95 з числа полонених ще раніше померли від ран чи тортур, інших було вивезено большевиками для подальших допитів до Києва. Декільком, як то Івану Ремболовичу, вдалося втекти.

Кількома днями раніше Григорій Котовський (котрий 28 жовтня ледве втік через вікно, лишивши зброю і документи, під час нападу Подільської групи полк.Палія на 8-й полк 9-ї кав.дивізії Червоної армії у селі Новий Майдан) запропонував охочим з полонених приєднатися до червоних. На це вояк Степан Щербак заявив:

"Я козак 6-ї Січової Стрілецької дивізії Щербак! Від себе і козаків кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмося смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви повбиваєте нас, то знайте, що за нас вам помстить весь український народ! А коли до українських вояків дійде чутка про вашу ганебну роботу, то за кров нашу вони будуть нищити все, що тільки має хоч малий зв'язок з вами, каторжани".

Вже 22-го, біля викопаної ями, жидобольшевицький комісар знову звернувся до приведених на страту вояків з пропозицією перейти до большевиків. У відповідь виступив підполк.М.Кузьменко, звертаючись до зібраного народу: "Народе український! Слухай голосу вірних синів! Ти колись віддячиш за нас. Хай живе..." - цієї миті окупанти відкрили вогонь з кулеметів.