Для життєспроможності системи – від малої спільноти до великої нації – потрібна здатність до концентрації зусиль. Це коли всі діють в одному напрямку, заради спільної мети. Така здатність до концентрації досягається духовною та організаційною єдністю системи.

Ці два аспекти єдності посилюють і доповнюють один одного. Наприклад, у духовних громадах домінує духовна єдність, у державних структурах – організаційна. Розвиненість одного аспекту до певної міри компенсує нерозвиненість іншого.

До недавнього часу найефективнішою формою організаційної єдності були централізовані вертикальні структури. Масштабні проекти могли здійснювати тільки великі централізовані державні утворення.

Проте централізація передбачає ухвалення рішення в одному центрі і його реалізацію попри волю інших членів системи, а це суперечить арійському світогляду: «Все, що робиться з власної волі, – добро. Все, що робиться з чужої волі, – зло».

Українська людина дуже гостро реагує на нав’язування їй чужої волі – про це свідчить вся наша історія. Українці не терплять структур, побудованих на примусі, натомість легко об’єднуються в добровільні формування, зокрема військові. Українці добре почуваються в малих громадах, де кожен знає один одного, натомість відчувають відразу до великих структур, зцементованих примусом.

Цей конфлікт між примусовим аспектом централізації і волелюбним світоглядом часто призводив до того, що українці не могли протистояти централізованим ворожим системам. Це добре видно і в наш час: зазвичай українці індивідуально перевершують конкурентів, але програють їм колективно.

Так було не завжди. На перших порах, починаючи з Великого Арійського спалаху 7 тисячолітньої давності, головним чинником консолідації українського народу була духовно-енергетична єдність. Поступове згасання первинного імпульсу через кілька тисячоліть довелося компенсувати посиленням організаційного начала, основаного на централізації. Однак єдність ціною обмеження волі ніколи не сприймалась українською душею. Цей внутрішній конфлікт між волелюбною природою українця і чужими для нього «протезами централізації» врешті-решт призвів до послаблення єдності, втрати незалежності і системного розпаду, що триває донині.

Україна не підніметься, доки не подолає цей внутрішній конфлікт. Та чи можлива концентрація без централізації?

Так! Цю можливість відкриває Інтернет та мережеві технології самоорганізації. Якщо раніше концентрація досягалася за допомогою вертикальних інформаційних зв’язків, то сьогодні інтернет-мережі включають у тисячі разів потужніші горизонтальні інформаційні потоки.

Це дозволяє українцям брати участь тільки у тих проектах, які їх цікавлять. Хочемо мати свій художній фільм? Будь-ласка! Обговорили ідею, зібрали талановиту команду, скинулися по сотні-другій – і маємо своє, рідне. Хочемо мати свої засоби масової інформації? Свою систему освіти? Свою економіку? А хто нам тепер заважає це зробити, крім власної інертності.

Сучасні технології знімають віковічний конфлікт між індивідуальною свободою та спроможністю до концентрованих дій, отже дозволяють створити державу української мрії, в якій вільна людина зможе максимально реалізувати свій творчий потенціал.

Зауважимо, що деякі сучасні мережі вже нагадують протодержави. Візьміть хоча б Фейсбук: півмільярда користувачів, прибутковий рекламний бізнес, власна валюта, динамічний розвиток.

Перетворитись на держави подібним мережам заважає відсутність етнічної спорідненості, відчуття єдиного Способу Життя, що лежать в основі творення нової соціальної формації – Глобальних Етнічних Єдностей. Для введення високої мережевої динаміки в організоване русло потрібно дотриматися трьох головних умов.

1. Послаблення аспекту централізації треба компенсувати посиленням духовно-світоглядної єдності. Найпотужніший чинник такої єдності – етнічна самосвідомість, адже етноси – це природні соціальні організми, надзвичайно стійкі й живучі. Українська мережа має бути етнічно однорідною і мати все своє: мову, світогляд, звичаї, бачення історії, стиль одягу, науку, мистецтво. Запорука єдності: спільне переживання минулого, спільна діяльність сьогодні, спільне бачення майбутнього.

2. Дотепер держави опиралися на закони, створені юристами. Ці закони могли бути недолугими або й взагалі протиприродними, а проте вони виконувалися завдяки державному примусу. В мережах закони пишуться не юристами, а програмістами. Але ж тут не може бути примусу, тоді завдяки чому люди виконуватимуть ці закони? Завдяки тому, що це буде зручно і вигідно. Для цього програмісти повинні творити мережеві закони згідно з природними законами Прави, отже, бути правниками в первинному, істинному сенсі цього слова. Творці української етномережі мають знати український звичай і український характер.

3. Щоб мережева швидкоплинність не перетворилася на хаос, мережа повинна опиратися на твердий фундамент. Його створюють громади, в яких люди персонально знають один одного. Вхід в мережу здійснюється тільки через громаду: завдяки цьому в мережу не потрапляють випадкові особи і в ній немає анонімності, яку так полюбляють соціальні паразити. Тільки у громаді люди спроможні вірно оцінити один одного, отже – компетентно обрати лідерів. Лідери громад отримують можливість тісніше взаємодіяти між собою і компетентно просувати нагору кращих зі свого середовища. Так формується властива українцям сотенно-полкова структура.

Запропоновані три чинники – етнічна однорідність, природовідповідні закони і традиційна структура – дозволяють створити державу української мрії.

Нова українська цивілізаційна формація буде Українською Етномережею – глобальною національною духовно-економічною державою-громадою!

Вона забезпечить спалах української творчості, тому що забезпечить українцям свободу.

Це буде нова Золота доба України – типологічно подібна до Золотої доби 7 тисячолітньої давності, але на сучасному рівні знань і технологій.

Хай Буде!
 


В тему:

Машина часу «Третій Гетьманат» – реконструкція козацького духу в технотронну епоху

Республіка, Гетьманат, Брахманат

Живе Слово – вхідний квиток до Третього Гетьманату

Голодомор дає Україні карт-бланш

Чому братва безумствує?

Де знайти нову еліту?

Випуск 7 "Народного Оглядача": замовляйте для себе і родичів!

Центр і периферія, або пробудження Пульсара

Енергосоти для Третього Гетьманату

Вара – постіндустріальний монастир

Тризуб свободи і Дракон волі
 

Гравець: 
Народний Оглядач

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка