У невеликому австрійському місті Фельдкірху, поблизу швайцарського кордону, створилася українська громада, осіб щось на півсотні. Організатори її дістали у середньовічній вежі приміщення, невелике, але достатнє, щоб скликати збори чи влаштувати доповідь. Одного разу мої знайомі, я чомусь тоді був відсутній, з захопленням розповідали, що якийсь «інжúнер» виголосив прегарну доповідь про Шевченка. Таке повідомлення я сприйняв дещо скептично, бо не дуже покладався на смаки моїх інформаторів і не сподівався чогось особливого від інженерської доповіді на літературну тему. Скоро надійшла нагода переконатися мені в своїй помилці...