Скоріше всього, бійці просто робили те, до чого звикли. Отримали команду — здійснили «зачистку» трибуни. Брутально і швидко — як завжди. Таке вже робилося десятки разів і, можна сказати, стало фізіологічним рефлексом.

Начебто все зрозуміло. Винуваті не бійці, а їхні рефлекси. Але… 24 травня вся Україна спостерігала за сутичкою під Генпрокуратурою між тим самим «Беркутом» і службою державної охорони. Так от там чомусь ніяких «рефлексів» у беркутівців не було! Наче хтось відключив. Нікого не побили, лише трохи поштовхалися.

Хто ж виступив у ролі чудесного миротворця? Відповідь: звичайний пістолет. Виявляється, що бійці служби держохорони були озброєні вогнепальною зброєю. І якби хтось ударив такого бійця палицею по голові, то міг би тут же отримати кулю. Тому зазвичай суперкрутий «Беркут» миттєво став ніжний і толерантний.

Неправильні рефлекси «Беркута» та інших «правоохоронців» сформовані тотальною беззахисністю їхніх жертв. Бо беззахисність жертви завжди провокує хижака. Натомість навіть потенційна можливість людини до самозахисту є стримуючим чинником для нападника. Це аксіома, підтверджена статистикою.

Тож причину бойні на «Олімпійському» треба шукати не в поганих беркутівцях, а в відсутності природного права громадян України на носіння пістолетів і револьверів. Владі ж треба не проливати «крокодилячі сльози» щодо жертв насильства, а захистити їх законним правом на самозахист. Після цього у людей швидко зросте повага один до одного і правова культура в цілому.

Згадаймо Клондайк у період «золотої лихоманки» в другій половині 19 ст. Там тоді зібрався кримінальний набрід ледь чи не з цілого світу. За деякими даними, щонайменше третина населення складалася з бандитів. Системи державного правосуддя фактично не існувало. Проте рівень злочинності був у кілька разів нижчий, ніж у цивілізованій Англії з її найкращою у світі правоохоронною системою. І знаєте, чому? Тому, що все населення цієї частини Аляски було поголовно озброєне. Відповідно спроба зневаги людської гідності могла наразитися на негайний опір з фатальними наслідками.

“Бог створив людей сильними й слабкими, а полковник Кольт зробив їх рівними”. Так написано на могилі Семюеля Кольта. У 1835 році цей американський конструктор і підприємець запатентував свій знаменитий шестизарядний револьвер «Миротворець». Згодом налагодив його масовий випуск на своєму заводі. І озброїв всіх бажаючих американців — від крутих ковбоїв до підстаркуватих домогосподарок. Чудо-револьвер став гарантом американської конституції і змусив запрацювати закон. Бо тепер на його сторожі — і на сторожі своїх власних прав — міг стати будь-який «пересічний громадянин» з кольтом у руці. З цією новою реальністю довелося рахуватися, інакше легко було дістати кулю в лоба. В цьому первинна суть усієї американської демократії. І як би не чарували нашу уяву здобутки західного світу — незаперечно одне: вони почалися з компромісу людей, що ведуть розмову з револьверами в руках.

При цьому стріляти зовсім не обов’язково. Як свідчить практика, при самообороні у переважній більшості випадків ефективне застосування зброї зводиться до пострілу в повітря або простій демонстрації зброї. Цього зазвичай виявляється достатнім для того, щоб зупинити напад.

Ставлення держави до озброєння її громадян є показником того, наскільки ця держава діє в народних інтересах. Диктаторські режими завжди намагаються роззброїти законослухняних громадян. «Закони, що забороняють носіння зброї ... роззброюють тільки тих, хто не має наміру робити злочини». Так писав Чезаре Беккарія — родоначальник «класичної» школи в науці карного права.

Чому так важлива легалізація саме короткоствольної зброї — пістолетів та револьверів? Головна їх перевага — можливість прихованого носіння, створення ситуації невизначеності для потенційного злочинця. Він не знає, озброєна його можлива жертва чи ні. Тому від прихованого носіння зброї будуть у виграші не тільки її власники, але й суспільство в цілому. А в «Беркута» швидко випрацюються правильні рефлекси. Такі, які личать правовій демократичній державі.

Ми ж хочемо мати таку державу? Спокійну і безпечну. Наприклад, подібну до Швейцарії? Тоді корисно знати, що ця країна займає перше місце в Європі за кількістю зброї на душу населення. Ледь чи не в кожній сім’ї є або пістолет, або гвинтівка з оптичним прицілом. За давньою національною традицією, кожний дорослий швейцарець є оборонцем країни. Він зобов’язаний володіти щонайменше однією одиницею бойової вогнепальної зброї.

Не подобається Швейцарія — візьміть Фінляндію чи Норвегію. Це також країни з масовим поширенням зброї. Рівень насильницької злочинності в них відносно невеликий. Натомість радикально інша ситуація в Росії, де поширення легальної зброї є незначним. Так от вона займає 2-е місце в світі по числу вбивств на душу населення — після Колумбії.

Дуже добрі результати дала легалізація зброї в Естонії. Відповідно до закону вогнепальною зброєю може володіти будь-який психічно здоровий і законослухняний громадянин. В 1992-му, коли закон дозволив вільний продаж зброї, в Естонії почався збройовий бум. Скуповували все — від дамських пістолетів до снайперських гвинтівок... Водночас державою були здійснені жорсткі заходи проти нелегального володіння зброєю, бо саме з неї здійснюються майже всі злочини. В результаті до 1999 року рівень насильства в Естонії знизився на 80%. До речі, після легалізації у 1997 р. короткоствольної зброї в Молдові рівень насильства до 2005 р. знизився на 50%. Рівень убивств в обох країнах знизився на 20%.

Сьогодні естонцю для реєстрації своєї зброї потрібно виконати всі передбачені законом вимоги, в тому числі пройти лікарський огляд і здати іспит на володіння нею. Естонці дуже люблять зброю. Це невід’ємна частина їхніх національних традицій.

В Україні також є свої національні традиції. Раніше український народ називався «нацією козаків». Так писали на географічний картах. А козак — це вільна й озброєна людина. Саме з козацького середовища вийшла перша у світі демократична Конституція. Хоч сяк, хоч так, а між озброєним народом і правопорядком — прямий зв’язок.

Тож головна причина свавілля й беззаконня в Україні — не в слабких лідерах, суперечливих законах чи «поганих міліціонерах». Це все лише наслідки. Причина ж у тому, що українці погано розбираються в нарізній зброї.

----------------------------
В тему:

Народна самооборона Естонії

На наступних виборах переможе партія снайперів

Росіяни готові захищати себе зі зброєю в руках

Більше зброї — менше злочинів

Зброя для генофонду

Селекція погрозою

Про користь снайперів

Арійська стрілецька асоціація