Важливість: 
4
Три кроки для поліпшення виборчої системи і захисту від масового психозу

Президентські вибори яскраво продемонстрували, що нинішня виборча система є небезпечною для існування державності. Сьогодні народ обрав кіношного Голобородька, завтра він обере Чебурашку, а післязавтра – табуретку. Що робити?

190423demokratiya.jpg

Чи довго чекати змін? Якщо чекати, то довго.
Чи довго чекати змін? Якщо чекати, то довго.

Неприродність існуючої системи

Сенс будь-яких виборів полягає в тому, що спільнота вибирає керівників, спроможних поліпшити життя цієї спільноти. Обрання кращих відбувається лише тоді, коли обирають тих, з ким особисто знайомі завдяки спільній продуктивній діяльності. Тобто мають бути дві обов’язкові умови здійснення повноцінних виборів: 1) особисте знайомство з кандидатами, 2) спільна діяльність з ними заради позитивного результату.

Чому це так важливо? Тому що при виборах незнайомої людини вас можуть обманути – і ви проголосуєте не за реальну особистість, а за створений піарщиками фантом. Якщо ви не здійснювали з кандидатом спільну діяльність, ви неспроможні оцінити його ділові якості. Причому йдеться саме про продуктивну діяльність. Наприклад, людина, з якою приємно відпочити і посміятися, може привести спільноту до краху.

За такого підходу стає очевидним, що періодичний виборчий психоз спричинений не поганими виборцями, а поганою виборчою системою. Виборцям  штучно створюють ситуацію, яка суперечить людській природі і здоровому глузду: їх примушують вибирати з того, чого вони не знають. Звідси суцільні стреси, конфлікти, розділення суспільства.

Як вирішити цю проблему?

Ідеальне вирішення полягає у створенні багатоступеневої системи, коли люди обирають кращих у своїх громадах, тобто спільнотах персонально знайомих людей. Громади можуть бути будь-якими – територіальними, діловими, духовними. Головне, щоб вони були націлені на досягнення позитивних цілей, адже тоді можна побачити найбільш цілеспрямованих і компетентних. Первинні громади обирають лідерів зі свого середовища. Обрані лідери формують громади другого рівня і обирають з-поміж себе кращих. Так само роблять громади третього рівня і так далі. На кожному рівні усі знають один одного в реальних справах.

За таких умов все населення реально займається політикою, тобто діяльністю, спрямованою на узгодження багатьох інтересів (слово «політика» означає «багато інтересів»). Якщо низова громада переобирає лідера, то це змінює склад громади вищого рівня. Відтак знизу догори котяться хвилі переобрання. Весь народ являє собою динамічну багаторівневу систему громад. Такий народ і називається нацією – структурованою і самокерованою спільнотою, що усвідомлює себе політичною одиницею, суверенним гравцем.

Така форма державного правління називається Республіка, тобто «суспільна справа». В українській традиції вона називалася Сокупія (Скупія, Скіфія, Скуфь), тобто «зібрання», «купа». Правова система, яка забезпечувала діяльність Сокупії, називалась Копним правом, або Купним правом. Відтак перехід до багаторівневої виборчої системи є поверненням до перевіреної віками традиції народного самоуправління – на вищому рівні еволюційної спіралі.

Проте для такого «великого повернення» до людської природи, традиції і здорового глузду необхідна цілеспрямована політична робота протягом тривалого часу. Натомість необхідність вдосконалення існуючої виборчої системи є нагальною. Вибори 2019 року показали, що виборче законодавство держави влаштоване так, що може знищити саму державу. Загроза зростає з розвитком нових технологій комунікацій і впливу на людську свідомість. Відтак чергові вибори можуть перетворитися на акт колективного самогубства, установлення тиранії або потрапляння в рабську залежність від іншої держави.

Тому нинішня або наступна Верховна Рада повинна змінити виборче законодавство в напрямку поліпшення компетентності електорату. Як це зробити? Крок за кроком, поступово.  

