Хронологія подій: як розгорталася американська атака? 21 червня 2025 року, чи ще раніше...
У ніч із 21 на 22 червня 2025 року світ стрімко наблизився до межі масштабного регіонального конфлікту. США вперше після десятиліття обережності здійснили прямий удар по ядерних об’єктах Ірану. Операція, що отримала умовну назву «Midnight Hammer», стала поворотним моментом у геополітичному ландшафті Близького Сходу та ознакою докорінної зміни у стратегії Вашингтона.
Щоб зрозуміти, чому ця атака стала можливою, потрібно повернутись на кілька тижнів назад, а може і далі — і ретельно розібрати ланцюг подій, який вивів ситуацію з дипломатичного русла у площину воєнного втручання.
13 червня: Ізраїль наносить серію авіаударів по об’єктах Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) у Сирії та Іраку.
15–20 червня: Іран активізує свої проксі-сили в Іраку, Лівані та Ємені, розміщуючи ракети та БПЛА в готовності до потенційної ескалації.
20 червня: ЗМІ повідомляють про підвищену активність на об’єкті Фордо, що свідчить про ймовірне збагачення урану до 90%.
2. Рішучий момент: початок атаки
21 червня, 23:45 – Томагавки вдаряють першими
Американські підводні човни типу Virginia та Ohio, перебуваючи у Перській затоці та Аравійському морі, запускають 30 крилатих ракет Tomahawk. Цілі — збагачувальні заводи в Натанзі та Ісфахані, які є ключовими елементами ядерної інфраструктури Ірану.
Ці ракети застосовують принцип «багатоцільового послідовного ураження» — перша хвиля вражає системи ППО, друга — енергетичну інфраструктуру, третя — головні цехи зі збагачення.
22 червня, 00:10 – Удар по Фордо
Шість бомбардувальників B-2 Spirit з американської бази на о. Дієго-Гарсія скидають 6 надпотужних протибункерних бомб GBU-57A/B по об’єкту Фордо, розташованому у гірській зоні. Відомо, що підземні споруди на глибині понад 80 м були розраховані на захист навіть від ядерного удару — але не витримали скоординованої атаки з використанням сучасних технологій.
00:30 – Іран відповідає
Міністерство оборони Ірану заявляє про «акт агресії» та «безпосередню відповідь». Ударів зазнають ізраїльські позиції в Голанських висотах, за допомогою ракет середньої дальності «Зольфагар». Водночас активізуються шиїтські міліції в Іраку.
01:00 – Розширення конфлікту
Єменські хусити, підконтрольні Ірану, офіційно заявляють про вступ у війну на боці Тегерана. Спрямовані погрози на адресу Саудівської Аравії, ОАЕ та американських баз на узбережжі Червоного моря. Було зафіксовано підготовку до запусків БПЛА Shahed-136.
3. Військово-технічний аналіз
Tomahawk Block V: дальність понад 1 600 км, оснащені системами наведення за допомогою GPS та інерційної навігації.
GBU-57A/B MOP (Massive Ordnance Penetrator): маса понад 13 тонн, пробиває до 60 м армованого бетону. Застосовується винятково на літаках B-2, що мають «стелс» покриття.
B-2 Spirit: здатний проникати в зони з насиченою ППО, з максимальною автономністю понад 11 000 км без дозаправки.
4. Міжнародна реакція та геополітичні наслідки
США оголосили, що дії мали «превентивний характер» і були спрямовані на недопущення створення ядерної бомби.
Ізраїль підтримав операцію, назвавши її «повною синергією союзників».
Євросоюз засудив «односторонні дії» США й закликав до скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН.
Росія та Китай виступили із заявами про «порушення міжнародного права» та ініціювали власні дипломатичні кроки в регіоні.
Ринки: ціна на нафту марки Brent стрибнула на 14%, фондові індекси в Азії й США зазнали падіння на 3–6%.
У мене дежавю, як казав Леонід Кучма: це ж уже було
Культурні передумови атаки: коли блокбастери стають натхненням для реальності
Здавалося б, яка може бути логічна нитка між голлівудським фільмом і запуском крилатих ракет? Та насправді масова культура давно виконує роль інструменту «м’якої сили», формуючи ставлення громадськості до війни, патріотизму та військових структур.
Top Gun — блокбастер із реальними наслідками
Після виходу Top Gun у 1986 році ВМС США зафіксували істотне зростання охочих вступити на службу. Кінотеатр перетворився на рекрутинговий пункт. Молодь бачила військову авіацію не як обов’язок, а як пригоду, стиль, романтику неба.
У Top Gun: Maverick (2022) ця формула вдосконалилася. Новий фільм презентував США як володаря високотехнологічної зброї, сміливих пілотів та етичної переваги. Ще до прем’єри Пентагон погодив сценарій, надав літаки F/A-18, консультантів і обмеження — зокрема, заборону вказувати країну-противника. Масова глядацька аудиторія сприйняла фільм як маніфест сили та моральної легітимності США.
