Наші західні гібридні друзі тиснуть на нас з метою схилити до прийняття "Мінського миру". Чи можемо ми на це йти? Звісно – ні! Чи має Порошенко сказати тверде "ні" нашим гібридним друзям? Звісно – так! Але ми знаємо, що він боїться образити друзів, навіть, якщо вони гібридні. Він просто лякливий і надто дипломатичний у відносинах з гібридними друзями.
Так вважає відомий український експерт у сфері енергетики Михайло Гончар, про що й написав на Фейсбук:
"Що можна було б зробити? Головним двигуном російської агресії є нафтогазовий експорт. Його потрібно зупинити. Секретар РНБО мав би зініціювати проведення засідання РНБО, яке в підсумку мало би рекомендувати президенту висунути зустрічну умову гібридним друзям. Суть її проста. Поступки з українського боку можуть бути розглянуті тільки у випадку, якщо Захід введе енергетичне ембарго проти Росії, тобто відмовиться від імпорту російських енергоносіїв, заміщаючи їх енергетичними ресурсами з інших джерел. Також відключення Росії від системи міжнародних розрахунків SWIFT.
Нагоду для пожорстчення санкцій дала сама Росія своїми діями в Алеппо, виходом з «плутонієвої угоди», втручанням у виборчу кампанію в США, втручанням в лівійські справи, погрозами збивати американські ракети над Сирією, з’ясуванням нових подробиць щодо МН17 тощо.
Тому, якби там комусь (типу швайнмаєрів, оландів чи інших шрьодерів) не хотілось би пом’якшення чи зняття санкцій, але доведеться робити інше.
До речі, лузери-політики Заходу, такі як обама з прислугою-нездарами типу кері чи нуланд у США або оланди зі штайнмаєрами в Європі, час яких добігає кінця, тиснуть не тільки на Україну. А тиснуть і на Азербайджан, і на Вірменію – по Карабаху, на Молдову – з тим, щоб вона по суті визнала Придністров’я. Цим лузерам потрібна якась сіюхвилинна перемога, щоб на позитивному акорді завершити свою політичну кар’єру.
Тому, порада керівництву України може бути одна і дуже коротка, з одного слова – ігнорувати! Ігнорувати тиск Заходу, проводжаючи означених лідерів діалогом (в притаманному їм стилі) на пенсію ( а точніше на звалище історії) й зустрічно вимагати адекватних дій Заходу – тотального нафтового ембарго проти Росії".
Наші інтереси:
Росія має в Європі своїх агентів впливу. Українські високопосадовці також на гачку у ФСБ (КГБ). Україні потрібно робити несподівані дипломатичні кроки, на які нинішнє керівництво, на жаль, не здатно.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Ми маємо ігнорувати "гібридних друзів"
Світ:
Наші західні гібридні друзі тиснуть на нас з метою схилити до прийняття "Мінського миру". Чи можемо ми на це йти? Звісно – ні! Чи має Порошенко сказати тверде "ні" нашим гібридним друзям? Звісно – так! Але ми знаємо, що він боїться образити друзів, навіть, якщо вони гібридні. Він просто лякливий і надто дипломатичний у відносинах з гібридними друзями.
14120303r.jpg
Так вважає відомий український експерт у сфері енергетики Михайло Гончар, про що й написав на Фейсбук:
"Що можна було б зробити? Головним двигуном російської агресії є нафтогазовий експорт. Його потрібно зупинити. Секретар РНБО мав би зініціювати проведення засідання РНБО, яке в підсумку мало би рекомендувати президенту висунути зустрічну умову гібридним друзям. Суть її проста. Поступки з українського боку можуть бути розглянуті тільки у випадку, якщо Захід введе енергетичне ембарго проти Росії, тобто відмовиться від імпорту російських енергоносіїв, заміщаючи їх енергетичними ресурсами з інших джерел. Також відключення Росії від системи міжнародних розрахунків SWIFT.
Нагоду для пожорстчення санкцій дала сама Росія своїми діями в Алеппо, виходом з «плутонієвої угоди», втручанням у виборчу кампанію в США, втручанням в лівійські справи, погрозами збивати американські ракети над Сирією, з’ясуванням нових подробиць щодо МН17 тощо.
Тому, якби там комусь (типу швайнмаєрів, оландів чи інших шрьодерів) не хотілось би пом’якшення чи зняття санкцій, але доведеться робити інше.
До речі, лузери-політики Заходу, такі як обама з прислугою-нездарами типу кері чи нуланд у США або оланди зі штайнмаєрами в Європі, час яких добігає кінця, тиснуть не тільки на Україну. А тиснуть і на Азербайджан, і на Вірменію – по Карабаху, на Молдову – з тим, щоб вона по суті визнала Придністров’я. Цим лузерам потрібна якась сіюхвилинна перемога, щоб на позитивному акорді завершити свою політичну кар’єру.
Тому, порада керівництву України може бути одна і дуже коротка, з одного слова – ігнорувати! Ігнорувати тиск Заходу, проводжаючи означених лідерів діалогом (в притаманному їм стилі) на пенсію ( а точніше на звалище історії) й зустрічно вимагати адекватних дій Заходу – тотального нафтового ембарго проти Росії".
Росія має в Європі своїх агентів впливу. Українські високопосадовці також на гачку у ФСБ (КГБ). Україні потрібно робити несподівані дипломатичні кроки, на які нинішнє керівництво, на жаль, не здатно.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта