Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 16
  • Переглядів: 17

Як розпізнати психопатів та що стається, коли вони при владі – Голос Америки

Світ:

Моя оцінка корисності цієї статті: 
3 - Схоже, що реально працює.

Державна система дає збій, коли психопати зосереджуються на самому верху і починають диктувати суспільству свої цінності. Тоді злодійство і паразитичний спосіб життя вважаються не ганебним явищем, а предметом гордості. Тоді вміння визнати свої помилки й вибачитися розглядаються не як сила духу, а як слабкість характеру.

21083101.jpg

Висопоставлені психопати з серіалу "Картковий будинок"
Висопоставлені психопати з серіалу "Картковий будинок"

В якийсь момент, кілька років тому, я перестала дивуватися багатьом людським вчинкам. Я вже не вигукувала в праведному гніві: «Та як же ж так можна? А де ж у людини совість?», «А от якби з ним так?», «Як так можна брехати без докорів совісті?». Просто в один момент зрозуміла, що в природі існують люди, у яких немає совісті, вони не в змозі відчувати почуття співпереживання, правда для них – не абсолют, а та інформація, оприлюднення якої вигідне в даний конкретний момент. Причому, такі люди можуть бути дуже привабливими й володіти неабияким інтелектом, пише Тетяна Ворожко, редакторка Української служби «Голосу Америки».

Психологи називають їх психопатами або соціопатами й оцінюють, що в будь-якому суспільстві їх не більше 1-2%. Такими типажами зацікавилися ще стародавні греки. Філософ Теопрастус у III столітті до нашої ери писав про «нечистоплотну людину», яка позичає гроші та не віддає, бреше і шахраює. 

Сучасний опис психопата з'явився у книзі «Маска нормальності» американського лікаря Гірві Кліклі (Hervey M. Cleckley) в 1941 році. Його він описав як людину з розвиненим інтелектом, але бідністю емоцій, який зовсім не зважає на те, як його дії позначаться на інших людях. Такі люди, пише Кліклі, просто не в змозі зрозуміти багато почуттів, які відчувають інші люди, адже їм самим ці емоції чужі.

Сучасним же гуру в справі вивчення психопатів є канадський психіатр Роберт Хаер (Robert D. Hare), автор однойменного опитування для їх виявлення.

Ось кілька розпізнавальних ознак психопата (перелік неповний і в довільному викладі), які пропонує Хаер:

  • Має безладні сексуальні зв'язки.
  • Промишляє криміналом.
  • Паразитує на рідних і близьких.
  • Володіє поверхневим шармом.
  • Вірить у власні унікальність і зверхність.
  • Не думає про завтрашній день.
  • Будь-яка справа на нього швидко наганяє нудьгу.
  • Бреше і не червоніє.
  • Любить розвести на гроші.
  • Не замислюється про наслідки власних дій.
  • У всіх його бідах завжди винен хтось інший.
  • Не здатний покаятися і виправитися.
  • Черствий душею.
  • Не може себе контролювати, імпульсивний.
  • На нього абсолютно неможливо покластися!

Якщо якась риса відсутня, то психіатр присуджує пацієнту 0 балів, трохи є – 1, і 2 – якщо цвіте буйним цвітом. При 30 балах і більше – психопат, тобто наявність усіх гріхів відразу необов'язково. Правда, сам Хаер дуже переживає, коли його опитувальником користуються в домашніх умовах, і просить цього не робити, щоб не образити невинних людей.

А ось американський психіатр Майкл Левенсон з цього приводу не комплексує – кожен охочий може знайти в Інтернеті його тест для самодіагностики.

Психопати відрізняються від звичайних людей і на фізіологічному рівні. Боб Хаер провів цікавий експеримент у канадській в'язниці. Він давав піддослідним електричний шок (тоді це ще було можна), приєднавши їх до приладів, що вимірюють рівень стресу.

Так от виявилося, що психопати зовсім не напружувалися з приводу больового шоку, навіть коли цей експеримент проводили повторно, і вони точно знали, чого чекати. Не пітніли, у них не частішало серцебиття. До речі, Боб просить цей досвід у домашніх умовах теж не проводити.

У журналі «Наука», куди він надіслав звіт про експеримент, не повірили, що надані ним ЕЕГ головного мозку належали живим людям, пише англійський журналіст Джон Ронсон у книзі «Тест на психопата». Річ у тім, що амігдала, частина головного мозку і лімбічної системи, що бере участь у формуванні емоцій, у психопатів практично не діяла.

Головна фізіологічна відмінність психопата від нормальної людини – відсутність страху і тривожності. Вони не думають про наслідки, тому що вони їх не бояться.

В західному світі психопата найлегше знайти в тюрмі. У Великобританії їх там 20%, причому серед тих, хто вчинив особливо тяжкі злочини – 50%, пише Кевін Даттон у книзі «Мудрість психопатів». Виправні роботи на них не діють, їхній рівень рецидивізму, у порівнянні зі звичайними злочинцями, стратосферний.

При цьому 85% популяції в'язниць володіють так званим антисоціальним розладом особистості. Це ніби як «психопат лайт» – тип, який теж думає тільки про себе, але якісь емоції у нього все-таки є. (У всіх психопатів є антисоціальний розлад особистості).

Ось, здавалося б, якщо психопатів можна вирахувати по ЕЕГ, по тесту – то чому б не перевіряти всіх і не садити психопатів до в'язниці після досягнення ними 18-річного віку?

