Попередня стаття:

Вість про Закон Ріти – чистоти Духа і Крові

Група крові – це ознака, що визначає генотип народу. До навали іноземців після хрещення, більшість люду Русі була носіями 0 або І групи крові. У європейців на той час була переважно ІІ група крові. У жителів Сходу – ІІІ, у негрів і житів – ІV група. Ті, хто має І групу – завжди лідери, вони самовпевнені, сильні і наполегливі, завжди намагаються досягти поставленої мети. Однак у них буває самозакоханість та гордовитість. Люди ІІ групи крові, навпаки, чудово себе почувають на других посадах, головне щоб поряд були однодумці. Полюбляють душевний та побутовий комфорт, ненавидять конфлікти. Мають романтичну натуру, інколи бувають впертими і дратівними. Ті, у кого ІІІ група крові, намагаються жити для себе, незалежність – це їх кредо. З людьми ІV групи крові легко співіснувати, вони доброзичливі і спокійні. Суттєвий недолік – вони хитрі, брехливі, боягузливі, підступні, нерішучі і бояться всього нового. Разом з групою крові в спадщину передається не тільки характер, але й спадкові хвороби. Генетичні хвороби підпорядковуються «принципу вирви» чим більше з покоління в покоління вони передаються, тим тяжчі і невиліковніші вони стають. Хворі діти, отримують від батьків гнилу кров, а виростаючи, породжують ще кволіших нащадків.

Тварі (не одухотворені) і їх нащадки володіють в основному ІV (найслабкішою) групою крові. Вони чудово розуміють цінність І групи і тому намагаються приховати правду про значення крові, щоб перекачувати життєдайну кров собі. Тварі також старанно приховують і те, що у людини, що порушує Закони Всевишнього, змінюється група крові від І до ІV, а у людини, що веде праведне життя, кров змінюється в кращий бік – від ІV до І групи.

/За О.В. Трехлєбовим/

Надруковано: Вустинська книга вістей Духовного творення Руси-України ст. 35