Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
28

Беззахисність провокує насильство

Безпрецедентно жорстоке побиття київських футбольних вболівальників 27 травня вимагає пошуку першопричини. Адже важко повірити, щоб «Беркуту» спеціально дали наказ лупцювати всіх підряд. Дівчат і підлітків. На очах у Президента, Прем’єра і мільйонів глядачів.

Скоріше всього, бійці просто робили те, до чого звикли. Отримали команду — здійснили «зачистку» трибуни. Брутально і швидко — як завжди. Таке вже робилося десятки разів і, можна сказати, стало фізіологічним рефлексом.

Начебто все зрозуміло. Винуваті не бійці, а їхні рефлекси. Але… 24 травня вся Україна спостерігала за сутичкою під Генпрокуратурою між тим самим «Беркутом» і службою державної охорони. Так от там чомусь ніяких «рефлексів» у беркутівців не було! Наче хтось відключив. Нікого не побили, лише трохи поштовхалися.

Хто ж виступив у ролі чудесного миротворця? Відповідь: звичайний пістолет. Виявляється, що бійці служби держохорони були озброєні вогнепальною зброєю. І якби хтось ударив такого бійця палицею по голові, то міг би тут же отримати кулю. Тому зазвичай суперкрутий «Беркут» миттєво став ніжний і толерантний.

Неправильні рефлекси «Беркута» та інших «правоохоронців» сформовані тотальною беззахисністю їхніх жертв. Бо беззахисність жертви завжди провокує хижака. Натомість навіть потенційна можливість людини до самозахисту є стримуючим чинником для нападника. Це аксіома, підтверджена статистикою.

Тож причину бойні на «Олімпійському» треба шукати не в поганих беркутівцях, а в відсутності природного права громадян України на носіння пістолетів і револьверів. Владі ж треба не проливати «крокодилячі сльози» щодо жертв насильства, а захистити їх законним правом на самозахист. Після цього у людей швидко зросте повага один до одного і правова культура в цілому.

Згадаймо Клондайк у період «золотої лихоманки» в другій половині 19 ст. Там тоді зібрався кримінальний набрід ледь чи не з цілого світу. За деякими даними, щонайменше третина населення складалася з бандитів. Системи державного правосуддя фактично не існувало. Проте рівень злочинності був у кілька разів нижчий, ніж у цивілізованій Англії з її найкращою у світі правоохоронною системою. І знаєте, чому? Тому, що все населення цієї частини Аляски було поголовно озброєне. Відповідно спроба зневаги людської гідності могла наразитися на негайний опір з фатальними наслідками.

“Бог створив людей сильними й слабкими, а полковник Кольт зробив їх рівними”. Так написано на могилі Семюеля Кольта. У 1835 році цей американський конструктор і підприємець запатентував свій знаменитий шестизарядний револьвер «Миротворець». Згодом налагодив його масовий випуск на своєму заводі. І озброїв всіх бажаючих американців — від крутих ковбоїв до підстаркуватих домогосподарок. Чудо-револьвер став гарантом американської конституції і змусив запрацювати закон. Бо тепер на його сторожі — і на сторожі своїх власних прав — міг стати будь-який «пересічний громадянин» з кольтом у руці. З цією новою реальністю довелося рахуватися, інакше легко було дістати кулю в лоба. В цьому первинна суть усієї американської демократії. І як би не чарували нашу уяву здобутки західного світу — незаперечно одне: вони почалися з компромісу людей, що ведуть розмову з револьверами в руках.

При цьому стріляти зовсім не обов’язково. Як свідчить практика, при самообороні у переважній більшості випадків ефективне застосування зброї зводиться до пострілу в повітря або простій демонстрації зброї. Цього зазвичай виявляється достатнім для того, щоб зупинити напад.

Ставлення держави до озброєння її громадян є показником того, наскільки ця держава діє в народних інтересах. Диктаторські режими завжди намагаються роззброїти законослухняних громадян. «Закони, що забороняють носіння зброї ... роззброюють тільки тих, хто не має наміру робити злочини». Так писав Чезаре Беккарія — родоначальник «класичної» школи в науці карного права.

Чому так важлива легалізація саме короткоствольної зброї — пістолетів та револьверів? Головна їх перевага — можливість прихованого носіння, створення ситуації невизначеності для потенційного злочинця. Він не знає, озброєна його можлива жертва чи ні. Тому від прихованого носіння зброї будуть у виграші не тільки її власники, але й суспільство в цілому. А в «Беркута» швидко випрацюються правильні рефлекси. Такі, які личать правовій демократичній державі.

Ми ж хочемо мати таку державу? Спокійну і безпечну. Наприклад, подібну до Швейцарії? Тоді корисно знати, що ця країна займає перше місце в Європі за кількістю зброї на душу населення. Ледь чи не в кожній сім’ї є або пістолет, або гвинтівка з оптичним прицілом. За давньою національною традицією, кожний дорослий швейцарець є оборонцем країни. Він зобов’язаний володіти щонайменше однією одиницею бойової вогнепальної зброї.

Не подобається Швейцарія — візьміть Фінляндію чи Норвегію. Це також країни з масовим поширенням зброї. Рівень насильницької злочинності в них відносно невеликий. Натомість радикально інша ситуація в Росії, де поширення легальної зброї є незначним. Так от вона займає 2-е місце в світі по числу вбивств на душу населення — після Колумбії.

Дуже добрі результати дала легалізація зброї в Естонії. Відповідно до закону вогнепальною зброєю може володіти будь-який психічно здоровий і законослухняний громадянин. В 1992-му, коли закон дозволив вільний продаж зброї, в Естонії почався збройовий бум. Скуповували все — від дамських пістолетів до снайперських гвинтівок... Водночас державою були здійснені жорсткі заходи проти нелегального володіння зброєю, бо саме з неї здійснюються майже всі злочини. В результаті до 1999 року рівень насильства в Естонії знизився на 80%. До речі, після легалізації у 1997 р. короткоствольної зброї в Молдові рівень насильства до 2005 р. знизився на 50%. Рівень убивств в обох країнах знизився на 20%.

Сьогодні естонцю для реєстрації своєї зброї потрібно виконати всі передбачені законом вимоги, в тому числі пройти лікарський огляд і здати іспит на володіння нею. Естонці дуже люблять зброю. Це невід’ємна частина їхніх національних традицій.

В Україні також є свої національні традиції. Раніше український народ називався «нацією козаків». Так писали на географічний картах. А козак — це вільна й озброєна людина. Саме з козацького середовища вийшла перша у світі демократична Конституція. Хоч сяк, хоч так, а між озброєним народом і правопорядком — прямий зв’язок.

Тож головна причина свавілля й беззаконня в Україні — не в слабких лідерах, суперечливих законах чи «поганих міліціонерах». Це все лише наслідки. Причина ж у тому, що українці погано розбираються в нарізній зброї.

----------------------------
В тему:

Народна самооборона Естонії

На наступних виборах переможе партія снайперів

Росіяни готові захищати себе зі зброєю в руках

Більше зброї — менше злочинів

Зброя для генофонду

Селекція погрозою

Про користь снайперів

Арійська стрілецька асоціація
 

Поширити цю сторінку: