Справжній парадокс: в той час як «жовті жилети» заблокували 17 листопада розв'язки і пункти оплати дорожнього збору в знак протесту проти підвищення цін на бензин, котирування бареля покотилися вниз. У вівторок марка Brent торгувалася за 67 доларів після 23% спаду з початку жовтня.

Після оголошених в березні американських санкцій проти Ірану, здавалося, що ніщо вже не зупинить нафту, яка не раз перебиралася за позначку в 80 доларів. Трейдери вважали, що втрата понад мільйона іранських барелів надовго загострить і без того напружену ситуацію на нафтовому ринку і підштовхне ціни до 90 або навіть 100 доларів.

Насправді, все було з точністю до навпаки. Попит залишається високим, проте всі нафтовидобувні країни одночасно збільшили видобуток, заповнивши ринок таким обсягом нафти, в якому той не мав потреби.

«На світовому ринку занадто багато нафти для того, щоб ціни могли зберегтися на колишньому рівні», - заявив «Франс Прес» аналітик WTRG Джеймс Вільямс (James Williams).

«Тим, хто вважав, що барель піднімається до 95 доларів, зокрема і нам, залишається лише капітулювати», - визнають аналітики банку "Меррілл Лінч".

Хай там як, а глобальний попит на чорне золото залишається дуже високим. Так, у вересні світове споживання вперше перевалило за позначку в 100 мільйонів барелів на день. Такий попит в першу чергу пов'язаний з Китаєм, якому потрібно все більше вуглеводнів, як для транспорту, так і нафтохімії й авіації.

Незважаючи на ризики торгової війни з США, китайські потреби в нафті продовжать рости в найближчі роки, вважають в Міжнародному енергетичному агентстві.

Цікава корекція

Таким чином, все впирається в химерну геополітичну гру трьох лідерів світового ринку нафти. США, Саудівська Аравія і Росія одночасно наростили виробництво, що дозволило їм скористатися високими цінами, але при цьому вивело з рівноваги ринок.

На початку літа розсерджений занадто високими цінами президент США Дональд Трамп закликав Організацію країн-експортерів нафти (Саудівська Аравія є її фактичним лідером) наростити виробництво, щоб знизити їх.

Ер-Ріяд переконав ОПЕК і російських союзників підкоритися. Варто зазначити, що з боку Білого дому надходять самі суперечливі сигнали. Спочатку він ввів жорстке ембарго відносно Ірану, що спричинило за собою річний ріст цін. Потім він розкритикував цей ріст і зажадав зниження цін на бензин в США.

Як не парадоксально, мерзенне вбивство саудівського журналіста Джамаля Хашоггі 2 жовтня в посольстві королівства в Стамбулі прискорило події. «Насправді, аравійці затягували зі збільшенням видобутку, якого хотіли американці, але справа Хашоггі не залишила їм вибору: щоб домогтися підтримки Трампа, їм потрібно було відкрити вентиль», - зазначає обізнане джерело. Росія в свою чергу теж була рада думці про підвищення видобутку в період пікових цін і не залишилася осторонь.

Проте водночас обороти набрали й американські виробники сланцевої нафти. Тут ніяких політичних закликів не треба було: всім заправляють ціни. В результаті американський видобуток став рости небувалими темпами. «До кінця року реальне виробництво в США, ймовірно, обійде за обсягами можливості Саудівської Аравії», - вважає аналітик «Петроматрікс» Олів'є Жакоб (Olivier Jakob).

На цей загальний підйом накладається і цікава корекція американської стратегії щодо Ірану. Адміністрація Трампа обіцяла, що санкції стануть «найсуворішими в історії», проте в останній момент погодилася зробити виключення для восьми найбільших імпортерів іранської нафти, в тому числі Китаю та Індії.

Велика невизначеність на ринках

Ці кроки були погано сприйняті аравійцями, які побачили в них прояв слабкості Америки стосовно їх головного суперника в регіоні. Щоб зупинити подальший спад цін, Ер-Ріяд вже оголосив про скорочення видобутку на 500 000 барелів на день. На майбутньому саміті ОПЕК, який відбудеться у Відні на початку грудня, королівство розраховує переконати партнерів у необхідності суттєвого зменшення виробництва. У разі успіху ціни можуть швидко піти вгору.

Це питання має величезне значення для саудівського принца-наступника Мухаммеда ібн Салмана: при ціні в 67 доларів за барель бюджет країни знаходиться в «червоній зоні», що не дає достатньо коштів для продовження кривавої війни в Ємені та фінансування масштабного плану реформ «Бачення 2030», довіру до якого і так вже було підірвано справою Хашоггі.

Всі ці метання означають сильну невизначеність на ринках і підштовхують спостерігачів до того, щоб проявити обережність. «Серйозне зниження видобутку з боку найбільших виробників негативно позначилося б на ринках і ще більше посилило напруженість на них», - зазначив у понеділок директор МЕА Фатіх Біроль, закликавши виробників «проявити розсудливість».

За кілька днів до того МЕА озвучило попередження іншого характеру: якщо нафтокомпанії не поновлять інвестиції, планета може зіткнутися з нестачею нафти з 2025 року. Якщо, звичайно, американське виробництво в черговий раз не перевищить прогнози і не дозволить компенсувати неминуче виснаження існуючих родовищ.