Крок 1: Електронне голосування

Сенс першого кроку полягає в тому, щоб максимально полегшити громадянам акт волевиявлення і захистити від фальсифікацій. Голосування відбувається дистанційно, а кожний виборець завжди може переглянути історію своїх голосувань і переконатися, що його голос дістався саме його обранцю.

Як забезпечити ідентифікацію виборців і захистити голосування від хакерського зламу? Так, як це робиться в системах інтернет-банкінгів, наприклад «Приват24». Понад те, сервіс «Голосування» можна вмонтувати в особистий кабінет клієнта банку. Наприклад, людина авторизується в своєму інтернет-банкінгу, серед списку звичних послуг знаходить меню «Голосувати» і здійснює свій вибір так, наче робить переказ.  

Що це дає?

  • Голосування здійснюється з комп’ютера чи смартфона.
  • Разом з голосуванням можна підтримати грошима свого обранця чи партію.
  • Можна переглянути архів попередніх голосувань.
  • Використовується надійна система ідентифікації і захисту, давно відпрацьована банками.

Хто в цьому зацікавлений?

1. Зацікавлені виборці, оскільки можуть голосувати дистанційно, контролювати свій вибір, а також легко підтримувати грошима своїх політиків.

2. Зацікавлені політики і політичні партії, оскільки можуть легко і цілком легально отримати підтримку від прихильників. Це відкриває перспективи для неолігархічних проектів.

3. Зацікавлені банки, оскільки отримують нових клієнтів і збільшення фінансової активності вже існуючих.

4. Зацікавлена держава, оскільки результати голосування визначаються швидко і надійно,  різко зменшуються бюджетні витрати на вибори, а населення заохочується до глибшого переходу на безготівкову систему розрахунків.  Збільшується довіра до держави, зменшується виборчий психоз. 

Крок 2: Обирає той, хто наповнює державну скарбницю

З економічної точки зору сенс виборів полягає в обранні людей, які розпоряджаються спільними грошима. Відтак обирає той, хто дає гроші. Звідси випливає, що право голосу мають лише ті, які мають позитивний баланс внесків у бюджет. Натомість ті категорії виборців, якій більше отримують від держави, ніж дають, отримують право дорадчого голосу. Категорії громадян з дорадчим голосом визначаються законом про вибори, ухваленим Верховною Радою.  

Крок 3: Обирають люди, які досягли зрілості

Як ми вже говорили, політика – це узгодження багатьох інтересів. Для виконання цієї складної функції потрібні не лише знання, а й життєвий досвід і зріле мислення. Згідно з прадавньою традицією і даними сучасної науки, людина досягає зрілості лише після 30 років. Понад те, до 30 років людей зазвичай взагалі не цікавить політика. Водночас молодь, з причини природної довірливості і недостатнього життєвого досвіду, найбільш вразлива щодо прямого обману і маніпуляцій. Відтак для підвищення якості загальнодержавних виборів доцільно підняти вікову планку від 18 до 30 років.

З чого почати?

Запропоновані заходи дозволяють суттєво підвищити якість електорату, відтак підвищити ефективність державного управління. Ці заходи не потребують багато часу, а витрати на їх запровадження окупляться найближчими виборами. 

З чого почати? Можна піти шляхом Естонії, де поряд з електронним голосуванням існує традиційна система. Хто бажає таємного голосування – той голосує паперовим бюлетенем у кабінці, всі інші заходять у свій «Приват-24» чи «Ощад 24/7», підтримують своїх політиків грошима і спокійні, що їхній голос зарахували саме їхньому обранцю.

Зрозуміло, що це лише компроміс, адже реально ефективні вибори можуть відбуватися тільки у громадах персонально знайомих людей, що мають досвід спільної продуктивної діяльності. Проте втілення запропонованих заходів створює умови для плавного переходу до природовідповідної виборчої системи.   

Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.
Наші інтереси: 

Вдосконалюємо існуючу систему, творимо нову. 

Гравець: 
Ігор Каганець
 
Форум Підтримати сайт Довідка