Ідеалом сучасного демократичного парламентаризму є не зібрання мудреців, а натовп залежних нулів, керувати котрими у визначеному напрямку буде тим легше, що більш обмеженими є ці людці. Тільки на таких шляхах сьогодні робиться так звана партійна політика.
Керівник має право збагачуватися тільки разом з людьми, якими керує. Власність, отримана на прямому чи опосередкованому зубожінні суспільства, класифікується як ганебна і злочинна.
На минулих виборах 2006 року найбільш запам’яталася відповідь одного селянина з Київщини на запитання телеканалу «1+1» про те, що ви думаєте про нардепів. Він переконано заявив: «Та я б їх усіх вивіз у Бабин Яр і розстріляв». А на виборах 2007 року найбільше замилування викликав репортаж про голосування в психіатричній лікарні.
12 жовтня в інформаційному центрі ЛІГАБізнесІнформ за круглим столом зібралися відомі українські громадські діячі, експерти, правники, політологи та журналісти, які більше двох годин обговорювали питання «Політична криза чи Конституційна Асамблея». Спрямовував і модерував дискусію Володимир Горбач – політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва.
Існуюча політична система — це негласний договір олігархічних кланів задля хижацького визискування України та її народу. Незалежно від того, де ситуативно перебувають ці клани — в «коаліції» чи в «опозиції». В них спільні життєві цінності, що виражаються трьома словами: безвідповідальність, безконтрольність, безкарність.
В умовах конструювання та утвердження нової глобалізованої карти світу перед східноєвропейським простором як ніколи постає питання геополітичної самовизначеності.