Проблема в тому, що серед видатних людей – президентів, телезірок, керівників великих підприємств, хірургів, солдатів спецназу, юристів – теж багато людей з психопатичними рисами особистості. І, якщо вони злочинів не вчиняють, то від них суспільству може бути величезна користь.

Даттон виявив, що найбільше люди з високим рівнем психопатії люблять займатися бізнесом. Чимало їх і в політиці та... на телебаченні. А ось серед вихователів дитячих садків, медсестер, терапевтів, народних умільців і робітниць салонів краси людей з неактивною амігдалою практично немає.

Щоб досягти успіху в деяких професіях, риси характеру, притаманні психопатам, – величезна підмога. Наприклад, той же хірург. Якщо людина буде відчувати співчуття щодо хворого, переживати, думати про можливі наслідки кожного руху скальпелем, то успішну операцію провести складно. А психопат – чік-чік і готово. А про солдатів спецназу годі й казати.

Проте, у США до питання виявлення психопатів ставляться зі знанням справи. Журнал для кадровиків наполегливо рекомендує своїм читачам простудіювати книгу «Змії в костюмах: Коли психопати виходять на роботу» Пола Бабяка і того ж Хаера. В ній детально описується, як відсіяти кандидата, готового піддати ризику всю фінансову систему світу заради грошей на нову яхту. Оскільки саме це і сталося у 2008-му, можна припустити, що кадровики книгу читали неуважно.

Про те, чому одні психопати стають маніяками-вбивцями, а інші – космонавтами, вчені все ще сперечаються. Одна з версій полягає в тому, що маніяки-вбивці – психопати з важким дитинством. За іншою – «успішні психопати», на відміну від злодіїв-рецидивістів, володіють вродженою внутрішньою дисципліною, а також перебувають у середовищі, яке вимагає певних правил поведінки.

Усі психопати знають, що вони відрізняються від звичайних людей (всі – слабаки, а у них – нерви зі сталі!), але змушені вдаватись до мімікрії, маскуватись – з міркувань пристойності вичавлювати сльозу на похороні й утримувати свій порив поцупити сумочку у розсіяної удови. Якщо суспільство має моральні канони та справедливі закони, то психопати великої шкоди йому не завдають.

Система дає збій тоді, коли психопати зосереджуються на самому верху і починають диктувати суспільству свої цінності. Тоді злодійство і паразитичний спосіб життя вважаються не ганебним явищем, а предметом гордості. Тоді вміння визнати свої помилки та вибачитися розглядаються не як сила духу, а як слабкість характеру.

Тоді винними автоматично стають жертви, тому що вони самі дали себе розвести або просто тому, що опинилися не в тому місці у невідповідний час. Тоді абсолютно аморальні дії однієї держави щодо іншої називаються «геополітичними інтересами». Люди можуть і не бути психопатами самі, але в деформованому суспільстві вони будуть приймати й поділяти ці цінності.

 

Додатково:

Досліджуємо поведінку надтварин (Homo intelis): «Експерт» – короткометражний фільм (7 хвилин)

Наші інтереси: 

Розуміти, що серед нас живуть психопати, які часто є керівниками і які знаходяться на вищих державних посадах. Виявляти психопатів, щоб вони остаточно не подавили нас своїми безумними діями. Приклад безумних дій – події у світі останні півтора року, коли суцільна нахабна брехня так званої еліти та підгодованих засобів масової маніпуляції панує над людьми.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

«Євангеліє Ісуса Хреста» (Львів, «ПІРАМІДА», 2017 - 596 с. Зладив Ігор Каганець)

Подарунок на Різдво – «Євангеліє Ісуса Хреста» (Ігор Каганець, 2017) для нових прихильників AR25.ORG

Даруючи книги, ми розширюємо коло однодумців. Для придбання цієї книги насамперед треба визначитися з варіантом палітурки книжки (тверда чи м’яка) і кількістю примірників, порахувати загальну...

Останні записи

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.

Думка про те, що від психопатів може бути багато користі, є помилковою. Це вигадка, розтиражована лівацькими ЗМІ та Голлівудом. Той же Роберт Хаер показав, що психопати є надзвичайно ненадійними, на них не можна покладатися, вони не спроможні концентруватися на складній справі.
Тому психопати мають бути усуненими від керування людьми та від будь-якої відповідальної роботи.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Юр Цікавий.

Таке враження, що зараз Україною керують саме таки особи. Повна відсутність інтуїції, примітивна версія прагматизму, тваринні інстинкти, все інше - гіпертрофований інтелект. Чи тільки в мене таке відчуття? Страху, здається, також бракує...

Зображення користувача Ігор Каганець.

Концентрація психопатів у владі дуже висока. Це наслідок негативного добору, неминучого в рамках "демократичної" системи. Для того, щоб потрапити нагору, треба бути безсовісним, безпринципним, улесливим, брехливим, жорстоким. У цих справах психопати перевершують людей. І це ще одна причина змінювати наявну суспільно-політичну систему.

Юр Цікавий каже:
Таке враження, що зараз Україною керують саме таки особи. Повна відсутність інтуїції, примітивна версія прагматизму, тваринні інстинкти, все інше - гіпертрофований інтелект. Чи тільки в мене таке відчуття? Страху, здається, також бракує...

Все, що робиться з власної волі, – добро!