Його каральна рука комуністичного радянського «правосуддя» не розстріляла, як Василя Охрімовича – очільника розвідувальної служби закордонного представництва УГВР (Українська Головна Визвольна Рада), йому не відрубали прилюдно голову, як колись Кочубею, він помер своєю смертю, але як зрадник великої і святої справи, зневажений і проклятий навіки всім чесним українським людом, як і подобає здихати зрадникам України. Він – це Мирон Матвієйко ("Усміх"), що був головним керівником Служби Безпеки ОУН(Б) та найбільш наближеною до Степана Бандери людиною.
