Ігор Каганець's picture
Ігор Каганець
952

Створюй собі події, інакше їх для тебе створять без тебе (практична метафізика)

Категорія:

Моя оцінка корисності цієї статті: 
4 - Дуже важливо

Всесвіт – це великий комп’ютер. Людина втілюється на Землі для того, щоб розвивати себе і навколишній світ. Для цього їй треба щоразу опановувати нові можливості фізичного світу, духовно збагачуватися, переживати нові враження, отримувати задоволення від життя. А для цього з людиною мають відбуватися події.

podiyi.jpg

Творимо!
Творимо!

Кожне нове втілення передбачає здійснення певної мінімальної кількості подій, які цій людині треба пережити для свого розвитку і задоволення.

Якщо людина активно діє в цьому світі, що вона сама є творцем цих подій або, принаймні, їх сотворцем разом з іншими людьми.

– А що відбувається, якщо людина не дотягує до необхідного мінімуму?   

Уявімо собі, що людина оплачує сеанс гри в якомусь ігровому автоматі. Згідно з умовами ігрового сервісу, вона має отримати гарантовані, скажімо, 1000 подій. Але гравець поводиться пасивно, весь час відволікається, думає не про гру, а про щось інше. Тоді для того, щоб виконати обіцяні умови гри, програма сама починає генерувати людині події – на власний розсуд, згідно з певними автоматичними сценаріями. Для того, щоб забезпечити «оплачений мінімум» в 1000 подій.

Це стандартна поведінка більш-менш розвинених ігрових програм: якщо ти вчасно не робиш хід, то програма робить його за тебе, «на автопілоті»

Подібне відбувається в кожному сеансі земного втілення людини, тобто божественного гравця (слово «людина» буквально означає «гравець» – Homo ludens). Якщо божественна програма помічає, що людина не отримує обумовлений мінімум подій, потрібний для її розвитку, то Всесвіт сам починає їх генерувати – для «виконання плану».

– Який характер цих автоматично згенерованих подій?

По-перше, вони визначаються простором буття, де перебуває людина, якій для розвитку «не вистачає подій». Тобто якщо людина у Просторі боротьби, то матиме події, пов’язані з боротьбою.

По-друге, людині ці події здебільшого не цікаві, вони носять якийсь випадковий характер. Подібно, коли хтось виконує роботу формально, «для галочки», щоб відчепилися.

– І що все це означає?

Тільки те, що якщо ти не керуєш своєю долею самостійно, із-середини, то нею керуватимуть із-зовні. Як кажуть у футболі, «якщо ти не забиваєш гол, то його забивають тобі».

Що більше подій ти самостійно генеруєш, то менше шансів отримати непотрібних сюрпризів долі.

Усвідомлення цього факту дозволяє по-іншому поглянути на Арійський вольовий імператив, зафіксований у Законах Ману:

Усе, що робиться з власної волі – добро.
Усе, що робиться з чужої волі – зло.
Необхідно пам’ятати це коротке визначення добра і зла.

Справа не тільки в тому, що дії з власної волі сприяють нашому розвитку. Важливо ще й те, що своє завжди цікавіше, ніж чуже. Грати у гру завжди краще, ніж спостерігати за грою.

Будьмо гравцями, а не ігровими персонажами!

Граймо за своїми правилами!

Творімо свої ігри!

Наші інтереси: 

Бути творцями своєї долі. Якщо ти не забиваєш голи, їх забивають тобі. 

Comments

Андрій Ясун's picture

А наскільки можна бути СамСобіГравець? Тобто жити за принципом "У мене свої правила, а ваші мене абсолютно не цікавлять". Чи все-таки потрібно грати з кимось? А якщо оточуючі гравці мені не цікаві?

Si vis pacem, para bellum

Миро Продум's picture

З гравцями завжди цікаво. Нецікаво з ігровими персонажами.

Андрій Ясун wrote:
А наскільки можна бути СамСобіГравець? Тобто жити за принципом "У мене свої правила, а ваші мене абсолютно не цікавлять". Чи все-таки потрібно грати з кимось? А якщо оточуючі гравці мені не цікаві?

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Андрій Ясун's picture

А що криється під поняттям "ігровий персонаж"?

Si vis pacem, para bellum

Миро Продум's picture

Гомо сімплекс - люди, які не усвідомлюють себе втіленими духовними сутностями. Вони поводяться як запрограмовані біороботи, легко піддаються маніпуляціям, не спроможні до критичного мислення.

Андрій Ясун wrote:
А що криється під поняттям "ігровий персонаж"?

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Андрій Ясун's picture

Тож бо й воно - сутностей нема. Є тільки суєтність.

Si vis pacem, para bellum

Ірина Чорна's picture

Події формують за певними правилами і Законом, залежно від простору в якому гравець. Все ніби просто..)) А як розрізнити, чи це мною згенерована подія, чи Всесвіт так захотів. Мабуть треба запитати Себе.)
В просторі пригод, доволі часто відбуваються події несподіванки, з яких можна щось корисне "взяти".. навіть, якщо спершу здається що це погана подія.
Досягнути рівня формування подій, це висока майстерність. Це бачення крізь час, адже треба Творити так, щоб не нашкодити чітко розуміючи наслідки. Усім процесом формування події повинна керувати "Любов". Якщо такі здібності "відкриваються", то тільки світлій людині, яка здатна "бачити все навколо цілісно, правдиво".
А все починається з думок... мабуть кожен грає сам за себе. Цікаві і нецікаві, добрі і недобрі гравці, з'являються в житті кожного... Наскільки світла людина, на стільки в неї світлі наміри і вчинки. І настільки світлі події людина притягує, а з часом і вміє формувати.

Микола Погорілець's picture

Дякую, друже Ігорю, за нагдування!

Костянтин Струк's picture

Буває таке, що вступаєш у гру - точніше, ні, не вступаєш, а лише виявляєш готовність прийняти її правила, - і тут з'являються, як сказав один персонаж, "нєпрєодолімиє прєпятствія". Ти спотикаєшся і думаєш: "Треба або продовжувати гру наперекір усім, або відмовлятися (тоді всі будуть тобою керувати, а не ти, але так зручніше буде всім)".
Але жодної винагороди у цьому разі не побачити.

Поки дихаю - сподіваюсь!