Шпигуни, розвідники і найманці: радянський КДБ нікуди не зник

Так називається стаття Люка Хардінга, опублікована на сайті британської газети The Guardian. Автор зазначає, що Владімір Путін ніколи не був особливо видатним шпигуном. У 1980-і роки КДБ направив його не в одну з чудових західних столиць, а в провінційне місто в Східній Німеччині. Саме тут, в Дрездені, він пережив розпад Радянського Союзу. Ця подія його розгнівала. 

Протягом короткого часу, в 90-і роки, КДБ, який перейменували у ФСБ (Федеральна служба безпеки), був непопулярний. Але, коли Путін став президентом у 2000 році, він перетворив Росію в гігантську шпигунську країну. Він знову почав використовувати техніки шпигунства часів холодної війни, про які він вперше дізнався в молодості, коли проходив підготовку у Вищій школі КДБ в Ленінграді. Хоча насправді не можна сказати, що ці техніки колись переставали використовуватися.

Шпигуни ФСБ - параноїки, змовники і великі ксенофоби. Вони вважають себе прямими спадкоємцями ЧК, таємної поліції Леніна, яка наводила на всіх жах. Вони одержимі, як і в часи холодної війни, пошуком «ворогів» Росії і перемогою над ними. Деякі з цих так званих «ворогів» - іноземці, але є вороги і серед співвітчизників.

У 70-і роки КДБ використовував безліч вивертів під час своєї роботи. Як правило, вони підслуховували західних дипломатів, дошкуляли британським і американським журналістам (різати шини їхніх автомобілів було улюбленим для них заняттям), а також вдиралися до них додому і розставляли «жучки», щоб їх прослуховувати. Писати про радянських дисидентів або про еміграцію євреїв означало накликати на себе біду.

"Коли я приїхав до Москви у 2007 р в якості кореспондента The Guardian, - продовжує свою розповідь Люк Хардінг, - я з подивом виявив, що подібні старі практики КДБ знову використовувалися. З причин, які досі залишаються для мене загадкою, к ФСБ вирішили, що я був одним з їхніх ворогів. Безперспективні молоді люди в чорних шкіряних куртках переслідували мене на холодних московських вулицях. На цей раз було заборонено писати про гроші Путіна, про корупцію на найвищому рівні в Кремлі і про жорстоку війну на Північному Кавказі.

Окрім демонстративного стеження - швидше в стилі інспектора Клузо, ніж Джона ле Карре - шпигуни Путіна дали ясно зрозуміти, що вони прослуховували мій телефон. Наприклад, вони відключали телефон кожного разу, коли я хотів пожартувати про Російського президента. Як у всіх деспотів, у Путіна немає почуття гумору (хоча він й може дати дотепну відповідь)".

ФСБ відродило ще одну стару тактику КДБ / Міністерства держбезпеки НДР - те, що роздратований американський посол в Москві називає «вторгненням в дім».

"Протягом майже чотирьох років агенти ФСБ часто вривалися в московську квартиру, де я жив зі своєю дружиною і двома маленькими дітьми. Вони залишали якісь безглузді докази, щоб показати, що вони там були. Це могли бути відкриті вікна, відрізані дроти опалювальної системи. Вони могли видалити сімейні фотографії на ноутбуці, але найсмішніше - вони залишали підручник по сексу російською мовою біля мого ліжка, - розповідає Хардінг у статті. - Британське посольство ввічливо порадило нам поставити в квартирі пристрої для прослуховування. Вони практично нічого не могли з цим зробити, як вони нам сказали".

Такі ж низькоякісні психологічні методи використовуються відносно британських і американських дипломатів у Москві, а також проти російських співробітників посольств, опозиційних активістів та багатьох інших.

"У 2011 р мене вигнали з Москви. Це була ще одна тактика, яку, починаючи з 1920-х років, постійно використовували в Радянському Союзі, коли потрібно було позбутися настирливих західних кореспондентів, які набридали державі або намагалися ухилитися від цензури. Проте, найбільшу лють у агентів ФСБ викликають не іноземці, а росіяни, яких вони вважають «п'ятою колоною» і зрадниками. У 2006 р імовірно каральний загін КДБ вбив російського дисидента Олександра Литвиненка в Лондоні. У його чай додали радіоактивний полоній-210. Він помер в агонії три тижні потому. Британський уряд вважає, що тільки Російська державна служба могла роздобути полоній, рідкісний і нестабільний ізотоп. Суперечка з приводу смерті Литвиненка привів Лондон і Москву до протистояння, дуже схожому на холодну війну, коли обидві країни висилали дипломатів. Коли в 2010 році стався витік дипломатичних телеграм США, виявилося, що Британський уряд глибоко стурбований кількістю російських шпигунів - офіційних і неофіційних - які зараз базуються в Лондоні".

Поки Захід переймався трагедією 11 вересня, Аль-Каїдою і Близьким Сходом, Путін тишком-нишком збільшував кількість російських агентів, що працюють за кордоном. Серед них була Анна Чапман, привабливий агент Російської розвідки, яка діяла у США і яку розкрили, а пізніше замінили. Служба зовнішньої розвідки Росії уважно стежить за тими, кого вигнали з Росії і хто зараз живе у Лондоні. СВР також намагається впливати на британських політиків, зазначає Хардінг.

Деякі спостерігачі були вкрай здивовані анексією Росією Криму та її таємним вторгненням в східну Україну. Насправді, «зелені чоловічки» - таємні російські солдати, які захопили Крим - діяли точно за сценарієм КДБ.

Дії Путіна в Україні чітко відповідають класичної доктрині КДБ, відомої як «активні заходи». Сюди входить дезінформація, пропаганда, політичні репресії та підривна діяльність. Головна мета, як тоді, так і зараз, - послабити Захід, викликати розбіжності між державами-членами НАТО і підірвати авторитет США в очах світової спільноти, особливо, в країнах, що розвиваються.

У наш час російська пропаганда поширюється за допомогою англомовного каналу Russia Today та армії кремлівських тролів, які працюють в інтернеті, розміщуючи коментарі на сайтах західних газет, у тому числі на сайті the Guardian. Постановочні принади сучасні, але мислення залишилося радянським. Кремль повністю контролює російське телебачення; один з уроків, який потрібно винести з української кризи, - пропаганда, як і в радянські часи, все ще дуже ефективна.

Однак, є кілька відмінностей. У СРСР КДБ знаходилося під безпосереднім контролем Комуністичної партії. Комітет підпорядковувався Політбюро. А ось ФСБ зараз нікому не підпорядковується; її агенти працюють абсолютно безкарно за своїми власними таємним правилам. ФСБ перетворилася на наймогутнішу організацію, яка нікому не підпорядковується в Росії.

Напередодні вступу на посаду Президента у 2000 році Путін - у той час глава ФСБ - виступив з промовою перед своїми колегами: «Група оперативників ФСБ, яка під прикриттям працює в уряді Російської Федерації, успішно виконує своє завдання». Як і в більшості «жартів» Путіна, в цьому - була велика частка правди.

Гравець: 
Олена Каганець
434

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка