Україна невідома

За твердженням відомого українського філолога, уродженця Волині, професора Львівського університету Івана Денисюка на Поліссі існували полки жінок-­воїнів. А львівський дослідник давнини Тарас Каляндрук у двох своїх книгах про воєнне мистецтво українців, про жінок на війні розповідає чимало захоплюючих історій. Наш кореспондент зустрівся з цими дослідниками і поцікавився подвигами «слабкої половини людства» у боротьбі з різними завойовниками.

Ми не очікували такої кількості журналістів! Маленький, камерний зал Музею гетьманства, не вміщав всіх учасників прес-конференції до початку виставки «Романтика булатної зброї». Були зайняті всі сидячі місця, журналісти стояли біля вікон і в коридорі…

З 30 листопада 2007 року по 1 березня 2008 року у Центральному музеї Збройних Сил України буде представлена виставка «Військова символіка України», що присвячується Дню Збройних Сил України.

Невдовзі Україна святкуватиме одне з найважливіших духовних свят року – Різдво Христове. Вакуум у державній культурній політиці та експансія іноземної культури призводить до втрати ідентичності. Ми забули про урочисту красу різдвяних свят: що таке кутя, як водити Козу, що таке щедрівки, колядки, коли і як вони співаються? Добре, коли в родинному теплі ми зберігаємо традицію. Якщо її хтось передав. А якщо ні?

Служба Безпеки України повідомила, що оприлюднить документальне підтвердження діяльності радянських спецслужб під виглядом бійців Української повстанської армії.

Шоу-вистава, акція-екскурсія по Київській фортеці «ФОРТЕЦЯ – ТАЄМНИЦІ ТА РЕАЛЬНІСТЬ». Середа, 28-ме листопада, 16.00, музей «Київська фортеця» (вул. Госпітальна, 24а, приміщення «Другого капоніру»)

Депутати Цюрупинської міської та районної рад, а також місцево козацтво звернулися до Президента України з листом-клопотанням, в якому від імені 30-тисячної громади м.Цюрупинська просять про підтримку у поверненні Цюрупинську його історичної назви – Олешки.

У січні 1933 року законним шляхом до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер. У 1933-34 рр. кілька тисяч німецьких комуністів були відправлені на «перевиховання» в концтабори. 30 червня 1934 року Гітлер жорстоко придушив опозицію, яку очолював керівник штурмових загонів Ернст Рем. У т. зв. «ніч довгих ножів» за наказом фюрера було заарештовано і розстріляно без суду 85 осіб, серед них — Рема, двох колишніх генералів — фон Бредова і фон Шлейхера, а також політичного супротивника Гітлера — Георга Штрассера. Останній епізод дослідники історії Третього Рейху подають як «необмежений нацистський терор, який охопив Німеччину». Однак у порівнянні з СРСР гітлерівський терор просто «незручно» називати «необмеженим». Ось факти.

Організація „Патріот України” поіменно називає організаторів та виконавців найбільшого злочину в історії людства — Голодомору 1932-1933 років — зі вказівкою на національну та партійну приналежність злочинців:

Наслідками окупації України більшовицькою Росією стали не лише репресії проти носіїв української національної свідомості в республіканському партійно-радянському керівництві, але й три Голодомори в Україні, фізичне знищення національної інтелігенції, підрив генофонду української нації.

Здається у Гесіода завойовник подає рецепт того, як утримати підкорених у своїй владі: «А зараз заставимо їх забути їхніх героїв, а на їх місце поставимо своїх, щоб усе найкраще вони бачили в нас».

Історія УРСР наочно свідчить, що більшовицьке керівництво, втілюючи свої плани очищення території СРСР від корінних народів, особливо ретельно винищувало українців, як в Україні, так і у місцях компактного проживання української етнічної меншини. Зокрема, на Кубані, Дону, Поволжі... І свідченням того, що винищення українства здійснювалося за заздалегідь і ретельно продуманому плану є те, що головний удар репресивної машини влади було спрямовано саме на носіїв національної культури та споконвічних носіїв традицій народу - творчої інтелігенції та селянства...

Цього дня, 1921 року, під містечком Базар, комуністичні окупанти розстріляли 359 з 537 українських повстанців з Волинської групи Армії УНР, що потрапили у полон в результаті бою під Малими Миньками 17 листопада.

Історію загибелі цієї мужньої дівчини почув від одного з катів колишньої Станіславської (Івано-Франківської) тюрми. Час стер в пам'яті прізвище героїні, що знайшла смерть від його рук. Випадковість зустрічі з ним пов'язана з перебуванням в одному із желізноводських санаторіїв, де лікувався у 60-х роках.

Українські політичні телесеріали, які з’явилися після 2004 року, стали популярнішими для сучасного глядача. Однак, замість ґрунтовних дискусій фахівців з конкретних галузей, суспільству і самому споживачу запропонували чергове публічне прання білизни і боротьбу «мишей з жабами». Цей продукт грає на найнижчих почуттях глядача, він створює емоційний фон, однак не стає причиною для самостійного мислення.