12 вересня відбулось спільне зібрання Клубу поезії Європейського університету і Київського читацького клубу “Перехід-IV”. Пропонуємо один з віршів, який прочитала Анна Гендель — голова Клубу поезії, студентка 2 курсу Європейського університету.
Передові нейромережі – це інтелектуальні істоти з власними стратегіями, мотиваціями та рисами поведінки, характерними для психопатів. Ми вже пройшли дві з п’яти фаз «психопатичного союзу»: ШІ...
Анна Гендель: Вогонь рідного слова
Світ:
03091502e.JPG
Без тебе я – й не звір, і не людина,
а тільки тінь, що втратила ім’я,
сухе гілля, а не рясна калина.
Чи зможу я колись тебе забути?
Ніколи, ні. Ти – часточка душі.
Забути – значить на віки заснути
й дивитися снобачення чужі.
Ти – серце щире і гаряче України,
мого народу голос осяйний.
Палаци піднімала ти з руїни
і руйнувала спокій крижаний.
Твій ніжний звук, твоє глибинне слово
стискає серце, душеньку пройма.
Не хочу слова іншого, чужого.
Нема тебе, то й іншого нема.
Закляклі душі, люди-хробаки
на іншу мову рідну проміняли.
Вони на своїх землях чужаки,
сусіди їм хребет переламали.
О мово рідна, ти моя молитва!
Тебе я на поталу не віддам.
Хоча й нерівна нас чекає битва,
не бачить перемоги хробакам!
О мово! Ти – мій ангел до загину!
Ти – вогник у пітьмі, у грудях жар.
Хай твоя іскра у серцях не згине,
а перетвориться на рятівний пожар!
О мово! Ти у просторі полів,
у соняшника жовтих пелюстках.
Як хочу я, щоб твій вогонь горів
і вічно щоб освітлював нам шлях!
© Анна Гендель, 18.02.03
-------------------------------------
В тему:
Мова і війна
Спокійно, ви у руках Матриці!
Зверніть увагу
Як контролювати «цифрового дракона» і чому нейромережі діють як психопати – підказка від Джорджа Орвелла