Особисто мене, перш за все, зацікавили статті на сайті "Народний Оглядач" на який я вперше потрапив з сайту Аратта-україна". Ідея козацького досвіду - набути нового імені для творення нового світу - була найпереконливішою, бо, щоб реалізувати себе в цікавій (але діаметрально протилежній діяльності!) це стає визначальним.

Привабило шляхетне ведення дискусій, через які познайомився з однодумцями.

Ідеї колективного творення майбутнього і корекція теперішнього у свідомості (перш за все - своїй) через співробітництво захопили настільки, що тепер легко відчувати себе у приємному середовищі, просто бути щасливим від пізнання нового, яке сприяє самовдосконаленню. 

Гарно відчувати підтримку, усвідомлювати, що не тебе мають вести, а ти сам маєш йти, спрямовувати власне зусилля на "переставляння ніг" не чекаючи, що хтось це має робити за тебе: "ніхто, нічого, ніколи, нічим тобі не зобов'язаний", а все, що тобі добродіють - роблять це з любові до ближнього (може і не усвідомлюючи своєї любові-агапе).

Переконався, що справді (!) ближній є однодумцем і співробітником.

Признаюся, було важко проголосувати по запропонованих пунктах:

... кожен підходить! Та все ж я обрав у голосуванні "колективне творення майбутнього" і тому вкладаю інвестиції у перспективну справу.

Image

І тому часто підписую свої коментарі "РаДіймо!" бо треба діяти... і радісно... і з усвідомленням свого божественного єства, своєї зМоги.

Справді - РаДіймо (намір) і тоді збудеться наше бажання, коли ми ствердужмо - "Хай буде!"

Дякую, друзі! Мене мало, хто знає в обличчя, але спілкуючись з Вами, я відчуваю себе щасливим!

Image

Image

Image