Для себе я колись вигадав таку формулу старості — коли спогади починають переважати над мріями, тоді приходить старість. В процесі відтворення є елемент спогадів, ми згадуємо як було колись і пробуємо це повторити тепер. Натомість коли ми щось творимо, ми мріємо, ми видумуємо що б мало бути в майбутньому і намагаємося це здійснити тепер.

Я не кажу що не потрібно вшановувати, згадувати і відтворювати. Це також треба. Але треба більше шанувати, пам’ятати і найбільше треба творити. Творити нове. Як на мене, то це єдина можливість розвитку, без  цього ми або залишатимемося на одному рівні чи ще гірше, котитимемося вниз.

© Петро Нек

В тему:

Творчий клас

9 «убивць» інтелектуального розвитку

Віртуальний стартап Вишня Борія

Суперкорпорація Україна

Українське ноу-хау: IT-намет на Майдані

Україна - творче суспільство. Так чи ні?