Історично так склалося, що життя українського селянина ніколи не було безхмарним. Кріпацтво, безземелля, злидні та тяжка низькопродуктивна праця — це лише загальна картина його буття в ХІХ ст. Найбільш життєздатною і вдалою формою захисту інтересів селянського господарства в умовах інтенсивного розвитку ринкових відносин на початку ХХ ст. стала сільськогосподарська кооперація, що об'єднала на добровільних засадах селян у сфері кредиту, постачання, переробки та збуту сільськогосподарської продукції для надання їм можливості скористатися ефектом масштабу.
