Військова історія

Хоча «Тисячолітній Райх» проіснував неповних 13 років, його енергетика і естетика продовжують впливати на людство в Третьому Тисячолітті і, цілком вірогідно, він дійсно в майбутньому відсвяткує своє тисячоліття.

Nostalgie

Подвійна політика Черчилля визначається його двоїстим становищем: з одного боку він представляв інтереси англійського істеблішменту в цілому, з іншого – всередині цього істеблішменту був особливо близький саме до Ротшильдів, але обидві сторони були, за висловом Г. Препарата про англійську довоєнну політику, «складовими частинами одного і того ж шахрайства... ».

Таємниця цієї бази не розкрита і до цього часу!

«Нам показували фотографії якихось документів, більшість з них були перекошені, мабуть у фотографа не було часу встановити свій мікроаппарат. Серед фотографій був один оригінал, жахливо зім'ятий. Я наївно запитав: « Чому цей документ у такому стані?» – « Річ у тім, що його довелося виносити в трусиках». (Академік А. Сахаров, вчений-атомник)

«За Судоплатовим виникає фігура Берія, який одержував безпосередньо від Ігоря Васильовича Курчатова прохання надати найостанніші атомні секрети. Курчатов очолював авторів подібних звернень. Серед них Судоплатов називає Іоффе, Харитона, Зельдовича, Кикоїна. Важко позбутися враження, що ці корифеї нашого століття і наших атомних технологій проявили більше творчої уяви при складанні вказівок для шпигунів, ніж при спробах створити що-небудь самостійно. Немов другокурсники, що слухають професора, вони потонули в переданій їм інформації про секретні досягнення таких вчених, як Бете, Бор, Вейль, Комптон, Лоуренс, Ньюман, Теллер, Толмен, Сегре, Сиборг, Фермі, Фукс». (Володимир Білоконь, завідувач лабораторією Московського університету)

«… Сегодня, однако, достоверно известно, что первая советская атомная бомба (РДС-1) была до мельчайших деталей скопирована с американской плутониевой, сброшенной на Нагасаки»… ( Павел Судоплатов. «Спецоперации. Лубянка и Кремль 1930—1950 годы»).

Які шпигунські щупальця простягаються через «залізну завісу» на Захід, першим розкриває своїми викраденими в резидентурі посольства СРСР в Канаді документами Ігор Гузенко. Його втеча – перша кватирка в «залізній завісі», крізь яку Захід зміг глянути на багато темних рис свого союзника і зрозуміти, яку політику веде колишня дружня країна, і відчути, яким крижаним холодом звідти дме

«Я диктую ці рядки і думаю про радянське посольство – всього лише кілька будинків звідси, – яке виявилося центром змови. Під час війни, коли Канада робила все, щоб допомогти росіянам і зміцнити канадсько-російську дружбу, одна з російських спецслужб займалася тим, що шпигувала за нами... Просто дивно, скільки у них було контактів між людьми, які займали ключові позиції в уряді і промислових колах». ( Маккензі Кінг, прем’єр-міністр Канади)

«Славянство, которое окажется внутри Германской империи, я думаю, больше сделает для преображения её, чем то, которое будет отчаянно и безуспешно, вопреки своему историческому темпераменту, бороться с нею извне. …> можно было бы в течение двух-трех поколений подточить и разрядить германский империализм изнутри, тем анархическим зарядом, что заложен в славянстве». ( Максимилиан Волошин)

У 1952 році країна перебувала на межі війни. Завдання Центрального Комітету стали зовсім зрозумілі: ми готуємося до третьої світової війни, і це буде ядерна війна. Були мобілізовані всі ресурси країни.

Психіатр, який вивчав історію хвороби Франкліна Рузвельта (Franklin D. Roosevelt), стверджує, що на заключному етапі Другої світової війни той віддав Йосипу Сталіну значну частину Східної Європи тому, що знаходився в глибокій клінічній депресії.

Директор Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Володимир В'ятрович вважає, що річниця створення Ваффен СС дивізії "Галичина" не є святом для українців, оскільки як у німецькій, так і в радянській арміях у Другій світовій українці сприймалися однаково – як гарматне м'ясо. Про це він написав 28 квітня на своїй сторінці у Facebook.

Оперативний наказ наркому внутрішніх справ СССР від 11 серпня 1937 року №00485 про розгортання операції щодо репресій проти громадян польської національності, запідозрених в шпигунській діяльності на користь Польщі.

Польський Інститут національної пам’яті, окрім нацистських та комуністичних злочинів у 1917–1990 роках, тепер може займатися і «злочинами українських націоналістів та формацій, що співпрацювали з Третім рейхом». Отже, і в ХХІ столітті поляки продовжують шукати ворогів. Точніше, вони вже їх знайшли.