могли подумати. Серед іншого, з’ясувалося, що до самостійного мислення спроможні лише 5% населення, що єдиним рушієм постіндустріального переходу є середній клас, а єдино можлива форма його організації – Аріянська Церква.

Важливо, що процес її формування не зустрічає жодного зовнішнього опору. Нам ніхто не заважає. Але так і має бути: «Слава блаженному Богу за те, що потрібне зробив неважким, а важке – непотрібним» – казав Григорій Сковорода.

Якщо нам щось і заважає, то лише наші застарілі уявлення про життя. Ми продовжуємо озиратися на те, що про нас подумають «пересічні українці», що скажуть засоби масові інформації, як до цього поставляться політики, науковці, церковники, аналітичні центри, лідери громадської думки.

Проте розгортання кризи дедалі більше переконує в марності такого роду побоювань. Судіть самі. Коронавірусна афера вже є очевидним фактом. Але про це висловилися тільки окремі сміливі особистості та мікрогрупи. Системні інституції наче сліпі, глухі й німі. Уряд з маніакальною впертістю продовжує безглуздий «карантин». Жодна політична партія, жодна медична, церковна, громадська, аналітична чи наукова структура не наважилася визнати, що «король – голий». 95% населення показали готовність виконувати будь-які накази, навіть відверто абсурдні, шкідливі й небезпечні. А щодо ЗМІ, то вони виявилися головним генератором фальшивих новин. То який сенс на все це зважати? Озиратися на думку невігласів і шахраїв – це, щонайменше, не поважати себе. Понад те, це вже небезпечно для життя і шкідливо для психіки.

Єдина адекватна поведінка в умовах масового безумства – робити те, у що віриш, і наполегливо гнути свою лінію. Глобальний карантин дає нам для цього карт-бланш.

«Ми не повинні націлюватися на кількість. Це пастка, яка, прикриваючись маскою недоторканної демократії, безцільно розпорошує енергію природних лідерів. Ми повинні орієнтуватися на мале число. Еліту. Решта підуть за ними. А якщо ні, то ми обійдемося без них» – Серж де Бекетч (Serge de Beketch, французький журналіст).

Продовження: Сім переваг Аріянської Церкви, або Що приваблює середній клас і талановиту молодь

Лінія Маннергейма - Де твоя лінія?