Напрямок культурно-цивілізаційних перетворень задається духовно-світоглядним імпульсом. Концентрованим вираженням світогляду є символіка. Тому символіка повинна відповідати моделі того майбутнього, якого ми прагнемо. Правильна символіка програмує правильне майбутнє.


Тези виступу на Другому відкритому «круглому столі»:
Змістовність державних символів як ціннісний орієнтир соціокультурного прогресу
5 вересня 2007 року

ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ ЧИ СИНЬО-ЖОВТИЙ

Українці традиційно називають свій прапор «жовто-блакитним». На мові геральдики (науки про герби) та вексилології (науки про прапори) це значить, що жовтий колір є головним (тому в описі прапору він називається першим по черзі, зображається вгорі і використовується для зображення Тризуба-Трійці), а блакитний є допоміжним (тому називається другим, зображається внизу прапора і використовується на гербі як тло).

З сакральної точки зору жовтий колір позначає активне, творче, сонячно-вогняне, духовно-божественне начало, а блакитний — пасивне, вологе, консервативне начало, яке потребує активізації та одухотворення. Тому жовто-сонячний колір українського прапору позначає Творця і божественну активність, а блакитний — створену ним матерію, наш земний світ.

Якщо на прапорі вгорі зображається колір духовно-божественного начала, то це значить, що саме воно визнається головним, домінуючим — і це відповідає природному стану Всесвіту, створеного Творцем.

Нинішній прапор України називається синьо-жовтим, тому верхня його половина є синьою (головний колір), а нижня — жовтою (допоміжний колір). Відповідно, згідно з законами геральдики, на державному гербі мав би зображатися синій Тризуб на жовтому тлі. Проте в дійсності ми маємо жовтий Тризуб на синьому тлі. Але тоді головний, жовтий колір має бути угорі нашого прапору, а не навпаки.

З сакральної точки зору зображення на національному прапорі синього над жовтим означає, що нація визнає панування пасивного над активним, консервативного над творчим, матеріального над божественним, творіння над Творцем. Такий світогляд суперечить природному стану Всесвіту і є запереченням його Творця, відповідно, такий світогляд є брехливим і руйнівним, а оскільки найбільшим брехуном і батьком брехні є диявол, то такий збочений світогляд коректно назвати диявольським. Відповідно, синьо-жовтий прапор, який відбиває диявольський світогляд, також коректно назвати диявольським. Зауважимо, що цей прапор відбиває нині існуючий у державі стан перевертання природного порядку та домінування безбожності, об’єктивними проявами якого є вимирання українського народу (майже півмільйона щороку), зростання кількості самогубств та абортів, поширення алкоголізму та наркоманії, генетичне й культурне виродження.

Захисники синьо-жовтого прапора стверджують, що синє — це небо, а жовте — це пшеничне поле. Мовляв, українці є хліборобською нацією, тому її природним символом є синьо-жовтий прапор.

По-перше, небо буває синім надзвичайно рідко, адже у сонячний день воно зазвичай блакитне (тож для позначення неба і пшениці прапор мав би бути блакитно-жовтим). Насправді ж синій колір на нинішньому прапорі України є не символом неба, а рудиментом червоно-синього прапору УРСР.

По-друге, українці є нацією не лише хліборобів, а також священиків і воїнів. Більше того, дух священиків і священних воїнів (брахманів і кшатріїв) є домінуючим, адже навіть буденна сільськогосподарська діяльність традиційно здійснювалась українцями як священнодійство, життєтворчий ритуал. Зведення українського світогляду до селянської праці є засобом інформаційно-духовної війни на послаблення української нації.

СВАРГА — СИМВОЛ ЦЕНТРУ

Суттєві культурно-цивілізаційні перетворення під силу лише тим людям, які беруть на себе відповідальність за свою долю і покладаються передусім на власні сили. Це носії активного, творчого, сонячного світогляду. Його відбивають відомі афоризми: «В Бога немає інших рук, окрім наших» та «Працюй і молись!» Те ж саме, але з акцентом на свободі волі й відповідальності, знаходимо в вольовому імперативі індоарійських «Законів Ману» («Законів Боголюдини»):

Все, що робиться з чужої волі — зло.
Все, що робиться з власної волі — добро.
Треба знати це коротке визначення добра і зла.

Це вихідна точка мислення вільної людини, що усвідомлює себе творцем своєї долі, паном-господарем, відповідальним за всі свої вчинки. Така людина все намагається робити свідомо, з власної волі. Вона знає, що людський дух втілюється у фізичному світі задля власного й колективного еволюційного розвитку, а також освоєння-впорядкування навколишнього земного простору. Людина ж найінтенсивніше розвивається в ті моменти, коли здійснює свідомий і вільний вибір. Усвідомлена свобода з усвідомленою відповідальністю — це обов’язкова умова людської еволюції. Будь-які справи, зроблені «з-під палки», не йдуть в жодне порівняння зі справами, зробленими добровільно.