Можу сюди вставити цілий фільм, якщо буде такий запит
Візуалізація сили як стратегія
У 2020-х роках фільми та відеоігри стали майданчиком для моделювання гіпотетичних сценаріїв майбутніх воєн. І хоча Top Gun: Maverick не мав жодного прямого зв’язку з Іраном, він задавав емоційний настрій — перемоги без втрат, блискучі технології, героїзм без наслідків.
Це впливало не лише на суспільну думку, а й на психологію ухвалення політичних рішень. Як зазначають дослідники з RAND Corporation, «кінематографічне уявлення про війну здатне знеболити відчуття її ризиків».
Висновок
Події 21–22 червня стали не стільки поодиноким військовим актом, скільки поворотним пунктом у міжнародній безпековій архітектурі. Сполучені Штати продемонстрували, що готові діяти самостійно, не чекаючи мандата ООН чи підтримки ширшої коаліції. Ця атака — сигнал про нову фазу американської зовнішньої політики: превентивну, точкову, але водночас глибоко стратегічну.
Іран, попри значні втрати, дав зрозуміти, що має асиметричні важелі впливу, здатні перекинути конфлікт за межі регіону. Активізація проксі-груп, інформаційні кампанії та геоенергетичні наслідки свідчать: локалізувати цю кризу буде надзвичайно складно. Світ увійшов у фазу багаторівневої конфронтації, де традиційна логіка стримування більше не працює.
Наші інтереси:
Практична користь для читача
Аналітикам і журналістам: структура подій і технічні деталі дають змогу побудувати власну модель прогнозування розвитку конфлікту. У добу надлишку інформації — саме чітка хронологія і розбір дають глибину аналізу.
Представникам бізнесу та логістики: геополітична нестабільність у Перській затоці має прямий вплив на морські маршрути, страхові ризики та контракти. Перевірка диверсифікації поставок — уже не рекомендація, а необхідність.
Студентам та викладачам: кейс атаки — ідеальний приклад для дослідження сучасних методів воєнної операції, ролі проксі-сил, інформаційного впливу та ролі кіберпростору у війні.
Широкому загалу: цей текст формує навички критичного мислення, демонструє, як великі події складаються з послідовностей рішень, сигналів і втрат. І головне — нагадує, що мир і стабільність не є даністю, а результатом постійного балансування.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Готові дізнатися, чому ваше життя – це як метаморфоз гусениці, але з купою екзистенційних криз і без кокона? У новому подкасті ми розбираємо сім стадій розвитку людини – від крихітного плоду до...
Хронологія подій: як розгорталася американська атака? 21 червня 2025 року, чи ще раніше...
У ніч із 21 на 22 червня 2025 року світ стрімко наблизився до межі масштабного регіонального конфлікту. США вперше після десятиліття обережності здійснили прямий удар по ядерних об’єктах Ірану. Операція, що отримала умовну назву «Midnight Hammer», стала поворотним моментом у геополітичному ландшафті Близького Сходу та ознакою докорінної зміни у стратегії Вашингтона.
Щоб зрозуміти, чому ця атака стала можливою, потрібно повернутись на кілька тижнів назад, а може і далі — і ретельно розібрати ланцюг подій, який вивів ситуацію з дипломатичного русла у площину воєнного втручання.
topgunmaverickbysebasartstudiodfbycst-fullview.jpg
Зміст
1. Передісторія: шлях до атаки
Загострення конфлікту
13 червня: Ізраїль наносить серію авіаударів по об’єктах Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) у Сирії та Іраку.
15–20 червня: Іран активізує свої проксі-сили в Іраку, Лівані та Ємені, розміщуючи ракети та БПЛА в готовності до потенційної ескалації.
20 червня: ЗМІ повідомляють про підвищену активність на об’єкті Фордо, що свідчить про ймовірне збагачення урану до 90%.
2. Рішучий момент: початок атаки
21 червня, 23:45 – Томагавки вдаряють першими
Американські підводні човни типу Virginia та Ohio, перебуваючи у Перській затоці та Аравійському морі, запускають 30 крилатих ракет Tomahawk. Цілі — збагачувальні заводи в Натанзі та Ісфахані, які є ключовими елементами ядерної інфраструктури Ірану.
Ці ракети застосовують принцип «багатоцільового послідовного ураження» — перша хвиля вражає системи ППО, друга — енергетичну інфраструктуру, третя — головні цехи зі збагачення.
22 червня, 00:10 – Удар по Фордо
Шість бомбардувальників B-2 Spirit з американської бази на о. Дієго-Гарсія скидають 6 надпотужних протибункерних бомб GBU-57A/B по об’єкту Фордо, розташованому у гірській зоні. Відомо, що підземні споруди на глибині понад 80 м були розраховані на захист навіть від ядерного удару — але не витримали скоординованої атаки з використанням сучасних технологій.
00:30 – Іран відповідає
Міністерство оборони Ірану заявляє про «акт агресії» та «безпосередню відповідь». Ударів зазнають ізраїльські позиції в Голанських висотах, за допомогою ракет середньої дальності «Зольфагар». Водночас активізуються шиїтські міліції в Іраку.
