Проект «СЕНСАР»

Аріянська традиція збереглася у кам’яних храмах, оскільки дерев’яні храми Русі не дожили до нашого часу. Характерною ознакою аріянських храмів є те, що вони прикрашалися сваргами і драконами.

Пропагандистська тріскотня дітей диявола про мучеництво апостолів та інших святих – нахабна брехня, бо святість і мучеництво жодним чином не сумісні – як день і ніч, як вогонь і лід, як любов і ненависть. Термін «святі мученики» є абсурдом.

Хрещення – це завжди ініціація, тобто започаткування життя у вищому статусі. Зазвичай при ініціації дається нове ім’я. Цей самий принцип виконувався при охрещенні Русі. Оскільки суспільство було варново структурованим, то охрещення Русі відбулося через охрещення арійських варн та їхніх богів.

Згідно з іудохристиянською пропагандою, Він вознісся на 40-й день після воскресіння. Натомість святий Іриней Ліонський свідчить, що Ісус тривалий час жив після воскресіння, і що цей факт у ранній Церкві був загальновідомим. Яка версія переконливіша?

Згідно з «Повістю врем’яних літ» Нестора-літописця, Володимир був охрещений в аріанство – так само, як і римський імператор Костянтин. Обох імператорів поєднує те, що вони довго шукали універсальну духовну систему для консолідації імперії і тривалий час до неї приглядалися.

Застосування слова Русь для позначення держави вказує на те, що у ній почали домінувати військові. Отже, змінився державний устрій: якщо в Скуфії домінували брахмани, то в Русі домінували кшатрії. Змінився характер влади: якщо брахмани керували за допомогою ідей і знань, то кшатрії – за допомогою грубої сили.

Скупія – це форма державного устрою, при якому питання вирішуються радою вільних громад (міст-держав, градів) з орієнтацією на досягнення одностайності (консенсусу). У козацьких думах він згадується як «Скупа Вкраїнська». Залишки цього устрою збереглися аж до 19 ст. у вигляді Копного права – форми самоврядування сільських громад. Еквівалентом слову «Скупія» є скандинавське Гардарика (країна градів).

Арійські хрестиянські храми будувалися для зручності виконання духовних практик. Йдеться передусім про навчання, взаємне спілкування, здійснення обряду причастя, сакральний хоровий спів. Тому в таких храмах були не вівтарі, а великі столи. Храми прикрашалися символом Ісуса Хреста – атакуючими сваргами.

Символіка – це сконцентрований світогляд. Тому радикальна відмінність між первинним, арійським хрестиянством і паразитуючою на ньому іудохристиянською єрессю чітко спостерігається в застосовуваній символіці.

Люди, які носять розп’яття, роблять це з найкращих почуттів. Проте насправді вони прогинаються перед силами зла і поширюють навколо себе негативні емоції, дух поразки. Вони тягнуть себе і оточуючих у Простір страждань, а потім дивуються, чому такі бідні й нещасні.

Іудохристиянство як еволюційна антитеза просуває світогляд, який є радикальним запереченням арійського світогляду. Якщо арійство – це світогляд процвітання і перемоги, то іудохристиянство – це світогляд страждань і поразки.

Новий випуск друкованої версії газети «Народний Оглядач» присвячений практиці творення нового українського етносу. Першим кроком в цьому напрямку є звільнення від алкогольної та духовно-інформаційної отрути.

Описана в Євангелії світоглядна система вражає своєю простотою, лаконічністю і зрозумілістю. Вона легко запам’ятовується і є надійним дороговказом до успішного земного життя. Для арійства властивий мінімалізм зовнішніх обрядів, їх лаконічність і технологічність.

Арійство є еволюційним локомотивом розвитку людства і виступає в ролі божественної тези. Для її повнішого розкриття потрібна антитеза, яка чинить опір. «Той, хто чинить опір» в Євангелії позначається арамейським словом «сатана», що значить «противник».

Добра Новина (Євангеліє) повідомляє про те, які обряди здійснював Ісус Хрестос і якими були його головні настанови. Всі вони відрізняються простотою, зрозумілістю, практичністю і спрямованістю на прискорений розвиток людини та спільноти.