Викриті папери ЄС свідчать про змову Брюсселя та приховування зловживань «Газпрому»

Найдовше в історії ЕС розслідування показало, як контрольований Кремлем енергетичний гігант «Газпром» використовував свою надмірну владу для тиску на слабкі держави у східній Европі, а також для розділу єдиного енергетичного ринку ЕС за допомогою примусової цінової політики. 

У доповіді припускається, що Німеччина вдовольнялася полюбовними угодами з «Газпромом», отримуючи відчутну перевагу у цінах на газ та витратах порівняно з іншими країнами ЕС, та залишаючи «прифронтових» членів ЕС на поталу московському кулаку. 

Сотні сторінок доповіді Еврокомісії малюють унікальну картину поведінки цього хижака, з «Газпромом» у ролі потужної десниці московської зовнішньої політики. Болгарія розглядалася майже як колонія, а Польщу було змушено платити космічні ціни за імпортовані потоки газу зі Сибіру. 

Прихована пачка файлів, яка опинилася в руках европарламентарів (завдяки порушенню правил конфіденційності, що буває рідко) стала справжньою політичною бомбою та вкрай збентежила Директорат Еврокомісії з питань конкуренції. Документи свідчать про те, що Брюссель знає повну правду та, незважаючи на це, вмиває руки, готуючись досягти зручного для себе порозуміння з Москвою, зневажаючи основні принципи европейського закону. 

«Це велика справа. Документи показують, що це систематичне зловживання домінантною позицією і те, що це чітко зроблено з політичною метою» - сказав професор Алан Райлі, експерт з питань енергетичного закону при Атлантичній раді США. 

«Газпром» розколював европейський енергетичний ринок на кожному кроці. А зараз Еврокомісія роздумує чи варто укладати угоду, яка розцінює східноевропейців так ніби вони і не є членами ЕС взагалі» - додав Алан Райлі. 

Політичний контекст взагалі є вибуховим. Адже еврокомісар з питань конкуренції, Марґрете Вестаґер, проводила агресивну і досить суперечливу кампанію проти таких американських техкомпаній, як Google чи Apple, відкрито називаючи лідерів Кремнієвої долини загрозою европейській демократії.

Критики кажуть, що подвійні стандарти щодо Газпрому доводять, що Еврокомісія піддалася «нормативному захопленню» чи іншим формам тиску, ставши ідеологічно неврівноваженою. 

Ключова доповідь під назвою «Виклад основних цілей» — це конфіденційне обвинувачення Директорату з питань конкуренції. ЇЇ було написано ще в 2015 році після чотирьох років розслідування, та найбільш приголомшливих “рейдів на світанку”, які коли-небудь проводила елітна спецгрупа Еврокомісії.

В ній вказано, що «Газпром» порушував багато законів ЕС і мав «агресивну поведінку», диктуючи «несправедливі ціни» та використовуючи свою «домінантну позицію». Еврокомісія вимагала штрафів у розмірі 30% від відповідних продаж або ж 10% від повного товарообміну. «Еврокомісія вважає, що правопорушення були навмисними. «Газпрому» повністю відомо про незаконну природу принаймні кількох погоджених чи непогоджених заходів» - говориться у доповіді.

Розслідування показало, що «Газпром» вимагав від Польщі $350 за тисячу кубометрів газу, порівняно з $200, які давала Німеччина за віддаленіші поставки з Ямалу, де ціна логічно мала би бути вищою. Цілком зрозумілою є причина такої політики — покарати Польщу за відмову поступитися контролем Московії у цьому секторі інфраструктури.

Привілейовані ціни, які має Німеччина, дають змогу зрозуміти, чому саме Німеччина була головним поборником інтересів «Газпрому» в Брюсселі, незважаючи на кремлівські атаки на західні демократії.

Доповідь викриває пусте риторичне й моральне позерство Евросоюзу і ризикує розростися у найбільший скандал у Брюсселі. Польські політики кажуть, що Німеччина використала свій надмірний вплив на европейські інституції для того, аби звести до нуля всі результати розслідування та довести все до дружнього врегулювання проблеми з «Газпромом», що зберігає статус кво.

«Що нам сказали, так це те, що Еврокомісія прагне дружнього врегулювання проблеми і вже вирішила завершити цю справу. Це справжня зрада, а Польща є однією з жертв, і далеко не єдиною» - сказав чільний польський евродепутат та колишній міністр Польщі, Яцек Саріуш-Вольський. 

«Ці матеріали показують, що поза всяким сумнівом, «Газпром» посягав на европейські закони роками, а Еврокомісія збирається фактично виправдати все це. Вони роблять це у контексті тихої війни з Московією. Все це заради корисливих цілей» - сказав він.