Людина, спроможна активно творити майбутнє, усвідомлює себе в центрі подій. Причини своїх перемог і своїх поразок вона шукає не назовні, а в собі. За свої успіхи вона дякує Творцю, бо й сама є частинкою соборної особистості Творця. Натомість свої невдачі сприймає як еволюційний виклик і стимул до самовдосконалення. Бо людина — це втілена божественна сутність, що розвивається шляхом багаторазового втілення — палінгенезії (реінкарнації): «Істинно кажу вам: ви, що пішли за мною, в палінгенезії стократно одержите і життя вічне успадкуєте» (Матвій 19.28—29). Тому що посіємо сьогодні, те й пожнемо в наступних втіленнях:

— якщо залишимо після себе здорових дітей, то народимося в здорових тілах;

— якщо залишимо після себе чисту природу, то народимося в земному раю, а не на смітнику;

— якщо залишимо після себе культуру, то народимося в світлі й знатимемо, хто ми, звідки прийшли і куди йдемо.

Еволюційне завдання людини — стати боголюдиною: «Я сказав: ви — боги» (Іван 10.34); «Майте віру бога. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: двигнись і кинься в море, та не сумніватиметься у своїм серці, але віруватиме, що відбувається те, що каже, — буде йому так» (Марко 11.22—23); «Істинно кажу вам: коли матимете віру хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не буде для вас неможливого» (Матвій 17.20); «Щасливі миротворці, бо вони синами Божими стануть» (Матвій 5.9). Творці нового світу — це діти Бога, що прагнуть стати його синами, тобто людьми з божественною свідомістю.

Боголюдський світогляд знаходить свої відображення в відповідній символіці, адже символіка — це сконцентрований світогляд. Символом боголюдського мислення є сварга (свастя, коловорот, свастика, сонцерух, сонцебіг) — універсальний символ Центру. Сварга нагадує нам, що:

— Центром Всесвіту є його Творець-законодавець, якого наші предки називали Сварогом.

— Центром сонячної системи є зірка Сонце, тому сварга є символом Сонця.

— Центром земної цивілізації є Борія—ГіперБорія—Арта—Україна, тому сварга є сакральним символом цієї святої землі.

— Тут, в расотворчому казані Північного Надчорномор’я, народились індоєвропейська спільнота, тому сварга — це її символ. Матеріальним підтвердженням цьому є дивовижно багата свастична традиція трипільської кераміки. Тому сварга — це «візитна картка» арійських народів, що добре відомо культурологам та антропологам.

— До кінця Середньовіччя сварга широко застосовувалася в християнстві (див. Роман Багдасаров, «Свастика: священний символ», розділ 4) і була символом Ісуса Хреста (Рене Генон, «Символіка хреста», розділ 10). Це й зрозуміло, адже Великий Галілеянин розглядався як зразок для наслідування і центр тяжіння для формування Нової Людини. Гелленське ім’я «Ієс-ус» (від «Ясь»-«Ас»-«Аз») означає ЯСний, світлий, сонячно-божественний, а гелленське слово «хрестос» (найкращий, добрий, щасливий, шляхетний) має первинне значення «боголюдина». Тому сварга є символом нової людини, що твердо прямує до боголюдської реалізації.

Зміна Тризуба (Трійці) на трипільську Сваргу — це не справа сьогоднішнього дня. Проте сама постановка цього питання приведе до суттєвих зрушень масової свідомості в напрямку до самодостатності, віри у власні сили, цілеспрямованості та відповідальності.

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН

«Ще не вмерла Україна» — це не гімн нової держави, а гімн національно-визвольної боротьби. На жаль, він сьогодні цілком актуальний. Водночас потрібен державний гімн, що відбиває сонячний світогляд нової людини, творця нової цивілізації.

Прапор, герб, гімн, модель державної організації, світогляд, еволюційна стратегія, уявлення про загальноцивілізаційні процеси — все повинно складати абсолютну цілісність, без жодних внутрішніх суперечностей.

-----------------------------------
В тему:

Шеврони Арійської стрілецької асоціації (АРСА)

Український мир. Стратегія УНГ

Реформація: 25 пунктів

Суперкорпорація Україна

Новий Суспільний Договір

Легалізація зброї як стимул до Реформації

Як стати арієм
 

Гравець: 
Ігор Каганець
 
Форум Підтримати сайт Довідка