Реінкарнація і принцип економії енергії

У Всесвіті існує фундаментальний принцип: з можливих сценаріїв розвитку здійснюється той, що вимагає для своєї реалізації мінімуму енергії. Наприклад, камінь прагне падати вертикально, а річка текти там, де найнижче.

Так само, з множини рівноцінних варіантів людина вибирає легшу роботу, а на базарі купляє дешевші продукти. Або, зайшовши в магазин готового одягу з однаковою ціною, вона вибирає одяг свого розміру – бо це зручніше, адже економить її енергетичні витрати. Якщо ж куплений одяг десь не підходить, то людина намагається його припасувати під себе – щось підкоротити чи перешити гудзики.

Іншими словами, людина вибирає те, що для неї найближче, найзручніше, найзрозуміліше, найприродніше. Людина найлегше робить роботу, яка відповідає її характеру. Їй найзручніше жити в середовищі, що найбільше відповідає її природі: расовим особливостям, культурі, фізичному здоров’ю, освіті, естетичним уявленням тощо.

Інша справа, що обирати доводиться не з того що хочеться, а з того що є. Уявіть собі, що група студентів закінчила навчальний заклад і вибирає майбутню роботу з запропонованого списку. Кожен випускник має рейтинг успішності навчання. Спочатку роблять свій вибір найуспішніші, а інші почергово вибирають з того, що залишилося.

При цьому в кожного випускника своє уявлення про найвигіднішу роботу. Найвища зарплата не є абсолютним критерієм, адже деякі роботи є занадто складними, можуть перевищувати розумові чи фізичні можливості. Визначальним є принцип економії енергії, тому зазвичай вибирається щось простіше, але «рідніше».

Дещо подібне відбувається при втіленні духовної сутності у фізичному тілі. Вибір для втілення обмежений, а сам процес входження духу в грубу матерію вимагає певних енергозатрат. Принцип економії досягається тим, що втілення духу відбувається у фізичні оболонки, які є для цього духу найбільш близькі, споріднені, природовідповідні. Подібне притягується до подібного.

Кому Вниз: Білі демони

Якщо фізичне тіло розглядати як «одяг для духу», то кожна духовна сутність прагне знайти одяг «свого розміру». Це також нагадує людину, що намагається придбати такий комп’ютер, з яким їй найлегше досягати своїх цілей. Комусь достатньо й найпростішої моделі, а комусь просто необхідно мати супермашину: інакше поставлені цілі не будуть досягнуті, а життя вважатиметься змарнованим.

Як це виглядає на практиці?

На основі дослідження спогадів людей про попередні життя встановлено, що втілення зазвичай відбуваються в середовищі свого роду, свого народу, своєї раси, на своїй землі. Тобто якщо чоловік і жінка зачали дитину, то новостворене тіло найбільше притягує предків саме цього чоловіка та цієї жінки. Тож не випадково, що характер дитини часто нагадує характер якогось діда чи прадіда. З цієї причини прийнято дітям давати імена предків, адже саме предки мають найвищий шанс втілитися в тіло свого внука чи правнука.

Рідних духовних сутностей притягує не тільки рідний генокод, але й рідна мова, сімейні традиції, реліквії, перекази, пісні, пам’ять про предків та їхні діяння, любов до них і пошана.

Духовні сутності предків зацікавлені втілитися у своєму середовищі, бо воно для них найкомфортніше. Так само батьки зацікавлені, щоби в їхню дитину втілилась рідна духовна сутність, бо з нею найлегше, найприємніше, найпродуктивніше. Якщо ж хтось з предків виявився негідником, то, щоб його не притягнути, про нього воліють навіть не згадувати. Пам’ятати і вшановувати треба тільки праведників, героїв і святих – тоді ми їх притягнемо до себе. Звідси відома практична настанова: «Про мертвих або добре, або нічого».

Але це у випадку, якщо відбулось правильне зачаття і батьки перебувають на достатньому рівні духовного і психофізичного розвитку. Втілення свого предка може не відбутися, якщо батьки деградували, неправильно зачали дитину (в нетверезому стані, з негативними емоціями), мають генетичну несумісність тощо.

Кому Вниз: Шива

Зі всього сказаного випливає, що коли приходить час земного втілення, то духовна сутність втілюється в зародок, з яким простежується найбільша подібність. Якщо ж немає прийнятного варіанту в середовищі свого роду, то шукається можливість серед свого етносу і своєї раси – щоб було виконано принцип економії енергії.

Чим розвиненіші духовні сутності, тим кращих умов вони потребують для свого втілення, передусім якісного генокоду батьків та спроможності сім’ї дати новій дитині добре виховання. Тож для того, щоб мати світлих дітей, батьки самі повинні перебувати у світлі: тримати в чистоті свої душі й тіла, розвиватися, жити в гармонії.

З другого боку, дотримуючись чистоти і рідного звичаю, батьки убезпечують себе від втілення у своєму середовищі низьких, темних, брудних, зіпсованих духовних сутностей. Темна сутність ніколи не прийде до світлих батьків, подібно як радіоприймач високочастотних хвиль ніколи не зможе приймати передачі на низьких частотах.

