Зеров не Андрухович і не Коельйо — він не впи?сується в дизайн світово?го супермаркету. При?наймні неможливо уявити його на книжкових поли?цях цього супермаркету, тому і його поглинання ліберальними freedom fighters від української літератури таке повільне і неактивне. Зеров — поет занадто витончений і за?надто складний, аби стати предметом поклоніння у середовищі українських літературних менеджерів.