01:00 – Розширення конфлікту
Єменські хусити, підконтрольні Ірану, офіційно заявляють про вступ у війну на боці Тегерана. Спрямовані погрози на адресу Саудівської Аравії, ОАЕ та американських баз на узбережжі Червоного моря. Було зафіксовано підготовку до запусків БПЛА Shahed-136.
3. Військово-технічний аналіз
Tomahawk Block V: дальність понад 1 600 км, оснащені системами наведення за допомогою GPS та інерційної навігації.
GBU-57A/B MOP (Massive Ordnance Penetrator): маса понад 13 тонн, пробиває до 60 м армованого бетону. Застосовується винятково на літаках B-2, що мають «стелс» покриття.
B-2 Spirit: здатний проникати в зони з насиченою ППО, з максимальною автономністю понад 11 000 км без дозаправки.
4. Міжнародна реакція та геополітичні наслідки
США оголосили, що дії мали «превентивний характер» і були спрямовані на недопущення створення ядерної бомби.
Ізраїль підтримав операцію, назвавши її «повною синергією союзників».
Євросоюз засудив «односторонні дії» США й закликав до скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН.
Росія та Китай виступили із заявами про «порушення міжнародного права» та ініціювали власні дипломатичні кроки в регіоні.
Ринки: ціна на нафту марки Brent стрибнула на 14%, фондові індекси в Азії й США зазнали падіння на 3–6%.
У мене дежавю, як казав Леонід Кучма: це ж уже було
Культурні передумови атаки: коли блокбастери стають натхненням для реальності
Здавалося б, яка може бути логічна нитка між голлівудським фільмом і запуском крилатих ракет? Та насправді масова культура давно виконує роль інструменту «м’якої сили», формуючи ставлення громадськості до війни, патріотизму та військових структур.
Top Gun — блокбастер із реальними наслідками
Після виходу Top Gun у 1986 році ВМС США зафіксували істотне зростання охочих вступити на службу. Кінотеатр перетворився на рекрутинговий пункт. Молодь бачила військову авіацію не як обов’язок, а як пригоду, стиль, романтику неба.
У Top Gun: Maverick (2022) ця формула вдосконалилася. Новий фільм презентував США як володаря високотехнологічної зброї, сміливих пілотів та етичної переваги. Ще до прем’єри Пентагон погодив сценарій, надав літаки F/A-18, консультантів і обмеження — зокрема, заборону вказувати країну-противника. Масова глядацька аудиторія сприйняла фільм як маніфест сили та моральної легітимності США.
Можу сюди вставити цілий фільм, якщо буде такий запит
Візуалізація сили як стратегія
У 2020-х роках фільми та відеоігри стали майданчиком для моделювання гіпотетичних сценаріїв майбутніх воєн. І хоча Top Gun: Maverick не мав жодного прямого зв’язку з Іраном, він задавав емоційний настрій — перемоги без втрат, блискучі технології, героїзм без наслідків.
Це впливало не лише на суспільну думку, а й на психологію ухвалення політичних рішень. Як зазначають дослідники з RAND Corporation, «кінематографічне уявлення про війну здатне знеболити відчуття її ризиків».
Висновок
Події 21–22 червня стали не стільки поодиноким військовим актом, скільки поворотним пунктом у міжнародній безпековій архітектурі. Сполучені Штати продемонстрували, що готові діяти самостійно, не чекаючи мандата ООН чи підтримки ширшої коаліції. Ця атака — сигнал про нову фазу американської зовнішньої політики: превентивну, точкову, але водночас глибоко стратегічну.
Іран, попри значні втрати, дав зрозуміти, що має асиметричні важелі впливу, здатні перекинути конфлікт за межі регіону. Активізація проксі-груп, інформаційні кампанії та геоенергетичні наслідки свідчать: локалізувати цю кризу буде надзвичайно складно. Світ увійшов у фазу багаторівневої конфронтації, де традиційна логіка стримування більше не працює.
Практична користь для читача
Аналітикам і журналістам: структура подій і технічні деталі дають змогу побудувати власну модель прогнозування розвитку конфлікту. У добу надлишку інформації — саме чітка хронологія і розбір дають глибину аналізу.
Представникам бізнесу та логістики: геополітична нестабільність у Перській затоці має прямий вплив на морські маршрути, страхові ризики та контракти. Перевірка диверсифікації поставок — уже не рекомендація, а необхідність.
Студентам та викладачам: кейс атаки — ідеальний приклад для дослідження сучасних методів воєнної операції, ролі проксі-сил, інформаційного впливу та ролі кіберпростору у війні.
Широкому загалу: цей текст формує навички критичного мислення, демонструє, як великі події складаються з послідовностей рішень, сигналів і втрат. І головне — нагадує, що мир і стабільність не є даністю, а результатом постійного балансування.
Зверніть увагу
Від гомо сімплекс до гомо триплекс: невідомі стадії людського розвитку – подкаст на Радіо Гартленд