При правильному підході до створення сім’ї, в однорасових батьків завжди народжуються генетично кращі діти, адже з кожної відповідної пари батьківських хромосом дитина отримує той генетичний комплекс, який є сильнішим, життєспроможнішим, досконалішим. А оскільки генофонд роду постійно вдосконалюється, то й духовні сутні змушені підтягуватися до нього – це той випадок, коли форма підтягує до себе сутність. У такий спосіб відбувається триєдина еволюція людини – духовна, психічна і фізична.

Це нагадує еволюцію комп’ютерної техніки: досконаліше програмне забезпечення вимагає досконалішого «заліза». З другого боку, розвиток апаратної частини заохочує розвиток програмного наповнення, яке виступає в ролі аналога душі (психіки) комп’ютера. А це, у свою чергу, вимагає вищого розвитку користувача-програміста, якого умовно можна назвати «духом комп’ютера», адже тільки він є носієм волі й керує всією системою.

Такого роду еволюція (від лат. evolutio – розвиток, розгортання) відповідає законам Всесвіту і задумам його Творця. Сукупність цих законів, принципів і правил позначається словом ПРАВ. Відповідно, життєва стратегія, орієнтована на перебування в еволюційному потоці, постійне вдосконалення і співтворчість, називається ПРАВИМ ШЛЯХОМ. Ті, що йдуть ним, є співтворцями Бога-Отця, тому називаються «дітьми Божими».

Еволюція – це головна теза існування Всесвіту. Для повнішого і глибшого її розгортання потрібна антитеза, яка створює необхідний опір. Тому водночас з еволюційною стратегією триєдиного вдосконалення, у Всесвіті існує антитеза – антиеволюційний, або ЛІВИЙ ШЛЯХ. У давнину колективний ворог еволюції позначався словом «сатана», що арамейською мовою означає «противник». Відповідно, ті, що йдуть лівим шляхом, в Добрій Новині (Євангелії) називаються «дітьми диявола». Це низькі, темні, брудні духовні сутності, з обмеженою свідомістю, тому зазвичай вони самі не розуміють що творять.

Функція «дітей диявола» полягає в тому, щоб чинити опір еволюції, намагаючись взагалі її зупинити і ліквідувати, що в кінцевому підсумку означало б знищення людського роду. Натомість завдання «дітей Божих» полягає в тому, щоб подолати опір «дітей диявола» і розчистити шлях для успішнішого, гармонійнішого і радіснішого розгортання Божественної еволюції людини-співтворця.

«Діти Божі» сприяють еволюції людського роду – це їх головний ідентифікатор. Вони можуть бути красивими і не дуже, довгоногими і коротконогими, розумними і простакуватими, здоровими і каліками. Важливо, що вони бажають працювати над собою і бути співробітниками Творця Всесвіту.

Зазвичай діти Божі втілюються в гармонійних фізичних оболонках, тому що подібне притягується до подібного – і це відповідає принципу економії енергії. Тільки в рідкісних випадках це правило порушується, тобто втілення розвинених духовних сутностей в невідповідних тілах є винятком із загального правила. Найчастіше «діти Божі» стають хворими і каліками не з причини генетичних дефектів, а внаслідок зовнішнього руйнівного втручання, передусім вакцинацій і родових травм. Якщо ж «діти Божі» втілюються з відверто дефектним генокодом, то роблять це для того, щоб видалити негативні гени з колективного генофонду і подальшого обігу.

Якщо продовжувати комп’ютерні аналогії, то гарні програмісти зазвичай працюють на гарних машинах. Хоча бувають випадки, що хтось «зі спортивного інтересу» бере щось стареньке і демонструє на ньому чудеса людської винахідливості. Проте це екзотика, що зустрічається доволі рідко.

З усього цього напрошується висновок: чим більше на Земній кулі носіїв якісного, здорового генотипу, тим більші можливостей для втілення високих, світлих духовних сутностей. Відповідно, чим менше носіїв низькоякісного генотипу, тим важче втілюватися низьким, злим, темним духовним сутностям.

Природний еволюційний процес рухається в напрямку поліпшення можливостей втілення для «дітей Божих» і погіршення для «дітей диявола» – хоча б тому що вони слабкіші духовно, психічно і фізично, а тому менш конкурентоспроможні і менш плодючі. Проте антитеза бореться за своє існування. Для того, щоб конкурувати з «дітьми Божими», вона використовує антиеволюційний «лівий» шлях». Його сенс полягає в тому, щоб підпсувати генофонд «дітей Божих», опустити його до свого рівня і використати для власних втілень.

Нагадаємо, що за нормальних умов темні духовні сутності не спроможні втілюватися у світлих, чистих, здорових тілах. Щоб скористатися генофондом «дітей Божих», «діти диявола» розбавляють його брудом, знижують частоту його вібрацій до своїх частот і в такий спосіб розширюють свої можливості для втілень. Для позначення свідомого зниження технічного рівня нерідко використовують термін «даунгрейд» (англ. downgrade – опускання на нижчий рівень) – це те, що протилежне «апгрейду» (англ. upgrade – підвищення класу, вдосконалення).

