Як Зеленський «кинув» американських техногігантів і що йому за це буде

Ймовірно, що Palantir та технологічні мільярдери з Кремнієвої долини будуть захищати Федорова. Нинішні «картонкові протести» – це лише зовнішня сторона і прелюдія для серйозніших дій, які мають розгорнутися після 18 серпня 2026 року.

Але це не буде класичний майдан з палатками, барикадами та політичною дестабілізацією. Цього разу перехід відбудеться в керованому режимі. Революційна ситуація та тиск з боку міжнародних структур роблять зміну влади в країні лише питанням часу.

Гіпотеза про наявність неформальних стратегічних домовленостей базується на безпрецедентному рівні інтеграції рішень компанії Palantir Technologies в оборонну інфраструктуру України. Співзасновниками Palantir є Алекс Карп та відомий венчурний інвестор Пітер Тіль, який має значний політичний вплив у Білому домі. Алекс Карп став першим керівником великої західної корпорації, який особисто зустрівся з президентом Володимиром Зеленським у червні 2022 року, започаткувавши довгострокове партнерство.

У межах цієї співпраці Palantir надавав програмне забезпечення українським силовим структурам та Збройним силам pro bono (задля спільного блага), фінансуючи впровадження власним коштом, що дозволило створити цифрову систему управління боєм, якої не мала російська армія.

Спільно з Міністерством оборони під керівництвом Федорова було запущено платформу Brave1 Dataroom, де понад сто оборонних компаній отримали доступ до унікальних бойових даних для навчання алгоритмів штучного інтелекту. Технології Palantir були безпосередньо інтегровані в системи детального аналізу ворожих повітряних атак, обробки розвідувальних даних та планування складних операцій глибокого ураження (deep strikes) у тилу ворога.

Усунення Федорова з посади міністра оборони без чіткого погодження із західними технологічними партнерами розглядається в аналітичних колах як суттєве порушення неформальних домовленостей.

Оскільки Palantir є провідним підрядником оборонного відомства США та спецслужб країн НАТО, спроба усунення його ключового інституційного партнера в Україні викликала серйозне занепокоєння серед американських партнерів щодо збереження конфіденційності технологій та ефективності подальших інвестицій.

Сценарій примусової або керованої заміни чинного глави держави на технократичну фігуру (зокрема Федорова) поза конституційними процедурами не розглядається провідними аналітичними центрами США та ЄС (такими як RAND, Atlantic Council чи ISW) як базовий або бажаний. Західні уряди послідовно уникають підтримки сценаріїв внутрішньої дестабілізації під час повномасштабної війни через високий ризик російського військового прориву в моменти політичного вакууму.

Аналітичні центри почали рекомендувати запуск консультацій щодо формування широкого технократичного коаліційного уряду, де президент обмежив би свої функції національною безпекою та закордонними справами, передавши внутрішню та економічну політику незалежним технократам, серед яких ключовою фігурою бачать саме Михайла Федорова.

Американські оборонні та технологічні компанії розглядають Україну не лише як реципієнта допомоги, а й як унікальний полігон для випробування алгоритмів штучного інтелекту та обробки великих даних у реальних бойових умовах. Усунення Федорова з уряду позбавляє американські компанії головного провідника цифрової прозорості, створюючи ризики відновлення тіньових схем розподілу контрактів через старих посередників оборонного сектору.

Західна експертна спільнота (зокрема аналітики Chatham House, RAND та Atlantic Council) сходиться на думці, що сценарій класичного керованого транзиту влади в Україні за допомогою США та ЄС у короткостроковій перспективі є малоймовірним. Західні уряди усвідомлюють, що будь-яка неконституційна зміна керівництва держави під час активних бойових дій здатна спровокувати колапс системи управління та фронту, що буде миттєво використано Росією.

Західний консенсус полягає у переході до м’якого варіанта управління: обмеженні повноважень Офісу Президента та формуванні уряду національної єдності з широкими повноваженнями для технократичного крила.

Висновки

1. Звільнення Федорова було політичним кроком Офісу Президента України з метою усунення популярного конкурента, що призвело до дестабілізації каналів взаємодії з західними оборонними компаніями та паралічу військових закупівель.

2. Комерційні інтереси таких гігантів як Palantir безпосередньо залежать від прозорості українських інституцій. Спроби повернутися до старих корупційних схем закупівлі через закриті структури загрожують згортанням спільних розвідувальних, технологічних та аналітичних проектів.

3. Сценарій керованої зміни влади трансформувався у вимогу західних партнерів щодо децентралізації управління та передачі повноважень технократичному кабінету міністрів, де Федоров розглядається як головна фігура транзитного періоду.

4. Мільярдери з Кремнієвої долини не звикли програвати – вони ставлять на ефективність алгоритмів, а не на корупційні схеми в стилі дев’яностих.

5. Федоров – це не самостійний гравець, а ставленик технологічних правих, які хочуть перетворити Україну на фронтир передових технологій з мінімальним втручанням місцевих корупційних «еліт».

6. Зміна конфігурації влади на Банковій – це вже не теорія, а календарний план.