На час розслідування Московія мала монополію на території колишнього регіону Варшавського договору, забезпечуючи більше двох третин потрібного обсягу природного газу цілій низці країн. Це три групи газопроводів, які забезпечують 64% усього імпорту европейського газу. З появою зрідженого природнього газу та спорудженням LNG-терміналів у Польщі та Литві ця залежність трохи зменшилася, але глобальні проблеми залишаються.

Хоча 271-сторінковий документ безжально відкоректовано, основна думка є зрозумілою:

1. «Газпром» сповідував стратегію ринкової сегментації країн центральної і східної Европи шляхом контрактних територіальних заборон та подібних заходів;
2. «Газпром» запобігав внутрішньо-европейській конкуренції, перешкоджаючи своїм контрактним партнерам перепродавати газ «Газпрому» іншим країнам;
3. Метою політики ринкової сегментації «Газпрому» є збереження існування різних цін на газ серед країн ЕС та можливості виставляти вищі ціни.

«Газпром» контролює вимірювальні прилади та пункти зберігання, а також нав'язує свої умови для зупинки «реверсивного потоку» газу зі Заходу на Схід, залишаючи слабші держави на поталу кремлівському тиску. «Контракти принципово забороняють перепродаж газу іншим країнам» - сказано у доповіді.

«Газпром» активно завадив Польщі отримати нагальні обсяги газу від західних оптовиків під час гострої газової кризи в 2009 році.

Болгарія взагалі є ізольованою, бо вона не має зв'язків зі сусідніми газовими мережами. У документі сказано, що ця країна стала жертвою «нечуваного знущання». Державний болгарський енергетичний холдинг BEH «просто не мав іншого вибору, окрім як погодитися з тими нечесними умовами торгівлі, які йому нав'язали». Більшість подробиць було викреслено з доповіді, але також у ній присутні й звинувачення у відкритих погрозах та шантажі у східноєвропейські пресі.

Евросоюз визнає, що обіцянки «Газпрому» мало змінюються, але все одно прагне укласти угоду, жертвуючи східно-европейськими країнами. 

В країнах Балтії ціни на газ свавільно різняться від країни до країни, що свідчить про відповідні винагороди чи покарання за відповідну зміну політику їхніх урядів щодо Московії. Передбачувані порушення є прямим посяганням і на дух і на закони інтегрованого ринку Европи.

«Газпром» трохи модифікував свою політику, але багато її аспектів залишаються незмінними. «Незважаючи на чисельні запити з боку клієнтів «Газпрому» щодо ліквідації його заборон, «Газпром» не погоджувався або просто ігнорував такі запити» - йдеться у доповіді.

Один з опублікованих документів розкриває погляд Еврокомісії на пропозицію врегулювання ситуації, яку представив «Газпром». У документі йдеться, що пропозиція «Газпрому» дасть змогу цій компанії «продовжувати свою цінову політику», і що таке вирішення не запобігатиме іншим порушенням.

Еврокомісія визнає, що прийняття такої пропозиції Евросоюзом «розцінять як поразку у виконанні законів ЕС». Але все ж скидається на те, що саме таке вирішення планувалося до цього тижня. Зараз же Еврокомісія може буде змушеною дотримуватись жорсткішої лінії поведінки.

Цей скандал в якомусь сенсі є політичним еквівалентом до дизельної афери в авто-індустрії та ставить незручні питання щодо надійності німецької політичної системи. Ця сага розгнівила польський уряд, який зараз стикається з критикою своєї судової системи з боку ЕС, і який звинувачує Берлін і Брюссель у вибірковості моральних принципів.

Соціал-демократи у німецькій коаліції є близькими друзями Москви і підтримують проект газогону Nord Stream 2, яким володіє та контролює «Газпром». Колишній канцлер, Ґергард Шредер є членом ради директорів проекту, і отримує від Кремля свій заробіток. Все керівництво Nord Stream 2 приперчено колишніми офіцерами КГБ та Штазі.

Новий газогін все більше концентрує міць «Газпрому» і його вплив, замінюючи газовий потік через газогін «Дружба» який йде через Україну та слугуючи тим самим ключовій меті кремлівської геостратегії. Опублікована доповідь Еврокомісії припускає, що це точно не в інтересах усіх країн ЕС і точно не співпадає з енергетичними цілями ЕС.

У будь-якому випадку, зараз проект є під ризиком. Голова «Газпрому», Алєксєй Міллєр, попав під недавні драконівські санкції Вашинґтону. Важко уявити, як Shell, Engie та інші фірми проекту NordStream 2, будуть ризикувати розвиваючи проект, який є під такою величезною політичною та юридичною загрозою.