націоналізм

Ми вже знаємо про функціональну структуру квадри і розподіл внутрішніх ролей. Погляньмо, як це працює в кожній з чотирьох квадр.

Націоналістичні організації "Свобода", "Національний Корпус", "Правий Сектор", ОУН і КУН об'єдналися. Вони йдуть на вибори до парламенту за спільним списком. Так вирішили на з'їзді, який провели 9 червня.

Під час виборів президента України навесні 2019 року зафіксовані аномалії, які можна пояснити лише цілеспрямованим зовнішнім втручанням. Хто міг це здійснити? Не американці, не росіяни і не Мінстець.

Вже понад 100 років Німеччина і Україна перебувають в епіцентрі трагічних подій, основним винуватцем яких є Росія. Чи можна вважати, що історичні події відбуваються за планом, сенс якого зазвичай не відомий народу, тобто подивитися на Історію, як на Змову?

У своїй промові перед Націонал-соціалістичною організацією заводських осередків партії (NSBO), виголошеній 9 квітня 1933 року в Берлінському Палаці спорту, Герінг розповів про завдання, які стоять перед осередками по вихованню робітників та наголосив на тому, що «націоналізм» і «соціалізм» є двома органічно-нерозривними складовими німецької Націонал-соціалістичної революції: «Ті, хто не бажає усвідомити німецький соціалізм, не мають право називати себе націоналістами. Тільки той, хто надає особливого значення німецькому соціалізму, дійсно націоналіст! Націоналістом можна бути тільки коли прямо і ясно видно соціальні проблеми. І з іншого боку, соціалістом можна бути тільки коли ясно видно, що націоналізм повинен здобути перемогу, щоб захистити життєвий простір народу від зовнішніх сил».

Президентські вибори 2019 року увиразнили занепад існуючої системи – і водночас відкрили браму для творення нової. А все тому, що загадка завжди містить розгадку, хвороба несе в собі ліки, а криза – засіб для її розв’язання. Проблема, яку створили 75% виборців, покликала до життя рух 25%, який цю проблему вирішить.

Як перетворити Рух-25 на ядро новітньої української нації? Підказку дають 5 фундаментальних ознак націоналізму. І це саме той випадок, коли нема нічого практичнішого за хорошу теорію.

Президентські вибори яскраво продемонстрували, що нинішня виборча система є небезпечною для існування державності. Сьогодні народ обрав кіношного Голобородька, завтра він обере Чебурашку, а післязавтра – табуретку. Що робити?

Президентські вибори 2019 року здійснили селекцію «козаків» і «свинопасів». Населення розділилося на шляхетну меншість, спроможну чинити опір, і податливу, безхребетну більшість.

Виборці села Старий Угринів Івано-Франківської області, де народився лідер українського націоналістичного руху Степан Бандера, за Володимира Зеленського проголосували більше, ніж за Петра Порошенка. Відповідні дані опубліковані на сайті Центральної виборчої комісії.

Готуючись до війни, кожен гравець має свій сценарій. При цьому кожен розуміє, що він нездійсненний. А все тому, що в результаті боротьби сценаріїв завжди народжується щось зовсім нове. Воно непередбачуване і дивовижне. Характерний приклад – вибори Президента України і перемога Володимира Зеленського.

На президентських виборах Всесвіт створив ситуацію «ідеального протистояння»: компетентний українець Порошенко і некомпетентний єврей Зеленський. Кого підтримала «Свобода»? Яка ідеологія цієї партії? Чи є вона патріотичною?

Прагнучи зробити усвідомлений вибір, люди цікавляться особистими якостями політиків. Інформація про дитячі роки, батьківське село, його побут і звичаї, одяг та пісні допомагають зрозуміти особистість. Це те, що називається етнічною культурою.

Усвідомлення Петром Порошенком своєї української етнічності набуває остаточного завершення у протистоянні з Володимиром Зеленським у другому турі президентських виборів.

Людина розвивається лише тоді, коли долає перешкоди. Народ стає нацією після подолання низки системних криз. Одна з них розгортається в Україні в реальному часі. Криза – це загадка, а кожна загадка обов’язково має розгадку. Розв’язуючи кризу, ми отримуємо нові можливості. Про творчий потенціал кризи 2019 року дискутували футуролог Ігор Каганець і директор НДІ Третього Райху Володимир Федько.