Його без перебільшення можна назвати людиною-легендою, адже навряд чи знайдеться ще хтось, про кого ходить стільки легенд, як про Леопольда Ященка і його хор. Хтось обов’язково згадає кінець 80-х і велелюдні мітинги, на яких незмінним атрибутом був виступ “Гомону”, комусь спадуть на думку численні купальські свята чи веснянки-гаївки, а хтось неодмінно розкаже про те, як уперше сколихнулося серце від простенької мелодії сопілки, почутої десь у транспорті чи на вулиці.