Україна - Німеччина

Подію перенесено на 13 жовтня 2022 року. Цього дня о 19:30 в Берлінській філармонії пройде благодійний концерт за участю українських виконавців та композиторів.

У щойно захопленому німецькою армією Львові у приміщенні «Просвіти» за підтримки батальйону «Нахтігаль» всупереч військовому і політичному керівництву Третього Райху бандерівці несподівано для всіх оголосили відновлення Української Держави. Ця подія досі є одним з найбільш суперечливих і незрозумілих фактів української історії.

На звільнених від більшовизму теренах України місцева преса активно висвітлювала події на фронті боротьби з більшовизмом...

У Третьому Райху Різдво ніхто не забороняв і не намагався замінити його якимось партійним націонал-соціалістичним святом. Різдвяна ялинка прикрашалася як традиційними іграшками, так і іграшками з націонал-соціалістичною символікою.

Для багатьох істориків – дослідників історії Дивізії військ СС «Галичина» важливою подією 2016 року став вихід у світ двотомника Майкла Джеймса Мельника «Історія Галицької Дивізії військ СС» англійською мовою. Перший том видання носить назву «На Східному фронті. Квітень 1943-го – липень 1944-го», другий – «Сталінська Немезіда».

«Марія і Людвіг: минуле й сучасність», — так має називатися книга, яку колишній солдат армії фюрера Людвіг Деккер вирішив присвятити українській остарбайтерці Марії Шишкиній: у роки війни її відправили до Німеччини, де вона працювала на фермерському господарстві у родичів Людвіга. Саме там він її вперше зустрів і палко покохав…

Працюючи над матеріалом про німецький окупаційний режим в Україні 1941-1944 років, я знайшов цікавий матеріал в газеті "Життя Зіньківщини" за 10 січня 1942 року. Це Полтавська область. У ній розміщена стаття завідувача районним відділом освіти й культури Зайця М.П. з красномовною назвою "До праці, панове учителі".

18 листопада 1941 року рейхсміністр східних окупованих територій Альфред Розенберґ підписав кілька директив, що стосувалися політичного та мовно-культурного розвитку окупованої території України. Таємні інструкції адресували рейхскомісару Еріху Коху.

Розенберг, якого підтримували генерали Бергер та Браухіч, готовий був відкрити в Києві університет. Планував організувати вільне козацтво та українізувати Донбас. На відміну від рейхсміністра Альфреда Розенберга, Кох був переконаним ворогом української незалежності.

Радянський Союз був єдиною державою в світі, який оголосив полон своїх солдатів тяжким злочином. Військова присяга, стаття 58 Кримінального кодексу РРФСР і інші службові приписи, наприклад, «Статут внутрішньої служби» або «Бойові настанови піхоти Червоної Армії», не залишали сумнівів у тому, що здача в полон в будь-якому випадку карається смертю, як «перехід до ворога», «втеча за кордон», «зрада» і «дезертирство».

Протягом довгих повоєнних років комуністичні пропагандисти спекулювали на темі «жорстокого поводження» німців з радянськими військовополоненими. Однією з основних тез була: «полонених морили голодом»… Дійсно, полонені дуже страждали від голодування, часто голодування було і причиною їх смерті. Але давайте відкинемо пропагандистські мотиви і подивимося на ситуацію з Третього тисячоліття: чи можливо було в ті трагічні часи нагодувати сотні тисяч радянських солдат і командирів, що здалися в полон?

"Дев’ять мільйонів мають бути інкорпоровані у незалежну Україну, близько двох мільйонів повернуться до Німеччини й близько одного мільйона будуть приєднані до Литви, включно із мешканцями Вільно та оточуючої його території". - Лист анонімного “англійського германофіла Q” до британського Форін Офіс (Foreign Office) щодо найближчих військових планів А.Гітлера, його наміру нападу на Польщу, її поділу й створення незалежної держави України (витяг) - Грудень 1938 р.

1 листопада 2013 року у Музеї історії Києва відбулася унікальна виставка, присвячена 70-й річниці "визволення Києва від німецько-фашистських загарбників". Унікальність виставки полягала в тому, що вперше за повоєнні роки в експозиції були представлені пропагандистські німецько-українські плакати і листівки періоду окупації. А як ми вже знаємо, під час Другої світової війни на звільнених від більшовизму теренах України була добре поставлена німецько-українська пропаганда.

Це не звичайна книжка, але важливий документ про страшний злочин, який доконала совєтська влада в Україні в роках сталінського терору в 1937-1938 роках. Важливість її полягає в тому, що її написав перекладач німецької дослідної комісії, яка відкопувала масові могили у Вінниці, щоб зідентифікувати жертви терору, перевіряла всі документи й перепитувала свідків, які могли щось сказати про ту трагедію. Все те перекладав на німецьку мову автор цих спогадів, Михайло Селешко і, як такий він був обзнайомлений із закулісами мордів і тому, мабуть, є найбільш авторитетною особою в тій ділянці з українців, очевидно, поза самими виконавцями того ганебного діла.

Під час Другої світової війни на звільнених від більшовизму теренах України була добре поставлена німецько-українська пропаганда у плакатах та листівках...