Як «діти диявола» здійснюють даунгрейд? Для цього є тільки один шлях: змішування передового генокоду з генокодом відсталим – адже дитина отримує половину генів від батька, а половину від матері.

Проте тут виникає технічна проблема: як переконати носіїв передового генофонду змішати його з суттєво нижчим? Як зробити, щоб красива людина поєдналася з некрасивою? Для цього активно застосовується кілька нехитрих способів:

1) вакцинації, фальсифіковані продукти харчування, генетично модифіковані організми, отруйні фармацевтичні препарати, інформаційні помиї і залякування засобів масової інформації – все це спрямовано на підрив конкурентоспроможності «дітей Божих»;

2) пропаганда збочених уявлень, що Земля – це нібито місце страждань, а володарем цього світу є диявол і, відповідно, його «діти»;

3) пропаганда того, що «краса не має значення», головне – «щоб душа була добра», плюс різні сльозливі історії про «талановитих потвор»;

4) системні заходи, спрямовані на спотворення уявлень про красу – починаючи з мультиків про «добрих чудовиськ» (всіляких шреків) і закінчуючи модою на лахміття (свідоме псування одягу – це ще один приклад даунгрейду);

5) культ грошей, завдяки якому багаті «діти диявола» можуть поєднуватися з задуреними пропагандою «дітьми Божими»;

6) одруження без кохання, тобто без емоційного резонансу, який є одним з індикаторів генетичної сумісності;

7) розбещення, розтління, сексуальне рабство, порноіндустрія: душевно забруднені та морально зіпсовані люди мають значно менше шансів народити світле і здорове потомство;

8) штучні запліднення і сурогатні матері (тут питання краси чи кохання взагалі не ставиться);

9) пропаганда міжрасових змішувань і вигадок про особливу талановитість міжрасових гібридів (насправді це найчастіші клієнти психлікарень і тюремно-виправних закладів);

10) реклама статевих збочень і психічних відхилень як прийнятної норми (гомосексуалісти – суцільні генії, а дауни – це вже «сонячні діти»), запровадження «інтегрованих» шкільних класів, де здорові діти змушені вчитися з психічно хворими (останні все частіше є невинними жертвами вакцинацій і акушерів);

11) пропаганда «толерантності», тобто терпимості до всього чужого і потворного (від лат. tolerantia – пасивне терпіння, добровільне страждання), натомість здорове відчуття відрази до ненормального і чужого тепер називається «ксенофобією» і «фашизмом»;

12) заперечення реінкарнації і просування брехливих уявлень про те, що людина живе на цьому світі тільки один раз, тож немає сенсу перейматися долею майбутніх поколінь, культури і навколишнього середовища.

Характерним прикладом стратегії генетичного даунгрейду є жіноча мода на відкриті животи. Відомо, що ознакою жіночої краси і, відповідно, якісного генотипу є довгі стрункі ноги. Якщо ж пояс штанів опустити нижче пупа, то візуально ноги виглядають значно коротшими. Масове поширення такої моди дозволяє коротконогим не відрізнятися від довгоногих і користуватися такою ж самою увагою з боку чоловіків. Дивно, як цього не розуміють красиві жінки.

Якісний генофонд народів творився великою працею багатьох поколінь предків, ретельним плеканням звичаю і чистоти подружніх стосунків, підтриманням високої народжуваності, правильним вихованням, напруженою боротьбою за виживання. Тому «діти диявола», що сьогодні свідомо чи несвідомо роблять даунгрейд, паразитують на тому, що вони не створювали і що їм не належить. Їхня «ліва» діяльність перекриває нам нормальний розвиток в палінгенезії-реінкарнації, зводить нанівець нашу сьогоднішню працю і наші досягнення у попередніх втіленнях.

Як подолати паразитичну антитезу? Треба жити своїм розумом, мислити масштабно і не піддаватися на пропаганду «дітей диявола». А паразитам треба дати можливість жити своїм життям – хай паразитують один на одному.

Всесвіт доброзичливий до людини. У ньому є все, щоб людина радісно навчалась, творила і вдосконалювалась. Розкажіть про це вашим дітям і внукам. Домовтеся з ними, щоб під час вашого наступного втілення вони донесли до вас ці знання про реінкарнацію, дітей Божих і даунгрейд. Буде особливо цікаво, коли через 50 чи 100 років вони вам про це розкажуть вашими ж словами. Радіймо!

Кому Вниз: Заповіт Арійській Людині

В тему:
Зоряний мандрівник (Згадай себе!)
Реінкарнація при передчасній смерті
Фізичний світ: душа, плоть, реінкарнація
Пошукова система Всесвіт
Межа толерантності, або що таке tolerastia
Сонячний аеростат, або Як позбутися паразитів
Пророцтво про Третій Гетьманат