Ми живемо в країні, з якої багато хто прагне виїхати. Виїхати до Америки, Європи, Ізраїлю. Добре, хоч не в Антарктиду. Наші дівчата хочуть заміж за іноземця, а в результаті стають повіями в турецько-голландсько-німецьких борделях або домробітницями, прикутими до кухні (щоправда, дуже гарної кухні). Хлопці хочуть виграти грін-карту або конкурс на пристойну роботу на берегах Рейну (Сени, Темзи...), а в результаті чистять туалети за жирними бюргерами. Декому вдається вирватися з колеса злидарської сансари й пролізти у щось більш-менш пристойне, що пахне синтетичними гамбургерами, лисніє блискучими упаковками прокладок і шарудить зеленими банкнотами. Таких одиниці, але їхня примара змушує мільйони українців всіма правдами й не правдами рватися за межі своєї країни до силіконового раю Заходу.