Бердиш Богдана Хмельницького – ритуальна Сокира справедливості з настановами для кшатріїв
Бердиш Богдана Хмельницького – ритуальна Сокира справедливості з настановами для кшатріїв
У Бога за дверми лежала сокира (Тарас Шевченко, 1848).
У 1648 році, незабаром після дня святого Михайла (8 листопада за старим стилем), Богдану Хмельницькому під Замостям було подаровано бердиш – бойову сокиру.
На одній стороні бердиша нанесено зображення бога-егрегора воїнів – рхістратега Михаїла, а на другій – напис: «Подъ Замосцемъ Я Богданъ Хмельницькій съ 80 тисячъ козаковъ, а ляхамъ жедамъ й попамъ супостатамъ симъ Бердышемъ заграю на ихъ толстыхъ шияхъ козака – року 1648 місяця листопада 11 дня».
Як повідомляє український дослідник холодної зброї, історик Денис Тоїчкін, «вислів “заграю Козака” метафоричний, пов’язаний з назвою старовинного народного танцю... Достовірною й символічною є дата пам’ятки – 11 листопада 1648 р. Цього дня було проведено старшинську раду під Замостям, що ознаменувала завершення воєнної кампанії 1648 р. Ю. Савчук відзначає, що, можливо, бердиш, беручи до уваги його церемоніальний та меморіальний характер, став не тільки зовнішнім символом воєнного тріумфу гетьмана, але й одним з перших атрибутів формування нового політичного організму та його владних повноважень. Адже вже за місяць нове суспільне й політичне становище Богдана Хмельницького особливо підкреслив тріумфальний в’їзд гетьмана до Києва.
Двотижневе перебування переможного гетьмана під Замостям дає підґрунтя для пояснення появи зображення на меморіальному бердиші.
Святого архістратига Михаїла, як провідника небесного воїнства, високо шанувало козацьке військо і вже на середину XVII ст. вважало його одним зі своїх головних покровителів. День св. Михаїла – одне з найважливіших православних свят для війська Богдан з козацькими полками зустрів 8 листопада під Замостям як справжній переможець. Адже цього ж дня відбулася капітуляція захисників Замостя. Таким чином, напис на бердиші мав тверде історичне підґрунтя» (Денис Тоїчкін. Оснащення українського козацького війська: холодна зброя).
Як повідомляє Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», цей бердиш зберігається у фондах Народного музею у Кракові (пол. Muzeum Narodowe w Krakowie). Довжина держака 80,5 см, довжина леза 34,5 см. Метал пофарбовано у червоний колір.
Отже, йдеться про ритуальну зброю з посланням-настановою для кшатрія – священного воїна. На це прямо вказує і червоний колір, і свято Архістратега Михайла, і його зображення на лезі сокири, і напис.
Нагадаємо, що земне життя передбачає змагальність, проте це має бути правильна змагальність. Її сенс полягає в тому, щоб досягати переваги посиленням себе, а не послабленням суперника. Якщо окремі люди або спільноти порушують правила чесної змагальності, то брахмани намагаються переконати їх діяти правильно. Коли ж м’яка дипломатія брахманів не дає результату, тоді за справу беруться кшатрії, які рішуче і жорстко приводять правопорушників до тями. Якщо ж усе йде за правилами, то кшатріїв ніхто не бачить і не чує: вони тренуються, оволодівають новою технікою, займаються самовдосконаленням і готуються до нових перемог.
Унікальність функції кшатріїв полягає у творчому застосуванні примусу щодо тих, хто не розуміє доброго слова. Їхній бог-егрегор є носієм грізної, грубої, страшної, вибухової, руйнівної енергетики. Деяке пом’якшення відбулося після перейменування грізного Перуна (Тора, Перкунаса, Тараніса) на більш витонченого Архістратега Михайла, проте це жодним чином не скасовує функцію творчого руйнування варни кшатріїв (докладніше).
Богдан Хмельницький був кшатрієм, тому отримав кшатріївський дар – бойову сокиру з відповідним символічним написом. Чому символічним?
По-перше, тому, що форма бердиша (барда, бардаш, бардига, бартка, алебарда) найближча до стародавньої ритуальної сокири Лабріс. Це була магічна зброя Творця Всесвіту (Брахми, Сварога, Зевса). Сонцеподібний Лабріс символізував божественну силу і справедливість.
По-друге, напис «80 тисяч козаків» – це також символічне число, хоча воно приблизно відповідало тодішній чисельності війська Богдана Хмельницького. Тут головна символіка захована у числі 8. Вісімка символізує центр землі (вісім сторін світу – 4 основних і 4 проміжних), а також нескінченну циклічність, довершеність, відновлення справедливості та рівноваги. Форма Лабріса також нагадує вісімку – як знак нескінченної циклічності.
Лабріс в епоху неоліту:
1– Мала Азія, 7 тис. до н.е.
2, 3 – Чехословаччина, 5 тис. до н.е.
4 – Месопотамія, 5 тис. до н.е.
5 – Італія, неоліт.
З цієї – символічної – точки зору треба розглядати і напис «...ляхамъ жедамъ й попамъ супостатамъ симъ Бердышемъ заграю на ихъ толстыхъ шияхъ». Слова «ляхи», «жиди» і «попи» позначають три типи «супостатів», тобто ворогів:
1) відвертий ворог (гаряча війна);
2) прихований ворог, соціальні паразити (економічна війна);
3) духовний ворог (духовно-світоглядна війна).
Це універсальна типологія, яка має різне наповнення у різні історичні періоди. Наприклад, в реаліях теперішньої Україні на лезі ритуальної сокири справедливості були б записані «москалі», «олігархи», «брехуни».
Зрозуміло, що в наш час москалів не можна ототожнювати з росіянами, олігархів – з бізнесменами, а брехунів – з ідеологами.
Так само було в той час: «ляхів» не можна ототожнювати з поляками, «жидів» – з іудеями, а «попів» – з католицькими священиками. Щоб не було сумнівів, після переліку додається слово «супостати», яке вказує на те, що йдеться тільки про ворогів – відвертих, прихованих і духовних.
ВИСНОВКИ
1. Бердиш був ритуальним, символічним, меморіальним подарунком.
2. Він був настановою для Богдана Хмельницького і всіх українських кшатріїв щодо відновлення справедливості та соціальної рівноваги у новій державі.
3. Зміст цієї настанови полягає в тому, щоб рішуче протидіяти ворогам на всіх рівнях – військовому, економічному і духовному: ліквідовувати загарбників, припиняти паразитичні процеси, карати брехунів і поширювачів духовної отрути.